RFI: Підпільна громадянська війна
Незважаючи на політичний штиль, що настав в Україні з початком відпускного періоду, медіа детально обговорюють техногенну аварію на заводі в місті Горлівці Донецької області, який належить одіозному олігарху Дмитру Фірташу та втечу з-під домашнього арешту спійманого на хабарі ректора Податкової академії Петра Мельника, - пише Борис Клименко у статті для RFI.
Резонансними подіями цього тижня стали аміачна аварія на Стиролі в Горлівці Донецької області та втеча з-під домашнього арешту колишнього ректора Національного університету державної податкової служби України, в просторіччі "Податкової академії", Петра Мельника. Причому аварія, незважаючи на 5 загиблих і майже тридцять постраждалих від аміачних випарів оглушила суспільну думку менше, ніж втеча колишнього народного депутата від Партії регіонів, державного радника податкової служби першого рангу, що відповідає військовому званню генерал-полковника. Полеглий під час попереднього слідства мало не з інфарктом, доставляти в суд на швидкій допомозі в інвалідному кріслі, ректор, відразу став колишнім, примудрився зняти з себе електронний пристрій стеження, так званий браслет, і пішки пішов через лісок до місця, де очікувала його машина. Черговий міліціонер, який побачив сигнал браслета про те, що він знятий, не кинувся навздогін за Петром Мельником, а вирішив заглянути до нього "зранечку". Зрозуміло, пошуковій собаці вдалося пройтися за його слідом тільки до міжміської траси.
Аварія,незважаючи на 5 загиблих і майже тридцять постраждалих від аміачних
випарів оглушила суспільну думку менше, ніж втеча колишнього народного депутата
від Партії регіонів, державного радника податкової служби першого рангу, що
відповідає військовому званню генерал-полковник
З аварією розібралися дуже швидко: власник Стиролу заявив, що сім'ям загиблих виплатять по мільйону гривень, що в доларах становить близько 125 тисяч, і на цьому шум припинився. Донбас перенасичений травмонебезпечними підприємствами, нещасні випадки на яких призводять до свого роду звикання до смертей на виробництві. Як завжди, компетентні органи визначать причини аварії, винні понесуть покарання, а небо над Горлівкою так і буде отруюватися шкідливими викидами промислових підприємств.
Арешт ж ректора у своєму робочому кабінеті в момент отримання від батьків двох абітурієнтів хабарів в 120 тисяч гривень, (близько 15 тисяч доларів США), виявлення в тому ж кабінеті суми в 30 тисяч доларів, не тільки викликав хвилю обурення, а й поставив безліч питань до правлячої в державі Партії регіонів.
Які б версії події з Петром Мельником не висували різного роду політологи та оглядачі, іміджева утрата партії влади, і всіх тих структур, які протягом багатьох років плекали його, непоправна. Тричі народний депутат, тобто законотворець, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, нагороджений Кришталевим мечем Справедливості та срібним мечем у петлицю, відзначений нагрудними знаками Відмінник освіти України, Почесний працівник податкової служби України, Відмінник податкової міліції України, член Клубу ректорів Європи і Почесний професор Міжнародного Віденського університету. Не всякий до п'ятдесяти п'яти років збере такий багатий урожай!
З аварією розібралися дуже швидко: власник Стиролу заявив, що сім'ям загиблих
виплатять по мільйону гривень, що в доларах становить близько 125 тисяч, і на
цьому шум припинився
Можна зрозуміти шок кадровиків з Партії регіонів: адже людина з таким набором регалій просто не в змозі вчинити протиправний вчинок. А вже якщо його і поплутає біс хабарництва, то, за умовчанням передбачається, що у нього вистачить розуму так вгамувати свою спрагу наживи, що комар носа не підточить. Не випадково нинішній формальний лідер Партії регіонів прем'єр-міністр України Микола Азаров з приводу втечі Петра Мельника сказав, що він вважає "таку поведінку Мельника неприпустимою".
