Євродепутат: до Вільнюса тиск Росії на Україну наростатиме

Комітет з іноземних справ Європейського парламенту підтримав запит до Єврокомісії про заходи, що їх мав би вжити ЄС у відповідь на тиск Росії на країни Східного партнерства, зокрема Україну.

У документі зазначається, що своїми діями Росія стосовно країн Східного партнерства ставить під сумнів саму політику сусідства Європейського Союзу, а отже Європа повинна реагувати на ці дії власними кроками.

"Аби забезпечити вагу ЄС як глобального гравця, ми повинні захищати нашу політику сусідства", – йдеться у запиті.

Серед дій, до яких пропонує вдатися комітет, – забезпечити повну відповідність європейським законам діяльності в ЄС російських компаній. У цьому контексті окремо згадується "неконкурентна поведінка Газпрому на європейських ринках".

Крім того, йдеться про запровадження дзеркальних торговельних обмежень на окремі російські товари та обмежень на працевлаштування російської робочої сили на території ЄС.

Щодо країн Східного партнерства натомість запропоновано пришвидшити лібералізацію візового режиму, відкрити для них європейські ринки та запропонувати фінансову підтримку.

Про причини та можливі наслідки такого запиту, а також перспективи підписання Угоди про асоціацію з ЄС у листопаді ВВС Україна поспілкувалася з автором цього запиту, заступником голови Європейської народної партії, євродепутатом Яцеком Саріуш-Вольським.

- Чи вважаєте ви достатніми дії Євросоюзу для захисту України від російського тиску? Чи ЄС все-таки повинен робити для цього більше?

- Власне, у своєму запиті я питаю Єврокомісію, чи не може ЄС робити для цього більше.

Якщо йдеться про Україну, то крім політичного тиску, який на неї чинить Росія, ми були свідками фактичної торговельної блокади на українсько-російському кордоні.

Наразі ця блокада припинилася. Ми чекаємо, чи матиме ця ситуація продовження, але я спонукаю Єврокомісію до того, аби вона про всяк випадок була готовою до реакції.

- Якщо ЄС вживе заходів, про які йдеться у вашому запиті, чи не призеде це до своєрідної холодної війни між ЄС та Росією? Чи готовий ЄС до суттєвого ускладнення відносин з Росією через Україну?

- Це Росія, а не Європейський Союз ініціювала рішення і дії, неприязні до України і до Угоди про асоціацію, тобто і до ЄС.

Не ЄС починає цю риторику – не хочу її називати "риторикою холодної війни", – суперечки.

Такі самі проблеми з торговельними блокадами на кордоні з Росією має Литва, країна-член Євросоюзу, яка головує в ЄС.

Балтійські країни мають проблеми з порушенням їхнього повітряного простору російськими військовими літаками.

Це все – дії Росії. А ЄС якщо щось і робить чи зробить – це буде лише відповіддю на ці дії.

Шанси підписання Угоди - 50 на 50

- Останнім часом представники офіційного Києва висловлюють фактично одностайну впевненість у тому, що на Вільнюському саміті Східного партнерства Угоду про асоціацію України та ЄС буде підписано. Чи поділяєте ви цей оптимізм українських керівників?

- Не поділяю. Думаю, що на сьогодні шанси на підписання угоди складають 50 на 50.

Впевненість у цьому ми отримаємо, лише коли буде звільнено Юлію Тимошенко і коли Верховна Рада проголосує за решту законів, що стосуються реформ виборчої системи та системи правосуддя.

Але все рухається у правильному напрямку. Частину законів Верховна Рада вже ухвалила, і вона повинна довести це до кінця.

Крім того, потрібно закінчити з так званим вибірковим правосуддям. Символом цього є звільнення Юлії Тимошенко. Без цього не буде підписання у Вільнюсі.

- Йдеться саме про звільнення чи про можливість надання Тимошенко лікуватися у Німеччині?

- ЄС наполягає на звільненні і наданні Юлії Тимошенко можливості лікуватися за кордоном.

