НГ: В Україні мало робочих рук
З тексту української Конституції можуть прибрати положення про обов'язкову середню освіту. Про це заявив екс-міністр освіти України, доктор педагогічних наук Станіслав Ніколаєнко. Проект концепції майбутньої конституційної реформи буде представлений у вересні-жовтні - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
Президент Віктор Янукович створив Конституційну асамблею (у статусі спеціального допоміжного органу) у травні минулого року. З тих пір політики та експерти, які увійшли до її складу працюють над створенням нової Конституції. Нещодавно був прийнятий за основу проект концепції майбутньої реформи, але навіть цей документ буде остаточно затверджений тільки восени.
Член Конституційної асамблеї, політолог Володимир Фесенко, коментуючи заяву Ніколаєнко, сказав НГ, що мова не йде про відмову держави від обов'язкової середньої освіти. "Можливо, під час суперечок і дискусій хтось із членів Конституційної асамблеї щось сказав. Але це зовсім не означає, що подібну пропозицію закріплено в документі. Поки ще немає навіть затвердженого проекту концепції. А чутки множаться: то говорили, що, мовляв, Конституційна асамблея збирається скасувати всенародне голосування на президентських виборах, щоб главу держави обирали у Верховній Раді. Але, як виявилося, ця страшилка не має нічого спільного з реальністю. Тепер лякають скасуванням загальної середньої освіти".
Ігор Жданов погодився, що держава не ризикне взагалі скасувати обов'язкову і безкоштовну середню освіту
При цьому Фесенко уточнив, що серед його колег ведуться суперечки про те, які питання повинні бути закріплені в конституційному тексті, а які слід віднести до звичайного законодавчого регулювання. За його словами, якщо з тексту Конституції зникне, наприклад, норма про середню освіту (як один із проявів надмірної деталізації Основного закону), то, значить, буде прийнятий окремий і спеціальний закон про загальну середню освіту. "Інше неможливо: існують адже цивілізаційні стандарти сучасного світу, в якому одна з переваг України - це високий освітній рівень населення. Хоча багато що втрачено за останні 20 років, але ми повинні прагнути до того, щоб поліпшити, а не погіршити ситуацію", - пояснив Фесенко.
Керівник аналітичного центру Відкрита політика Ігор Жданов погодився, що держава не ризикне взагалі скасувати обов'язкову та безкоштовну середню освіту. "Це було б ганебним рішенням, яке відкинуло б Україну в розвитку на багато років назад. Вже зараз доводиться деяких батьків змушувати віддати дітей до школи, а якщо змінити законодавство, то - хай роблять, що хочуть?" - Сказав він НГ. І при цьому уточнив, що важливо це питання закріпити саме в тексті Конституції: "Одна справа - конституційні права і обов'язки, інша - звичайний закон, який сьогодні прийняли, а завтра скасували. У Конституцію зміни внести дуже складно, а значить, системі загальної середньої освіти нічого не загрожуватиме ".
У Конституцію зміни внести дуже складно, а значить, системі загальної середньої освіти нічого не загрожуватиме
Деякі експерти припускають, що мова йде не про закриття середніх шкіл, а про скасування загальної безкоштовної освіти. Подібне вже сталося в системі вищої школи. Станіслав Ніколаєнко нагадав: "Відповідно до Закону Про вищу освіту, в кожному вузі повинні не менше 51% студентів навчатися за рахунок бюджету". Але додав, що ця норма давно не витримується, адже оплачене державою замовлення - це 5-10 місць у найкращих вузах або на престижних спеціальностях. Решта змушені навчатися на комерційній основі, й ціна зростає: "При середній зарплаті 3,4 тисячі гривень (близько 425 дол - НГ) річна плата за навчання у вузі еквівалентна річній зарплаті". Якщо ввести нехай символічну плату за навчання в школі, то сотні тисяч дітей не зможуть отримати повноцінної середньої освіти.
Міністр освіти Дмитро Табачник у червні в інтерв'ю українському журналу "Експерт" навіть не натякав на можливість скасування безкоштовного шкільної освіти. Але зазначив, що в країні всі занадто захоплені ідеєю обов'язкової вищої освіти, а робочих рук мало. "Ми намагаємося виправити цю ситуацію: розробили цілу низку програм і договорів з великими корпораціями. Хіміки, машинобудівники, металурги самі визначають зміст програм в професійних технічних училищах (ПТУ) і забезпечують практику учням".
Він також сказав про реформу середньої освіти: "Раніше шкільна програма ділилася так: 70% вмісту визначала держава, і лише близько 30% припадало на варіативну частину. У новому стандарті - той же обсяг годин, але тепер співвідношення 49:51. Звичайно, варіативну частину не можна закривати за рахунок бальних танців, курсів крою та шиття або кінного спорту. Але можна вибрати будь-який предмет і зробити упор на авторські, факультативні курси по ньому ". Це означає, що рівень освіти в різних школах і в різних регіонах країни буде відрізнятися, відзначають експерти.
Якщо ввести нехай символічну плату за навчання в школі, то сотні тисяч дітей не зможуть отримати повноцінну середню освіту.
Нещодавно оприлюднені дані соцопитування, проведеного в Україні за підтримки міжнародного фонду Відродження, виявили невдоволення станом справ всіх учасників навчального процесу - як учнів та студентів, так і вчителів та викладачів вузів. Найбільше нарікань пов'язано з правом на безкоштовну освіту: 84% батьків сказали про особистий досвід оплати "додаткових послуг" та "благодійних внесків", 40% заявили про незаконні вимоги плати за навчання. Дефіцит кваліфікованих фахівців у системі освіти відзначили 38% батьків.
Науковий керівник Школи політичної аналітики, професор політології національного університету Києво-Могилянська академія Олексій Гарань сказав НГ: "Можна сперечатися про якість освіти, обговорювати проблеми. Але я не бачу причин, щоб заявляти про намір держави відмовитися від загальної безкоштовної середньої освіти".
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.