Витіснення та викуп: Кабмін вводить новий механізм боротьби з рейдерством
Учора Кабмін схвалив законопроект Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), покликаний вирішити частину проблем і підвищити рівень корпоративного управління в акціонерних компаніях, пише Forbes.ua.
Документ вводить так званий інститут squeeze-out (витіснення):
мажоритарний акціонер, що сконцентрував не менш як 95% акцій підприємства,
отримує право вимагати, щоб решта міноритаріїв продали йому свої акції.
На
думку Олександра Полоніка, юриста ЮФ Avellum Partners, squeeze-out знизить
ризик рейдерського захоплення підприємства. Один
з основних його механізмів - маючи мізерну частку в капіталі компанії, отримати
важелі впливу на бізнес компанії або зовсім паралізувати її роботу. Крім
того, ця норма спростить та здешевить корпоративне управління для мажоритарних
акціонерів, у тому числі за рахунок скорочення витрат на проведення загальних
зборів. "Сьогодні,
маючи тисячу акціонерів, які разом володіють 1% акцій підприємства, провести
збори можна, лише розіславши повідомлення всій цій тисячі", - наголошує юрист.
Така
система уповільнює і ускладнює процес прийняття рішень у компаніях.
Якщо ж контроль над підприємством зосереджено між кількома афілійованими особами, то, щоб скористатися правом squeeze-out, їм потрібно буде спочатку консолідувати свої пакети. Це має стимулювати власників українських компаній збільшувати прозорість свого бізнесу, вважає в.о. глави НКЦПФР Анатолій Амелін.
Проте, пише видання, ключова деталь норми про squeeze-out полягає в тому, що папери міноритаріїв мажоритарій повинен купувати за ринковою вартістю. Оплата акцій має проводитися виключно у грошовій формі. Це має гарантувати дотримання прав міноритарних власників, каже Амелін.
Друге нововведення законопроекту - інструмент sell-out: міноритарії отримують право вимагати викупу своїх акцій у власника контрольного пакету за справедливою ціною. Якщо одна особа зосередить понад 50% всіх акцій або більш як 75% простих акцій товариства, воно буде зобов'язане запропонувати викупити частки інших акціонерів, при чому за ринковою ціною.
Як зазначає Forbes.ua, в Україні це особливо важливо. Частки дрібних акціонерів розмивають, купують за низькими цінами, знецінюють, вивівши активи з підприємства і т.д. Таким чином оцінка багатьох українських компаній опускається набагато нижче від балансової вартості, а одна акція в контрольному пакеті часто коштує дорожче, ніж одна акція в міноритарному. Так було, наприклад, з купівлею Укрлендфармінгом компанії Дакор, з купівлею структурами Дмитра Фірташа Стиролу, нагадують експерти. Законопроект же свідчить, що за акції не можна буде запропонувати менше, ніж номінальну вартість або найвищу ціну, за якою папери скуповувалися в попередні півроку перед розсилкою оферти.
Нагадаємо, на початку серпня повідомлялося, що Міжвідомча комісія з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств (антирейдерська комісія) зареєструвала близько 70 заяв, які повідомляють про збитки від 500 тис. грн до 300 млн грн (сумарно - близько 1 млрд грн).