- Українські ЗМІ повідомляли, що остаточне рішення щодо підписання з Україною Угоди про асоціацію Євросоюз ухвалить на засіданні Ради міністрів закордонних справ 21 жовтня. Однак днями євродепутат Павел Залевський заявив, що цей термін перенесли на 18 листопада. Чому цю дату перенесли?

- Все не зовсім так. На сьогодні прогнозується, що рішення, найвірогідніше, розглядатиметься у двох частинах: 21 жовтня і 18 листопада.

Не потрібно забувати і про те, що до цього рішення входить і запуск тимчасового застосування Угоди про асоціацію, зокрема в її торговельній частині. У цій справі повинен буде сказати своє слово Європейський парламент.

"ЄС – не імперія, імперія – це Росія"

- Як ви гадаєте, чи ослабне тиск Росії на Україну після гіпотетичного підписання Угоди про асоціацію на Вільнюському саміті Східного партнерства? Чи насправді все найгірше для Києва тільки почнеться, особливо зважаючи на недавнє повернення до Кремля відомого політтехнолога Владислава Суркова?

- До Вільнюса тиск наростатиме, а після Вільнюса – триватиме.

Принаймні це ми чуємо від наших українських партнерів.

Вони очікують перед Вільнюсом найгіршого, а після Вільнюса – того, що спроби схилити Україну до перегляду цього рішення триватимуть, в тому числі і з огляду на президентські вибори 2015 року.

Росія не погодиться з таким вирішенням питання і прагнутиме його переглянути.

- Якщо у Вільнюсі Угоду про асоціацію таки підпишуть, то чи стане це для України "точкою неповернення"? Чи зможе після цього Україна повернутися спиною до ЄС і почати зближення з Росією?

- Якби в Україні змінилася влада і нова влада вибрала Митний союз, відмовившись від асоціації з ЄС, як це зробили у Вірменії, то, звичайно, так.

Зрештою, Угоду про асоціацію повинна буде ратифікувати Верховна Рада. Якщо український парламент її ратифікує, то дороги назад не буде. Але, звичайно, кожну умову можна розірвати...

- У ЄС розглядають такий сценарій?

- Звичайно, з огляду на вірменський досвід, ЄС повинен допускати всі можливі сценарії.

Але, взагалі кажучи, є таке переконання, що якщо угоду буде підписано, то буде і ратифікація. А якщо угоду ратифікують, значить її виконуватимуть.

- Чи має ЄС своєрідний "план Б" на випадок, якщо Угоду про асоціацію у Вільнюсі все-таки не підпишуть?

- Якби Угоду про асоціацію з Україною у Вільнюсі не підписали, ЄС сприйняв би це як відмову України від асоціації.

- Як у такому разі виглядали б відносини між Україною та ЄС? Чим би вони відрізнялися від нинішньої моделі відносин між ними?

- Ці відносини базувалися б не на Угоді про асоціацію, а на Угоді про партнерство і співробітництво, яка уможливлює різні аспекти співпраці, але не провадить до економічної та політичної інтеграції.

Тобто це були б дружні відносини – приблизно такі самі, як ЄС зараз підтримує, наприклад, з Індонезією.

- Чи можна говорити про те, що ЄС фактично віддав би Україну Росії?

- ЄС не віддав би Україну, а чекав, поки вона знову дійшла до розгляду питання (про зближення з ЄС – Ред.).

Це суверенний вибір України. Ми, на відміну від Росії, нікого ні до чого не примушуємо, ми лише представляємо нашу пропозицію.

Якщо країна сама хоче зближатися, ми простягаємо їй руку. Якщо вона сама приймає рішення, що не хоче – ми ні до чого її не схиляємо і не змушуємо. Ми – не імперія, імперія – це Росія.

- Але у такому разі ЄС, напевно, відчував би певне розчарування…

- Звичайно, розчарування було б.

Наприклад, у випадку Вірменії, де ми провели три роки непростих переговорів, куди вклали багато сил, часу і грошей, ми почувалися певною мірою розчарованими, бо виявилося, що все це було дарма.

Однак найвищим принципом ЄС у будь-якому разі є повага до суверенного права на вільний вибір, що його має незалежна держава, якою є Україна.

З Яцеком Саріуш-Вольським розмовляв Святослав Хоменко

Джерело: ВВС Україна