ВВС Україна: Курс гривні. Осіннє загострення?
Наприкінці літа - на початку осені курс гривні дещо "просів", а валютні резерви зменшилися до рівня 2006 року. Оглядачі називають різні причини для цього - від звички населення очікувати осінньої девальвації та "зовнішніх впливів" до цілком реальних економічних факторів, пише Анастасія Зануда у матеріалі для BBC Україна.
Торги на міжбанківському валютному ринку у понеділок, 16 вересня, завершилися зростанням курсу долара до 8,18 гривень, а курс євро впритул підійшов до 11 гривень.
На початку вересня низка українських ЗМІ, посилаючись на аналітичні матеріали, поширені Сбербанком Росії, подали прогноз щодо падіння курсу до 8,59 гривень за долар вже у найближчі півроку. Проте і у Нацбанку, і в уряді, і у частині експертного середовища сприйняли ці повідомлення як складову цілої PR-кампанії, спрямованої проти підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС, і навернення її до тіснішої інтеграції із країнами Митного союзу на чолі із Росією.
Утім, експерти та аналітики, зокрема, і міжнародних рейтингових агенцій та інвестиційних компаній, вже давно говорять про те, що з українськими економічними показниками . Попри всі ці прогнози курс гривні залишається абсолютно стабільним.
Проте наприкінці літа купівля валюти населенням вперше за останні півроку перевищила продаж, - у серпні громадяни купили на 136,2 млн доларів більше, ніж продали.
У серпні ж валютні резерви Національного банку знизилися на 1 млрд доларів, і нині вони перебувають на найнижчому від 2006 року рівні у 21,65 млрд доларів.
Причин для девальвації немає. Поки що
У НБУ пояснюють це черговою виплатою боргів Міжнародному валютному фонду за отримані раніше кредити. У серпні НБУ повернув МВФ 961 млн доларів. До кінця року Україна має повернути ще 1,5 млрд доларів.
Утім, у Нацбанку твердять, що причин для різкої зміни курсу гривні до кінця поточного року немає.
"Якщо хочете знати реальну економічну ситуацію в країні - стежте за платіжним балансом, а не за повідомленнями псевдоекспертів у пресі. Нагадаю, що, згідно із статистикою, сальдо зведеного платіжного балансу з початку року залишається позитивним. А це ще раз підкреслює правильність висновків як уряду, так і Національного банку про відсутність економічних передумов для девальвації курсу гривні", - заявив директор департаменту міжнародних зв'язків НБУ Сергій Круглик.
У НБУ також наголошують: хоча попит на валютному ринку і перевищує пропозицію, цей попит є у рази меншим, ніж ще рік-два тому.
Зокрема, за даними НБУ, від початку 2013 року українці купили на 262,3 млн доларів більше, ніж продали. Торік за цей же період різниця між купівлею та продажем становила майже 4,5 млрд доларів, тобто була у 17 разів більшою, ніж зараз.
Деякі оглядачі цілком поділяють думку уряду та НБУ. Як каже голова Українського аналітичного центру Олександр Охрименко, наприкінці літа - на початку осені з'явилися нові фактори, які сприятимуть стабільності гривні. Це і запровадження з 1 вересня обмеження на розрахунки готівкою, через що, як очікує Охрименко, українці збільшать продаж валюти зі своїх запасів. І високий врожай, який має збільшити валютні надходження до країни. І більша привабливість гривневих депозитів, через яку, на дамку аналітика, українці почали відмовлятися від валютних заощаджень у банках.
"Є велика кількість валюти на руках у спекулянтів, які б дуже хотіли продати її дорого. Тому ми часто спостерігаємо за потоком негативної, панічної інформації, розрахованої на те, щоб продати люям валюту якомога дорожче, якщо буде можливість", - вважає Олександр Охрименко.
Давні причини для девальвації
Водночас інші аналітики вважають, що на курс гривні "тиснутимуть" не стільки настрої населення на готівковому ринку, скільки об'єктивний попит на безготівковий долар з боку інших учасників ринку.
Як каже виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Дмитро Боярчук, якщо вже дивитися на економічні показники, то треба враховувати не тільки дані зведеного платіжного балансу, але й дефіцит бюджету (який зростає), темпи економічного росту (якого немає, за другий квартал 2013 року ВВП скоротився на 1,3%), і розміри валютних резервів (які зменшуються).
"Позиція Національного банку, який просто розповідає, що все добре, для людей, які знають, що означає, коли валютні резерви є меншими, ніж обсяги імпорту на три місяці, є меншими, ніж 100% покриття короткострокового боргу - це смішно. За таких обставин казати, що валюти вистачить на всіх, і взагалі, навіщо нам валюта - вже, напевне, не спрацює. Економічна ситуація вимагає якихось серйозних рішень", - каже Дмитро Боярчук.
"Від заяв НБУ про те, що все добре, його резерви не збільшаться. Треба збільшити приток валюти, - каже керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій. - Минулого року при тому, що економічні показники були також не дуже гарними, в України була можливість позичати на зовнішніх ринках, продаючи єврооблігації. Зараз такої можливості немає. Кардинально змінити ситуацію може тільки надходження великої порції валюти до країни. Це може бути або кредит МВФ, хоч він вимагає здійснення досить непопулярних заходів, або від ЄС чи Росії, але це накладає певні політичні зобов'язання".
На думку Дмитра Боярчука, "спусковим гачком", який може змусити Нацбанк послабити контроль над валютною стабільністю, може стати кілька речей. По-перше, це "несподівана" потреба заплатити за російський газ більше, ніж очікувалося, або купити більше цього газу взимку. Крім того, це може бути потреба закрити соціальні "дірки" у бюджеті, у якому вже зараз не вистачає близько 60 млрд гривень, або різке подорожчання енергоносіїв, наприклад, через вторгнення до Сирії.
Зрештою, на думку експерта, імпульс може надати відмова МВФ від початку нової кредитної програми для України, поновити яку у рік перед виборами Президента буде зовсім нереально.
Джерело: ВВС Україна