НГ: Сланцевий ажіотаж

Київ намагається розіграти карту енергонезалежності, - пише Сергій Жильцов у російській Независимой газете.

Наприкінці вересня Президент України Віктор Янукович у ході візиту до США заявив, що до 2017 року в країні планується збільшити видобуток власного газу на 30 млрд. куб. м - до 51 млрд. куб. м. З урахуванням підвищеної уваги українського керівництва до сланцевого газу можна очікувати, що в майбутньому Київ розраховує покривати внутрішні потреби за рахунок розробки родовищ цієї вуглеводневої сировини.

За кілька років зацікавленість української влади у видобутку сланцевого газу багаторазово зросла. Інтерес влади до сланцевого газу визначався як поточною зовнішньополітичною ситуацією, в якій перебувала Україна, так і внутрішньополітичними процесами.

У розробці сланцевих родовищ Україна розширила співпрацю зі США, які на державному рівні висловили готовність сприяти зусиллям Києва у диверсифікації джерел вуглеводневої сировини.

Одним з факторів, який посилив увагу Києва до сланцевої проблематики, стала висока ціна на російський газ. Протягом кількох років Київ наполегливо ставив перед Росією питання про перегляд ціни, вважаючи її завищеною. Відмова Росії переглянути цінові параметри підштовхнула Київ до вивчення перспектив видобутку сланцевого газу. Тим самим Київ розраховує знизити залежність від російських поставок і домогтися енергетичної незалежності.

У розробці сланцевих родовищ Україна розширила співпрацю зі США, які на державному рівні висловили готовність сприяти зусиллям Києва у диверсифікації джерел вуглеводневої сировини. Для Януковича така підтримка мала велике значення, оскільки складні відносини з ЄС, який виступав з жорсткою критикою українського президента за кримінальне переслідування Тимошенко, погрожували Україні міжнародною ізоляцією. Енергетичне співробітництво з американськими компаніями давало можливість заручитися підтримкою США, що і визначило подальші підходи Києва до співпраці у цій сфері. Ставка була зроблена на розробку родовищ сланцевого газу за допомогою західних нафтогазових компаній, що мають відповідний досвід.

Проблема сланцевого газу опинилася у фокусі уваги різних політичних сил. Заяви українського президента, членів уряду і низки експертів були спрямовані на те, щоб переконати громадськість у тому, що вже через кілька років Україна зможе видобувати значні обсяги сланцевого газу, який буде дешевшим від російського. Крім того, розробка сланцевих родовищ обґрунтовувала подальше фінансування геологорозвідки, закупівлю обладнання та створення супутньої інфраструктури, необхідної для транспортування вуглеводневої сировини. У цьому вельми були зацікавлені різні приватні і державні структури.

Ставка була зроблена на розробку родовищ сланцевого газу за допомогою західних нафтогазових компаній, що мають відповідний досвід.

Від української влади не відставала опозиція. Особливо активно діяло Всеукраїнське об'єднання Свобода, лідери якого зайняли жорстку позицію. Виступаючи проти видобутку сланцевого газу, опозиція обґрунтовувала свою позицію невиправдано високими екологічними ризиками, які виникнуть при видобутку сланцевого газу. Проте пізніше з'ясувалося, що "принципова" позиція обласних рад західних областей, на території яких розташовані родовища сланцевого газу, пояснювалася не так турботою про здоров'я населення та екології, скільки бажанням деяких місцевих депутатів отримати з компанії Chevron непередбачені договором виплати.

Оцінку перспектив видобутку сланцевого газу ускладнювала відсутність точних даних про його запаси, які мала Україна. Це призвело до спекуляцій з цієї проблеми, появи різних, часом фантастичних, оцінок. Причини цього слід вбачати в запізнілому проведенні наукових досліджень, в ході яких були визначені лише найбільш перспективні ділянки, багато з яких потребують комплексного дослідження.

Закордонні та українські оцінки запасів сланцевого газу коливаються в діапазоні від 1,2 трлн. куб. м до 7 трлн. куб. м. Вважається, що основні запаси зосереджені в Донецькій, Харківській, Львівській, Івано-Франківській і Тернопільській областях. Тим часом недостатня вивченість родовищ сланцевого газу збільшує ймовірність того, що прогнози про значні запаси виявляться завищеними. Останні дані, отримані при розробці сланцевих родовищ, вказують на незначні запаси цієї вуглеводневої сировини. Це підтверджує досвід Польщі, де обсяг запасів був знижений з 1,2 трлн. куб. м до 255 млрд. куб. м. Відповідно зайво оптимістичні оцінки українського уряду щодо ймовірних у країні запасів сланцевого газу можуть бути скориговані.

Виступаючи проти видобутку сланцевого газу, опозиція обґрунтовувала свою позицію невиправдано високими екологічними ризиками, які виникнуть при видобутку сланцевого газу.

До розробки сланцевих родовищ на території України великий інтерес проявили зарубіжні компанії. Вони були зацікавлені розширити географію своєї діяльності і одночасно отримати новий ринок для збуту застарілого обладнання та технологій. Їхньому входженню в енергетичний сектор України сприяла політична підтримка українського президента. Підсумком цього стало розширення політичної співпраці зі США у сфері видобутку сланцевого газу. Останнім часом представники американських державних структур та бізнес-спільноти підтримують у керівництва України упевненість у швидкому досягненні енергетичної незалежності, наполягаючи, що країна має в своєму розпорядженні одні з найбільших запасів сланцевого газу. США розраховують, що разом з досягненням енергетичної незалежності Київ послабить політичний вплив Росії і вийде зі сфери її впливу.

Українська влада, не маючи точних оцінок розрахунку екологічних наслідків і економічних витрат, активізувала переговорний процес із західними нафтогазовими компаніями. У 2012 році були проведені конкурси на укладення угод про розподіл продукції (УРП) щодо Юзівської (Харківська та Донецька області) і Олеського (Львівська та Івано - Франківська області) родовищ. Переможцями конкурсу на розробку Олеської ділянки стала американська Chevron, Юзівської - англо-голландська Shell.

У 2013 році політичні скандали супроводжували обговорення і прийняття обласними радами східних і західних областей проекту УРП з компаніями Shell і Chevron. Уряду і президенту коштувало великих зусиль домогтися від депутатів згоди підтримати необхідні документи, які створювали законодавчу основу для подальшої розробки родовищ сланцевого газу. Однак труднощі, пов'язані з видобутком сланцевого газу, відсутність чіткої інформації про його запаси, екологічні ризики можуть призвести до перенесення строків промислової розробки родовищ на віддалену перспективу. Втім, цей сценарій може зазнати кардинальних змін, якщо з'ясується, що українські родовища не володіють запасами, які зроблять їхню розробку рентабельною.