Політичні переконання роблять людину "дурнішою"
Математичний експеримент продемонстрував, що переконання можуть значно погіршувати аналітичні здібності людини в питаннях, пов'язаних із політикою.
У дослідженні брали участь 1111 добровольців, яких розділили на групи республіканців і демократів. До початку експерименту всі вони пройшли спеціальну перевірку , на основі якої їм присвоювали індекс математичної грамотності.
Потім вони повинні були вирішити один із варіантів спеціального завдання.
У завданні говорилося про якесь дослідження властивостей крему, призначеного для усунення висипу. Декому цей крем допомагає, у декого крем викликає посилення висипу. У тих людей, які не використали крем, - стверджувала анкета - висип може пройти сам або ж навпаки, посилитися. Результати всіх чотирьох груп (використовували/не використали і зменшився/посилився ) були представлені в анкеті.
Учасники дослідження, базуючись на отриманих даних, повинні були дати відповідь на питання : використання крему у середньому призводить до посилення або ослаблення висипу?
На основі зібраних даних учені будували залежність між математичною грамотністю реальних піддослідних та кількістю правильних відповідей. Як і слід було очікувати, залежність виявилася позитивною, причому і консерватори, і ліберали справлялися із завданням однаково добре.
Однак половині учасників дослідження давали завдання, де замість задачки із кремом потрібно було відповісти на політизоване питання - результат запровадження "заборони на носіння прихованої зброї громадянами у публічних місцях" у деяких гіпотетичних містах.
Причому цифри того, як впливала заборону або її відсутність на злочинність були ті самі, що і в завданні про крем, але справлялися із завданням добровольці абсолютно по-іншому.
З'ясувалося, що коли правильна відповідь в анкеті не збігалася з переконаннями учасників експерименту, вони починали помилятися.
Наприклад, демократи (які традиційно виступають за введення обмеження на носіння зброї) майже у 100 відсотках випадків правильно відповідали на питання тоді, коли правильним варіантом було "введення заборони зменшує злочинність". Але коли правильною відповіддю було "введення заборони збільшує злочинність", вони починали сильно помилятися.
У випадку з консерваторами результати виявилися дзеркальними - вони теж починали помилятися, але у протилежних варіантах.
Особливо здивував авторів дослідження той факт, що найбільше помилок допускали найбільш математично грамотні учасники .
Раніше вчені виявили, що найглибші переконання людини - її релігія, національна ідентичність та етичний кодекс - обробляються особливою областю мозку, на відміну від менш значимих принципів, від яких людина, в принципі, готова відмовитися під тиском або за відповідну матеріальну нагороду.