Опозиція: схвалення урядом угоди про асоціацію ще не гарантує її підписання

Кабмін погодив угоду про асоціацію Україна-ЄС. Але депутати від опозиції наголошують на необхідності ухвалити цілу низку законів, що є передумовами підписання цієї угоди та нарікають на затримку їхньої підготовки, пише Олександр Савицький у матеріалі для DW.

Уряд України погодив текст угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Посол ЄС в Україні Ян Томбінський назвав схвалення кабміном цього документу "дуже важливим і рішучим кроком". Натомість, голова підкомітету з політичного діалогу, міжлюдських контактів та співпраці між Україною та ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ парламентського комітету з європейської інтеграції, депутат від партії Батьківщина Степан Курпіль в інтерв'ю DW зазначив, що одного цього недостатньо для гарантій підписання угоди.

Головну роботу з підготовки до саміту Східного партнерства наприкінці листопада в Вільнюсі має провести Верховна Рада, яка має схвалити ще цілу низку важливих законів, нагадав Курпіль. "Погодження угоди про асоціацію урядом є формальною процедурою. У нас є багато претензій до проекту закону про прокуратуру, який посилює репресивну систему в Україні, а також до деяких інших проектів законів, де під виглядом євроінтеграції Янукович намагається посилити свою владу", - сказав депутат. Він також нагадав, що саме президентська сторона має до саміту "виріши проблему вибіркового правосуддя, а конкретно - проблему ув'язнення Юлії Тимошенко".

Опозиція вказує на недоліки у важливих законопроектах

Не менш рішуче налаштований заступник фракції партії Батьківщина, член комітету Верховної Ради із законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Сергій Сас. Торкнувшись питання президентського варіанту закону про прокуратуру, він повідомив, що Юлія Тимошенко, як лідер опозиції, закликала не підтримувати ті положення, які суперечать принципам демократії та незалежності прокурорів. "Президентський законопроект не відповідає європейським стандартам, але має багато спільного з прокурорськими системами таких держав, як Білорусь, Росія, Куба, Азербайджан, Казахстан", - сказав DW депутат.

На його думку, в президентському варіанті закону про прокуратуру забагато контролю Генеральної прокуратури з боку президентської влади. А "прокурорська вертикаль", що передбачає жорстке підпорядкування районних та обласних прокурорів Генпрокуратурі, на думку Саса, позбавляє решту прокурорів будь-якої незалежності та самостійності.

Критично опозиція налаштована і до проекту більшості щодо змін до конституції з реформи судочинства, який надісланий на експертизу Конституційного суду. Член комітету Верховної Ради з правової політики Сергій Соболєв в розмові з DW заявив, що ці зміни до Конституції не закладають підвалин незалежного судочинства. "Є проблеми і з порядком призначення суддів, і з закладеною в тому проекті можливістю влади розганяти суди. Ми підготували власний альтернативний законопроект і незабаром внесемо його до парламенту", - сказав Соболєв.

Виборчий кодекс до листопада не ухвалять

Він повідомив, що Виборчий кодекс, який поряд із законом про прокуратуру та реформою судочинства вважається однією з найважливіших передумов підписання угоди про асоціацію з ЄС, і досі не внесений до парламенту. Депутат нагадав, що кодекс вже схвалений Венеціанською комісією, але його затвердження парламентом блокується свідомо. "Це робиться тому, що Партія регіонів ризикує ніколи не виграти вибори, якщо буде ухвалений демократичний Виборчий кодекс. Так само, як втративши монопольний контроль за прокуратурою, Янукович втрачає нагайку в боротьбі з опозицією", - сказав Соболєв.

Водночас міністр юстиції Олена Лукаш, беручи днями участь в засіданні одного з круглих столів у Києві, заявила, що "Євросоюз не говорить , що ми повинні розробити, прийняти і проголосувати Виборчий кодекс ще до листопада". За її словами, йдеться лише про усунення недоліків в законодавстві щодо виборів, які стали причиною конфліктної ситуації на виборах 2012 року. Лукаш зауважила, що перевибори депутатів парламенту на п'яти округах, де результати голосування не були встановлені в жовтні 2012 року, мають відбуватися за старим виборчим законом. "Якщо 220 депутатів обиралися за одними правилами, то й інші п'ять мають обиратися за тими самими правилами", - заявила міністр.

Джерело: Українська служба DW