Економіка Китаю роздута на трильйон доларів - експерт

Викладач Пекінського університету у Шеньчжені Крістофер Болдінг 8 і 12 серпня опублікував у своєму блозі дослідження статистики КНР, із якого випливає, що реальні розміри китайської економіки можуть бути завищені на 1 трильйон доларів.

Болдінг критикує методологію обчислення інфляції офіційного статистичного відомства КНР - Національного статистичного бюро. На думку економіста, офіційна статистика від 2000 до 2011 року ґрунтувалася на зростанні вартості товарів і послуг для переважно міських, а не сільських жителів. В умовному споживчому кошику, який був базою для визначення інфляції, до 80% припадало на частку товарів і послуг для городян і лише 20% - на частку закупівель сільських жителів, хоча ще у 2000 році в Китаї дві третини населення проживало у селах, і лише у 2010 році міське і сільське населення зрівнялися.

Таким чином, вважає він, Національне бюро статистики штучно завищує частку товарів і послуг для городян під час розрахунку інфляції, оскільки міста стабільно відстають від провінції за темпом зростання цін. Наприклад, ціни на житло у сільській місцевості від 2000 до 2011 року збільшувалися в середньому щороку на 1,67%, тоді як у містах - лише на 0,53% щорічно.

Болдінг у своєму дослідженні використав незалежні дані досліджень китайського ринку нерухомості та інфляції з урахуванням реального співвідношення міського та сільського населення. На основі своїх розрахунків він дійшов висновку, що реальні показники річної інфляції у Китаї повинні бути вищі на 1%. Таким чином, від 2000 до 2011 року ВВП Китаю з урахуванням інфляції був на 8-12% менший. В абсолютних цифрах це означає, що економіка КНР статистично "роздута" на трильйон доларів. Нагадаємо, що за підсумками минулого року ВВП Китаю склав $8,36 трлн.

Нагадаємо, що у травні американські банкіри звинувачували Китай у завищенні профіциту торгового балансу. У червні митна служба КНР повідомила про рекордне падіння експорту у червні - на 3,1%, причому основним чинником викривлення показників стала переоцінка фактичного обсягу торгівлі з вирахуванням "штучно завищених операцій", що використовуються компаніями для обходу капітальних обмежень.