Засуджений на 35 років в'язниці інформатор Wikileaks написав листа Обамі з проханням про помилування

Інформатор Wikileaks Бредлі Меннінг, засуджений до 35 років тюремного ув'язнення, склав текст прохання про помилування, який скеровано президенту США Бараку Обамі.

"Я розумію, що мої дії порушували закон, я шкодую, якщо вони завдали шкоди кому-небудь у США. Я не хотів нікому завдати болю. Я тільки хотів допомогти людям. Коли я вирішив розкрити секретну інформацію, я зробив це з любові до моєї країні і з почуття обов'язку до інших людей", - цитує агентство Ассошіейтед Прес лист засудженого з посиланням на Девіда Кумбса, адвоката Меннінга.

"Якщо ви відкинете моє прохання, я буду відбувати термін, знаючи, що іноді для того, щоб жити у вільному суспільстві, доводиться платити високу ціну", - йдеться у висновку листа Меннінга.

Видання не повідомляє, коли саме прохання буде відіслано Обамі.

У в'язницю доставлений

У четвер, 22 серпня, інформатора WikiLeaks Бредлі Меннінга доставили у в'язницю на військовій базі Форт-Лівенуорт в штаті Канзас.

Як передає агентство Ассошіейтед Прес, питання утримання Меннінга у в'язниці ускладнилися після того, як рядовий армії США заявив, що хоче жити як жінка і попросив називати його Челсі. Тим часом у в'язниці Форт-Лівенуорт перебувають виключно чоловіки.

Представник пенітенціарної установи Джордж Маркес (George Marcec) повідомив, що керівництво має можливість ізолювати в'язнів, якщо спільне проживання з іншими ув'язненими може викликати загрозу для їхнього життя чи здоров'я. Він зазначив, що у в'язниці Меннінгу не дозволять носити перуку або бюстгальтер, а його волосся має бути підстрижено відповідно до норм статуту.

Нагадаємо, в середу, 21 серпня, суд США озвучив вирок Меннінгу. Хоча сторона звинувачення вимагала щонайменше 60 років тюремного ув'язнення, інформатор отримав 35 років.

Меннінг був заарештований у травні 2010 року в Іраку, де проходив службу. Він зізнався в тому, що передав сайту Wikileaks для публікації відеозапис ударів з повітря, в результаті яких були вбиті мирні громадяни, сотні тисяч доповідей про інциденти на фронтах війни в Афганістані та Іраку, досьє на ув'язнених в'язниці Гуантанамо і близько 250 тисяч дипломатичних депеш держдепартаменту США.