Основний власник Уралкалію хоче за рахунок продажу частки в компанії повернути вплив у Дагестані - Ъ

Основний власник Уралкалію Сулейман Керімов поставив умовою викупу свого пакета акцій політичні умови - повернення впливу в Дагестані, пише КоммерсантЪ із посиланням на знайомі з ходом переговорів джерела.

Учора агентство Прайм повідомляло з посиланням на своїх інформаторів, що російський підприємець Володимир Коган запропонував Керімову $3,7 млрд за його частку в Уралкалії (фонду Suleyman Kerimov Foundation належать 21,75 % акцій), проте минулого тижня керуюча компанія Керімова Нафта Москва висунула нові вимоги, які мають нефінансовий характер, але можуть поставити успіх переговорів під сумнів. Представники Когана і Нафта Москва цю інформацію ніяк не коментують.

Ъ з посиланням на власне джерело стверджує, що нові вимоги в першу чергу стосуються повернення позицій Керімова в Дагестані (підприємець - лезгин за національністю, народився і виріс у Дербенті). Після того, як в 2010 році президентом Дагестану став даргинець Магомедсалам Магомедов, Керімов серйозно посилив свій вплив у республіці. У грудні минулого року гендиректор Нафта Москва Олег Ліпатов став першим віце-прем'єром Дагестану. Ъ зазначає, що в сферу інтересів Керімова могли входити державні махачкалінський аеропорт Уйташ і місцевий морський порт, крім того, у підприємця є ряд інвестпроектів в республіці: він досить багато вкладав у футбольний клуб Анжі і розробляв девелоперський мегапроект Анжі-сіті.

Але в січні поточного року виконувати обов'язки президента Дагестану став аварець Рамазан Абдулатипов, який 8 вересня був обраний президентом. Він змінив уряд республіки (Ліпатов його залишив) і кураторів інфраструктурних проектів. Керімов втратив вплив у регіоні, а в серпні урізав фінансування Анжі.

Проте, відзначає видання, офіційного підтвердження угоди немає і досі. На ринку зростає кількість чуток щодо претендентів на пакет Керімова, серед яких називають власника россошанських Міндобрив Аркадія Ротенберга і групу ОНЕКСІМ Михайла Прохорова. Перший віце-прем'єр РФ Ігор Шувалов згадував, що в числі претендентів значаться і іноземні інвестори, а Financial Times учора повідомила вчора, що активом зацікавилися "фонд національного добробуту" та промислова група з Азії.

За інформацією видання, вихід Керімова з капіталу компанії був умовою, яку висунув президент Білорусі Олександр Лукашенко для врегулювання конфлікту між Білоруськалієм і Уралкалієм та звільнення гендиректора російської компанії Владислава Баумгертнера, заарештованого в Мінську. Згідно з неофіційною інформацією, Коган встиг виплатити Сулейману Керімову перший транш, деякі джерела навіть стверджували, що угода вже укладена. Її сума, згідно з різними даними, становить $3,7-4,5 млрд.

Як зазначає один із співрозмовників Ъ, в Кремлі схиляються до того, що "жоден Уралкалій не вартий суб'єкта федерації". Обговорення умов договору продовжується, але можливості посилення позицій Керімова в Дагестані на столі переговорів немає. "Умовою отримання грошей для Сулеймана Керімова є його рівновіддаленість від центрів влади в Росії, включаючи Кремль і Білий дім", - сказало джерело. За його словами, якщо бізнесмен погодиться на угоду без політичних умов і, наприклад, залишить Росію, то кінцевим покупцем Уралкалію, швидше за все, стане не Володимир Коган, а умови угоди будуть більш вигідними для Керімова.

Нагадаємо, Уралкалій в кінці липня поточного року припинив співпрацю з Білоруськалієм в частині спільних продажів через БКК і вирішив змінити стратегію, сфокусувавшись на збільшенні обсягів виробництва. Це обернулося протистоянням Москви і Мінська, яке ЗМІ охрестили "калійною війною" .

Білоруські слідчі звинуватили Керімова у спробі збільшити частку в російській компанії шляхом скупки акцій, що подешевшали після припинення партнерства Уралкалію і Білоруськалію, і зажадали у Москви його видачі.

Додамо, що в понеділок, 23 вересня, ситуацію навколо арешту голови Уралкалію на саміті ОДКБ в Сочі обговорили Володимир Путін і Олександр Лукашенко. За словами прес-секретаря російського президента Дмитра Пєскова, ця тема обговорювалася дуже коротко. До чого вдалося домовитися лідерам двох країн, Пєсков не уточнив.