Lenta.Ru: Хороші сусіди з роками псуються

Федерація роботодавців України від 14 серпня поскаржилася, що через тотальні перевірки на російській митниці експорт українських товарів до РФ практично зупинився, - пише Сергій Козловський у російському виданні Lenta.Ru.

У Києві відразу заявили, що посилення контролю - не випадкова міра, а спроба змусити Україну відмовитися від інтеграції з Євросоюзом і вступити до Митного союзу. Росія є найбільшим партнером для України, і ускладнення торговельних відносин з сусідом загрожує Києву серйозними економічними наслідками.

Нове загострення торговельних відносин між Росією і Україною почалося навесні цього року, коли Київ різко підвищив мита на ввезення імпортних автомобілів. Таким чином українська влада вирішила захистити місцевих виробників, за останні роки істотно скоротили випуск машин. За кілька місяців до цього в Росії був введений утилізаційний збір, який торгові партнери РФ також розглядають як протекціоністську міру.

Нове загострення торговельних відносин між Росією і Україною почалося навесні цього року, коли Київ різко підвищив мита на ввезення імпортних автомобілів

Чи варто розглядати українські мита як відповідь на російський збір, неясно, відомо тільки, що Київ прийняв рішення про підвищення мит за підсумками спеціального розслідування про розвиток внутрішнього авторинку, яке почалося ще в середині 2011 року.

Як би то не було, Росія сприйняла підвищення мит як недружній крок і пообіцяла прийняти відповідні заходи. У липні прем'єр-міністр Дмитро Медведєв заявив, що Москва скасує квоти на безмитні поставки труб з України. Тоді ж у Кремлі повідомляли про готовність підвищити мита на ввезення шоколаду, цукру і термополірованного скла, вироблених на території сусідньої країни.

Збори поки не помінялися, але труднощі в українських кондитерів вже виникли. Наприкінці липня Росспоживнагляд заборонив ввезення на територію РФ цукерок компанії Roshen - одного з найбільших в Україні виробників кондитерських товарів. Причому, на думку керівництва компанії, відомство мотивує своє рішення непереконливо. Зокрема, як основну претензію до продукції називався перевищений вміст бензопірену. Однак, як запевняє виробник, на території Митного союзу і, більше того, в Євросоюзі норм, що регулюють вміст цієї речовини в кондитерських виробах, не існує. Заборона спрацювала лише частково, так як Казахстан - член Митного союзу - не виявив в українських цукерках нічого небезпечного, і постачання товарів Roshen можуть йти в РФ через територію азіатської країни. У Білорусії, іншому члені МС, імпорт продукції Roshen також дозволений, а перевірка цукерок триває (глава Росспоживнагляду, втім, спеціально попереджав Мінськ про неприпустимість експорту в Росію "шкідливих" цукерок).

    

Федеральна митна служба спростовує існування будь-якого "ризикового" переліку, і це поки єдиний виразний коментар російських митників про ситуацію на кордоні - з приводу всього іншого у ФМС відмовчуються.

Російсько-українським торговим відносинам передвіщали серйозні ускладнення ще на самому початку історії з Roshen. Ці прогнози повністю виправдалися: через два тижні після заборони продукції компанії Федерація роботодавців України поскаржилася, що РФ склала список "ризикових" українських експортерів, в якому спочатку було 49 компаній (ЗМІ навіть роздобули копію документа), у тому числі й Roshen. Федеральна митна служба спростовує існування будь-якого "ризикового" переліку, і це поки єдиний виразний коментар російських митників про ситуацію на кордоні - з приводу всього іншого у ФМС відмовчуються.

За даними ФРУ, 14 серпня в список включили всіх експортерів України. На митниці РФ їх ​​вантажі піддаються безпричинній тотальній перевірці. Всі товари вивантажуються і переважуються, перевіряється кожна партія, причому в деяких випадках митники вимагають відбору проб, в результаті чого цілісність, наприклад, металопродукції може порушуватися. У посиленому режимі перевіряються також всі сертифікати та інші документи.

У результаті компанії зривають терміни поставок, а на кордоні скупчилися черги з фур. На залізниці черга досягла тисячі вагонів. Процес проходження кордону затягується на три-сім днів, що для постачальників швидкопсувних товарів означає прямі збитки, які навряд чи хтось коли-небудь відшкодує.