Дійсно, раз вже підставив Партію, яка дала тобі все, будь добрий, кайся, клянися, але від відповідальності не тікай. Це ж тобі не 37-й рік, коли тільки-що: раз - і до стінки. Пожурили б - пожурили, так, дивишся, і потрапив би в наступному році під амністію з нагоди 70-річчя Дня Перемоги.
А то, не дай Бог, під час втечі інфаркт або інсульт тебе вразить, тоді взагалі горя не оберешся: тут же скажуть, що Партія регіонів у прагненні показати прискіпливому Заходу на прикладі Петра Мельника, що в Україні немає вибіркового правосуддя, доводить видних своїх представників мало не до самогубства! А на самій-то справі Партія регіонів, готуючись до президентських виборів 2015 року, взялася всього лише за ревізію своїх рядів. Без показових страт ряди навіть найцінніших кадрів втрачають свою стрункість і значність. Розслабилися у владній самовпевненості, аж ні! - Око государеве, чи то пак президентське, не дрімає, а рука караюча не лінується.
Партія регіонів, готуючись до президентських виборів 2015 року, взялася всього
лише за ревізію своїх рядів.
Але поки що, ні реальний лідер Партії регіонів - президент України Віктор Янукович, ні її керівні органи, ні штатні балакуни ніяк не відреагували на ситуацію з Петром Мельником. До цього, яких тільки найдрібніших смітинок в очах опозиційних партій вони вишукували, а тут - на тобі! - виявилося, що в своєму оці така колода раптом з’явиться. А він же не якась там "тушка" - перебіжчик з опозиції, він навіть у порочних зв'язках з опозицією помічений не був. Навпаки, показував щодо неї справжні бійцівські якості. Коли опозиційний народний депутат Ірина Геращенко під час минулорічних позачергових виборів мера в м. Обухові не стала підкорятися рішенням дільничної виборчої комісії видалити із зали засідань народних депутатів, які нібито заважали їй працювати, народний депутат від Партії регіонів Петро Мельник спробував силою виштовхати свою колегу-опозиціонера з приміщення. Як повідомляли медіа, Геращенко з рук Мельника вирвали іноземні спостерігачі: співробітники посольства США - заступник радника з політичних питань Бредлі Паркер і другий секретар з політичних питань Стівен Пейдж.
Лідер Народно-демократичної партії, колишній спікер українського парламенту Володимир Литвин не зміг в ті дні не вибачитися перед жінками - народними депутатами за поведінку Петра Мельника, який у члени третього скликання Верховної Ради пройшов саме від його партії.
Лідер же української опозиції Юлія Тимошенко відгукнулась тоді на інцидент з Іриною Геращенко з Качанівської колонії, де відбуває несправедливе покарання: "Я вкрай обурена поведінкою, або навіть не поведінкою, а справжньою дикістю, так званого народного депутата Петра Мельника, проявленої під час виборів мера Обухова . Огрядний, величезний і нахабний чоловік піднімає руку на тендітну жінку, на свою колегу ". Висловивши згоду і підтримку Ірині Геращенко, Юлія Тимошенко заявила з приводу Петра Мельника: "У хліві таким людям місце, а не в законодавчому органі. Таких людей треба гнати з політики, гнати з парламенту".
Поки що,ні реальний лідер Партії регіонів - президент України Віктор Янукович,
ні її керівні органи, ні штатні балакуни ніяк не відреагували на ситуацію з
Петром Мельником
Не можна сказати, що в Партії регіонів не помічали мистецтв однопартійця. Петро Мельник, який очолював до 2008 року її обласну організацію, у наступний рік увійшов вже заступником її керівника. До парламентських виборів 2012 року, коли Петро Мельник готувався повернутися до Верховної Ради по скандальному мажоритарному 95-му виборчому округу, у регіоналів склалася думка про те, що його слід було б відкликати з кандидатів. Як повідомляв сайт Обозреватель, джерело в Партії регіонів повідомило: "Оскільки завдяки ЗМІ до персони Петра Мельника існує особливий інтерес, у тому числі, з боку міжнародних спостерігачів, в партії є думка, що такий кандидат є баластом. Іміджеві та рейтингові втрати ПР будуть великими , якщо такий баласт не скинути ", - повідомило джерело.
