Шлейф Ейяф’ятлайокудля. Виверження ісландського вулкана уточнило небезпеку попелу для авіації

Шлейф від виверження ісландського вулкана Ейяф’ятлайокудль дозволив вченим навчитися визначати загрозу для авіації під час інших вивержень.

Останнє виверження Ейяф’ятлайокудля відбулося в 2010 році і призвело до загальноєвропейського авіаційного колапсу. Авіасполучення в Північній Європі і прилеглих країнах було повністю паралізовано на кілька тижнів.

Водночас виверження дозволило вченим зібрати величезну кількість даних про те, як змінюється склад вулканічного шлейфу у міру його розповсюдження, і наскільки великі ризики для авіації, пов'язані з вулканічною активністю.

Провівши ряд досліджень, вчені з'ясували, що склад хмари від виверження за час її "подорожі" істотно змінюється, і це безпосередньо впливає на її небезпеку для літаків.

"Як відомо, більш великі і важкі частинки в хмарі попелу "залишать" її першими, і очевидно, що з двох частинок однакового розміру першою з опадами випаде та, у якої більша щільність. Але нам вперше вдалося показати, що загальна структура хмари попелу в міру її перенесення в атмосфері змінюється, і швидше з неї зникають кристалічні частинки - тверді і з більш високою температурою плавлення, вони можуть сильніше нашкодити двигунам літака, ніж аморфні склоподібні", - зазначають вчені.

Група вважає, що дослідження швидкості випадання різних компонентів шлейфу виверження, і зокрема наявності в ньому кристалічних частинок, дозволять у майбутньому встановлювати більш вузькі обмеження на авіаперельоти для великих регіонів і більш оперативно їх знімати.