Ъ: В Україні можуть заборонити використання даних фізосіб

Четверо народних депутатів пропонують Верховній Раді обмежити закон про надання доступу до публічної інформації. Одна з ініціатив - заборона на використання даних фізичних осіб без їхнього дозволу, пише Коммерсантъ-Украина.

Проект змін містить у собі низку суперечливих пропозицій як, наприклад, заборону особисто робити копії державних документів, дозвіл для чиновників не відповідати на запит, якщо немає зворотної адреси, примус оплачувати відповідь на питання, якщо воно займає більш як 10 сторінок.

Ініціаторами документа стали четверо нардепів з Батьківщини та Партії регіонів. "Якщо людина не хоче вказувати, одружений вона чи ні, де вона живе і скільки у неї дітей, вона має на це право. У людей треба питати, перш ніж оприлюднювати їхні особисті дані. Людина має сама вирішувати, яку інформацію про себе вона надає", - оголосив один з авторів, регіонал Олег Парасків.

Варто зазначити, що чиновник має право залишити запит без уваги, якщо в листі не вказано зворотну адресу відправника, його ім'я і підпис. Що ж стосується оплати відповіді, то подібна норма діє зараз, але вона не є обов'язковою.

"Не всі питання підлягають відповіді. Я, будучи мером селища в Криму, отримав запит від газети з Луганської області. Вони просили розповісти, яка у нас черга на землю, як розподіляються земельні ділянки. Після відповіді нам прийшла заява від редактора газети, який просив виділити йому земельну ділянку в Криму. Ми відмовили, він вважав нашу відповідь незаконною і подав до суду. Два роки ми судилися і виграли справу, але на це були витрачені час і гроші. Більше половини запитів є анонімними, багато запитів приходить з вигаданими іменами, адресами. На пошук таких авторів, щоб дати їм відповідь, витрачаються час і бюджетні гроші", - наголосив політик.

Серед інших можливих нововведень - заборона особисто робити фото, ксерокопії та цифрові копії державних документів. Також є можливість не отримати свою відповідь, якщо немає підтвердження оплати великого обсягу коментаря.

При цьому автор чинного закону Про доступ до публічної інформації (був прийнятий на початку 2011 року), депутат Андрій Шевченко вважає, що такі нововведення є "тривожними".

"Цей законопроект розроблений в інтересах місцевих чиновників, які не хочуть напружуватися і надавати інформацію. Він ускладнить роботу тим, хто працює з інформацією ... Що таке десять сторінок інформації за три місяці для журналіста, який активно працює з органами влади або займається розслідуваннями? Це ніщо. Зайва підстава відмовити у відповіді на інформаційний запит", - дивується він.

Водночас в Інституті масової інформації турбуються, що через новий закон робота журналістів може значно ускладнитися. "Чиновники вирішили виправити норми, які їм заважають найбільше. Вони пропонують масу зайвих деталей, що ускладнить роботу ЗМІ. Навіщо додавати до запиту поштову адресу або до чого заборона на повторний запит? Незрозуміло, навіщо окремо виносити пункт про конфіденційність даних про фізичних осіб, ця норма є в Конституції, а отримати персональні дані чиновників зараз і без того проблематично", - наголосив керівник правових проектів інституту Роман Головенко.

Як повідомлялося 9 серпня, суд підтримав обмеження доступу до декларацій голів фракцій ВР. Це було зроблено після відмови в задоволенні позову Віктора Тарана, учасника руху Чесно, до апарату Верховної Ради України про надання декларацій голів депутатських фракцій.