Треба віддати належне жителям передмістя Києва Ірпеня та його околиць, котрі провалили кандидата-мажоритарника Петра Мельника, який посів лише третє місце. Як писав з цього приводу сайт "Рупор-інфо", "до того часу" доїння "району методом" сімейного підряду "вже неабияк дістало місцевих жителів і студіозусів, і якби не підтасовування і близькість до влади, П. Мельнику не бачити б і третього місця ... ".
Однак Генеральна прокуратура, битком набита ставлениками Партії регіонів, у відповідь на звернення до неї народного депутата Ірини Геращенко не знайшла нічого негожого в поведінці Петра Мельника. Як, втім, не реагувала вона і на інші його правопорушення, про які криком кричав український сегмент Інтернету.
Оскільки завдяки ЗМІ до персони Петра Мельника існує особливий інтерес, у тому
числі, з боку міжнародних спостерігачів, в партії є думка, що такий кандидат є
баластом
І ось прийшла, як кажуть в Україні, оборотка. Тепер Генеральна прокуратура має розібратися з співробітниками міліції, якими керує також ставленик Партії регіонів, які пропустили арештанта. А коли Мельника зловлять, доведеться розбиратися і з ним. І тут доведеться вивертати всі нутрощі колишнього ректора і його сімейства: звідкись ж взялися у Петра Мельника на рахунку 14 мільйонів гривень, а у сімейства - престижні будинки та іномарки.
А у громадськості правомірно виникне питання: так що, це знову "ефект виконавця", як у випадку з вбивцею журналіста Георгія Гонгадзе генерал-лейтенантом міліції Олексієм Пукачем? Або, ректор Податкової академії Петро Мельник протягом багатьох років "колядував" на Різдво, як сумнозвісний голова Львівського апеляційного адміністративного суду Ігор Зварич, "наколядувавши" близько двох мільйонів доларів? Адже його посада тягне не менш як на генеральське звання!
Що вже тоді говорити про сонм дрібної правоохоронної сошки, яка багато років перебуває у стані підпільної громадянської війни зі своїм народом?!
До осені будемо знати, наскільки важка рука у Віктора Януковича по відношенню до
своїх соратників, зраджуючим його, виносячи громадянську війну з народом з
підпілля в реальне життя
Самовпевненість співробітників правоохоронних органів, вихована багаторічної безкарністю, призводить до того, що навіть у позаслужбовій ситуації вони починають скоювати злочини так, наче вони порушують посадові інструкції під прикриттям начальства.
Справа Врадіївських міліціонерів, які згвалтували місцеву жительку та намагались її вбити, повинна було привести до рішучого реформування всієї міліцейської системи. Але хто ж її буде реформувати, якщо, наприклад, на території Автономної республіки Крим, де глава уряду - колишній міністр внутрішніх справ України Анатолій Могильов, за три роки вчинені умисні вбивства п'яти мерів і голів селищних рад, а результатів розслідування цих злочинів досі немає. У багатьох закрадається підозра, що результатів тому й немає, що вбивці виконували замовлення з усунення занадто нетямущих або норовливих мерів в інтересах тих, хто дуже хоче, щоб в Україні "все було Донбас".
Генерал-лейтенанта Олексія Пукача шукали близько 5 років, суддю Ігоря Зварича шукали з місяць-півтора. Податковий генерал-полковник Петро Мельник буде знайдений, швидше за все, після того, як убезпечить майно своєї родини від конфіскації.
До осені будемо знати, наскільки важка рука у Віктора Януковича по відношенню до своїх соратників, зраджуючих його, виносячи громадянську війну з народом з підпілля в реальне життя.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.