Корреспондент: Точка зору. Мета обкрадає кошти. Чому Україна така бідна

21 жовтня 2013, 12:46
💬 0
👁 364

Подорож до Ізраїлю наштовхнула до роздумів на тему, чому Україна така бідна. Все просто: мету стати багатими перед українцями ніхто ніколи і не ставив, пише Олександр Пасховер, оглядач журналу Корреспондент, у колонці, опублікованій у №41 видання від 18 жовтня 2013 року.

Добре там, де нас немає. В Ізраїлі ми є, але там все одно добре. Ця країна займає перше місце у світі з надоїв молока з кожної корови. Друге місце – за обсягом інвестицій у венчурний капітал . Третє – за кількістю компаній, акції яких торгуються на NASDAQ (позабіржовий ринок акцій високотехнологічних компаній). Чверть громадян країни – випускники університетів. ВВП на душу населення – $ 31 тис. (в Україні – $ 3,9 тис.).

"В Ізраїлі не треба бути розумним, в Ізраїлі треба бути гарним: тут всі розумні", – іронізувала наш гід по Єрусалиму.

Знаєте, хто ці розумники і розумниці? Із 7 млн ​​громадян цієї близькосхідної країни понад 2 млн народилися не в Ізраїлі. З 2 млн народжених не в Ізраїлі близько 1 млн з'явилися на світ у Радянському Союзі

І знаєте, хто ці розумники і розумниці? Із 7 млн ​​громадян цієї близькосхідної країни понад 2 млн народилися не в Ізраїлі. З 2 млн народжених не в Ізраїлі близько 1 млн з'явилися на світ у Радянському Союзі. З 1 млн вихідців з СРСР більше половини – уродженці України.

В Єрусалимі я познайомився з колишнім киянином Давидом Годовським, який емігрував ще в 1991-му. Тепер він завідує оргвідділом найбільш російськомовної партії країни, Наш дім – Ізраїль. За словами Годовського, російськомовна частка держави займає п'яту частину всього електорального поля і є однією з найбільш представницьких сил кнесету.

У книзі Нація розумних людей. Історія економічного дива Ізраїлю зазначається: "Зайдіть в ізраїльську компанію або великий центр досліджень і розробок в Ізраїлі, і ви, швидше за все, виявите, що там розмовляють по-російськи". Ізраїльське економічне диво створене багато в чому нашими співвітчизниками і за гранично короткий термін.

Іншими словами, якість людського капіталу в Україні досить високого рівня. І перешкод для того, щоб побудувати і тут капіталізм з людським обличчям, начебто і немає.

Час залишити всіляку балаканину на тему, що українській незалежності лише 22 роки. У сучасному світі для того, щоб досягти результату вище того, на якому застрягли ми, потрібно років 10-15

Час залишити всіляку балаканину на тему, що українській незалежності лише 22 роки, це так молодо, так невинно, так мало, щоб встигнути побудувати забезпечене суспільство. Нісенітниця. У сучасному світі для того, щоб досягти результату вище того, на якому застрягли ми, потрібно років 10-15. Подивіться на успішні історії Словаччини, Чехії, Польщі, Ізраїлю, Сінгапуру, Ірландії. Вчорашні аутсайдери зазнали перетворень за лічені роки.

"У світі немає проклятих країн", – сказав якось в інтерв'ю Корреспонденту Каха Бендукідзе, колишній державний міністр Грузії з координації економічних реформ. І я з ним згоден.

Чому ж у списку успішних держав немає України? Один з доданків успіху Ізраїлю – це чітко окреслена мета. Країна встановила курс на інновації, науку і підприємництво. Голда Меїр, колишня киянка, перша жінка на посаді прем'єр-міністра близькосхідної країни, говорила: " У нас була секретна зброя – відсутність альтернативи".

Україна заплуталася у своїх численних альтернативах, векторах і полюсах. У неї немає чітко сформульованої мети

Україна заплуталася у своїх численних альтернативах, векторах і полюсах. У неї немає чітко сформульованої мети. Якщо послухати політиків усіх таборів, полюсів, мастей, віку і світоглядів, загальний посил буде таким: я за те, щоб все було добре. Панове, це не мета, це тост.

У такому ж напрямку висловився глава держагентства з питань науки, інновацій та інформатизації України Володимир Семиноженко: "Україна не мала жодного документа, на підставі якого можна було б чітко відстежувати результативність роботи уряду. Більшість з них містять формулювання "поліпшити", "підвищити", "поглибити" без будь-яких чисельних, а іноді навіть і часових параметрів".

Але мета це не тільки числівники, а й розуміння, а ще краще – моделювання того, де і в якій якості твоя країна опиниться через п'ять-десять років. Які фахівці їй знадобляться? Від чого слід відмовитися? На яких конкурентних перевагах буде грати? З чим вона вийде на міжнародний ринок?

Вже більше 20 років Україна – країна з невизначеною конкурентною позицією

Вже більше 20 років Україна – країна з невизначеною конкурентною позицією. Багато років вона прикидається головним транспортним коридором Європи. Для реалізації цього статусу у нас в наявності два моря, 19 морпортів, мережа (убитих) доріг, близькість кордонів Євросоюзу і т. д. Через безліч причин перевалка вантажів все частіше дістається нашим сусідам з Румунії, Болгарії, Польщі та Литви. Виною тому не тільки тотальна корупція на митниці, а й високі портові збори. Вони вдвічі вище, ніж у портах Чорномор'я і втричі – ніж у портах Середземномор'я.

Стільки ж років Україна вдає із себе аграрну державу, залишаючись чи не єдиною країною в регіоні, де рілля все ще не запущена в комерційний оборот, середня врожайність пшениці – 31 ц/га, вдвічі нижче, ніж у Франції, і втричі скромніше, ніж в Нідерландах. Нинішні рекордні врожаї України ідентичні її ж результату 1990 року.

Оскільки в України немає достойних, ясно виражених цілей, весь запал громадських дискусій пішов на розбіжності "з процедурного питання"

Оскільки в України немає достойних, ясно виражених цілей, весь запал громадських дискусій пішов на розбіжності "з процедурного питання". У телевізійних ток-шоу, в спілкуванні лідерів думок, в соціальних мережах і т. д. відбувається поступальне підбурювання один одного на теми, які взагалі не мають ніякого відношення до якості життя та зростання рівня добробуту. Це закінчиться погано.

"Якщо ж один одного гризете і з'їдаєте, стережіться, щоб не знищили ви один одного", – попередження з Біблії. Унікальний підручник, до речі, прийшов в європейську культуру з Ізраїлю.

Що ж стосується нинішньої історії Ізраїлю, то її можна зверстати в сучасний підручник – Державне будівництво для чайників. Епіграфом до нього я взяв би слова з монографії Меїр.

"Цілком природно, що знову виниклі вільні нації повинні пам'ятати про колишні страждання і приниження. Народ не може будувати своє майбутнє, якщо він забув про минуле. Але жити, продовжуючи розмірковувати тільки про минуле, неможливо: всю свою енергію, всі здібності потрібно вкласти в майбутнє".

***

Ця колонка опублікована в №41 журналу Корреспондент від 18 жовтня 2013 року.

Передрук колонок, опублікованих у журналі, заборонений.

Відгуки й коментарі надсилайте за адресою  korr-opinion@kpmedia.ua

 

 

ТЕГИ: план Україна розвиток добробут