МН: "Не слухай суддю! Бий його!"

Як Олімпійський зустрів і провів головний боксерський бій року Кличко-Повєткін, - пише Андрій Вдовін у Московских Новостях.

У головному боксерському поєдинку року Володимир Кличко без проблем розібрався з Олександром Повєткіним. Відправивши суперника в нокдаун вже в другому раунді, українець повністю знищив його в сьомому, і тільки Повєткін і його лікарі знають, якою ціною йому вдалося достояти до кінця 12-го. Але бій Кличко-Повєткін, це не тільки історія про те, як один спортсмен, поступаючись у класі іншому, проявляє мужність і викликає повагу до себе. Це ще й історія російського світу спорту. У всій його жорстокості, нещадності й безглуздості.

  Битва за Москву Кличко впевнено переміг Повєткіна   

"Не слухай суддю! Бий його!", - нестямно кричав голос когось із помічників Повєткіна з російського кута протягом усього бою . Це були єдині тренерські підказки Олександру від його команди. Поки Кличко обробляв "Російського Витязя" своїми знаменитими джебами, коли раз за разом зустрічав його немудрі наскоки контратаками, а коли і навалювався всім тілом в клінчах, все, що міг підказати кут Повєткіна своєму спортсмену так це: "Півень! Бий півня! Вперед - Росія!".

Бій Кличко-Повєткін, це не тільки історія про те, як один спортсмен, поступаючись у класі іншому, проявляє мужність і викликає повагу до себе. Це ще й історія російського світу спорту

Цей "хтось" не просто кричав на весь зал, ніби це була дворова бійка. Він висловлював мало не національну ідею того кута, в якому опинився російський боксер. Ідея проста й нехитра: не потрібен тренерський план на бій, не потрібно включати голову і розробляти стратегію і тактику. Треба, опустивши підборіддя, перти вперед, а в спину тобі буде нестися три найпопулярніших останнім часом в країні гасла: "Бий півня!", "Не слухай суддю!", "Вперед - Росія!".

Кожен крик з кута Повєткіна транслювався Першим каналом та іншими телекомпаніями. Так Росію, яку ніби як хотіли представити всьому світу, як країну-організатора найбільшого боксерського шоу, почули у всіх 150 країнах світу, де показували цей бій.

Добре ще, що не побачили зсередини. Дивнішого спортивного заходу спорткомплекс Олімпійський не бачив вже давно. Чомусь у російському спорті (хоча і не в спорті теж) вважається, що перемагає той, хто заллє все навколо грошима, і чим безглуздіше ці вкладення, тим краще. У ніч з 5-го на 6 жовтня в Олімпійському організатори бою спалили 25 млн доларів. Через кілька днів, після того як уряд заморозив відрахування на накопичувальну частину пенсії, щоб розплатитися з нинішніми пенсіонерами, в країні знайшлися люди, які можуть ось так просто за пару годин не замислюючись викинути на вітер майже що мільярд рублів, і ще пишатися цим.

Треба, опустивши підборіддя, перти вперед, а в спину тобі буде нестися три найпопулярніших останнім часом в країні гасла: "Бий півня!", "Не слухай суддю!", "Вперед - Росія!"

Бій Кличко-Повєткін обійшовся, за словами його організатора бізнесмена Андрія Рябінського, в 25 млн доларів (23,233 млн - гонорари спортсменам, і ще 2 млн доларів - організаційні витрати). Це друга сума в історії світового боксу - більше було запропоновано тільки 1990 року за бій абсолютного чемпіона світу в суперважкій вазі Джеймса Бастера Дагласа з Евандером Холіфілдом. Суперники Андрія Рябінського, в тому числі й брати Клички, на торгах пропонували в три-чотири рази менші суми. Тобто Володимир Кличко був готовий битися за 7,1 млн доларів, але російська сторона заплатила йому майже 17,5 млн.

Організатори не дуже-то й намагалися повернути ці гроші. Ажіотаж був такий, що глядачі цілком би заповнили весь спорткомплекс "Олімпійський", але для бою вдалося зняти тільки половину залу. Справа в тому, що на другій половині вже лежать тенісні корти для Кубка Кремля, який стартує цього тижня. Але команда, яка готувала найбільший поєдинок року в усьому світовому боксі і вела переговори про його дату, навіть не заглянула в спортивний календар, щоб не трапилося подібних накладок. У підсумку на бій змогли потрапити вдвоє менше глядачів, а представників братів Кличків до останнього моменту не пускали до зали, щоб оцінити умови, в яких відбудеться поєдинок.

З продажем квитків теж вийшли дивні речі. "Сьогодні дізнався розцінки на бій 5 жовтня. На чорному ринку. Квиток в партер 12-20 тис доларів. Квитки в рінгсайд дістати неможливо ні за які гроші", - з гордістю писав у своєму твіттері Андрій Рябінський. І, схоже, навіть не розумів, що зізнається у величезному менеджерський прорахунку - в цінах на квиток. Виходить, що 10 тисяч доларів з кожного глядача пішли в кишеню спекулянтів, а не організаторів. Бізнесмен Рябінський вважається експертом на ринку нерухомості. Але раніше в твіттері він ніколи не пишався угодами, в яких, наприклад, квартира, яку продала його компанія за 200 тисяч євро, наступного дня третіми особами перепродувалася за 1 млн.
    

Через кілька днів, після того як уряд заморозив відрахування на накопичувальну частину пенсії, щоб розплатитися з нинішніми пенсіонерами, в країні знайшлися люди, які можуть ось так просто за пару годин не замислюючись викинути на вітер майже що мільярд рублів, і ще пишатися цим

Та й зі спонсорами якось незручно вийшло. Схоже, цей бій фінансувала в тому числі й компанія Роснефть. Але ні в одній рекламі поєдинку це не було відображено. Зате всіх журналістів при заявці на акредитацію змусили підписати зобов'язання згадати в своїх матеріалах назву цього спонсора. Вважайте, що згадав, хоча ні на одному спортивному заході в усьому світі навіть у голову не приходить виконувати обов'язки перед спонсором таким чином.

Організаторські прорахунки можна перераховувати безкінечно. Але це безглуздо, коли на кону стоять 25 млн доларів, які треба просто витратити. Це вже філософія спортивного менеджменту в Росії - гроші заробляти на спорті не треба, все одно, хтось, швидше за все держава, прийде й дасть потрібні мільйони, і їх треба тільки освоїти. Це золоте правило працює у всіх проявах російського спорту - від футболу до будівництва стадіонів. Змінюються лише суми й іноді люди. А ось головне гасло, під яким живе в Росії спортивний менеджмент, - "це все для підростаючого покоління, яке треба захопити спортом", залишається незмінним.

Ну що, підростаюче покоління, ти все зрозуміло? Не слухай суддю! Бий його!

***