    Всі товари вивантажуються і переважуються, перевіряється кожна партія, причому в деяких випадках митники вимагають відбору проб, в результаті чого цілісність, наприклад, металопродукції може порушуватися

У Києві, в тому числі в правлячій Партії регіонів, вважають, що Росія невипадково ввела посилений контроль за українськими товарами. Кремлю приписують бажання заманити Україну до Митного союзу замість інтеграції з ЄС. Час при цьому, як вважають київські політики, вибраний підходящий - наприкінці листопада цього року Україна планує підписати угоду про вільну торгівлю з Євросоюзом, яка може поставити хрест на теоретичній інтеграції з Росією.

Серед пояснень можливих причин конфлікту з'явилися в тому числі й конспірологічні версії. Наприклад, "ЛІГАБізнесІнформ" вважає призвідником торгової війни українського мільярдера Дмитра Фірташа. Видання пише, що бізнесмен вирішив таким чином перешкодити планам президента Віктора Януковича, який розглядає інтеграцію з ЄС як найважливіший пріоритет своєї політики.

Незалежно від результату конфлікту серед постраждалих опиняться в тому числі й росіяни. Українські товари займають істотну частку ринку РФ, і якщо імпорт із сусідньої країни дійсно зупиниться на довгий термін, виникне дефіцит. За словами депутата від Партії регіонів Володимира Олійника, ринок української продукції в Росії не замінить "ніякий Китай". І хоча з цим твердженням можна посперечатися (у Китаї з Олійником, напевно, незгодні), очевидно, що навіть тимчасовий дефіцит призведе до зростання цін.

Локомотиви та метал
Торік Україна поставила до Росії товарів на 17,6 мільярда доларів. Це на 10 відсотків менше, ніж роком раніше. Зазначений обсяг становить чверть від усіх зарубіжних поставок України. Основною статтею українського експорту до Росії є чорні метали та вироби з них (3,5 мільярда доларів). Потім слідує залізнична техніка - локомотиви і вагони, яких у минулому році було поставлено на 2,66 мільярда доларів. У п'ятірку найбільших статей українського експорту в РФ входять також ядерні реактори та котли (2,27 мільярда доларів), електротехніка (1,2 мільярда доларів), паливо і нафтопродукти (874 мільйони доларів).

Продовольчі товари займають у структурі українського експорту меншу частку, ніж метали та вагони, але вони представляють більший інтерес для звичайних громадян. Поставки своїх товарів до Росії можуть скоротити алкогольні компанії. Наприклад, Оболонь вже оголосила про призупинення експорту в РФ до прояснення ситуації з перевірками на митниці. До відомих українських виробників алкоголю входять також винна компанія Інкерман, горілчані компанії Nemiroff, Хортиця, Олімп. Постраждати можуть й інші виробники продовольства - Україна поставляє до Росії м'ясо, молоко, овочі, фрукти.

Відсутність виразних коментарів з боку російських чиновників, дипломатів і митників робить всю історію більш ніж дивною, але мовчання в даному випадку повністю відповідає інтересам керівництва країни

Влада РФ поки не оцінювала здатність впоратися без імпорту з сусідньої країни. Єдиною реакцією Кремля на скарги українських експортерів став сухий коментар прес-служби кабінету міністрів. В уряді повідомили, що на рівні міністрів ніяких рішень про регулювання імпорту з України не приймалося.

Серед російських політиків знайшовся один чоловік, який підказав Києву, як вирішити питання з експортом, - це голова комітету Держдуми у справах СНД Леонід Слуцький. В ефірі радіо Ехо Москви він заявив, що труднощі, які виникли на митниці, було б набагато легше вирішувати, якби Україна входила до складу Митного союзу. "Ніякої політики в цьому немає", - запевнив депутат.

Відсутність виразних коментарів з боку російських чиновників, дипломатів і митників робить всю історію більш ніж дивною, але мовчання в даному випадку повністю відповідає інтересам керівництва країни. Будь-яке публічне визнання торговельної війни призведе до неминучих ускладнень всередині Світової організації торгівлі, до якої Росія з великими зусиллями вступала більше півтора десятиліття. Водночас для України в ситуації, що склалася, публічність - чи не єдиний порятунок. Апелювати до російських споживачів у даному випадку було б марно: вони, як показує практика, досить легко переживають відхід з ринку і грузинських вин, і білоруського молока, і українських цукерок. Без горілки і труб теж як-небудь обійдуться.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.