DW: Життя сьогоднішнім днем. Український бізнес не поспішає з інноваціями
В Україні зменшується кількість інноваційно-активних підприємств - бізнес нарікає на економічну кризу. Експерти ж переконують, що інновації в українських реаліях– це готовність до ризиків, пише Галина Стадник у матеріалі для Української служби DW.
Впродовж 2010-2012 років лише кожне п'яте українське підприємство спромоглися запровадити будь-які інновації. Такі висновки випливають з останніх даних держкомітету статистики України. Причому, кількість таких підприємств навіть дещо зменшилась у порівнянні з попередніми роками.
Найвищий рівень інноваційності зафіксовано серед підприємств переробної промисловості, а також у сегменті "інформації та телекомунікації". А от найменше новими розробками цікавляться у видобувній промисловості, сфері фінансових послуг, послуг з водопостачання, а також утилізації відходів.
З поміж тих, хто таки запровадив якісь інновації – половина просто змінили маркетингову та організаційну складову свого бізнесу. І лише чверть підприємців вказали, що вдосконалили технологічний процес свого виробництва. Інновації здебільшого полягали у придбанні машин, обладнання та програмного забезпечення для виробництва нових і значно покращених продуктів і послуг.
Брак фінансів
Дозволити собі придбати результати виконаних науково-дослідницьких робіт приватних чи то державних наукових організацій змогли лише три відсотки інноваційних підприємств. Підприємці найчастіше нарікають на те, що їм бракує власних коштів та джерел фінансування ззовні, аби купувати недешеві інноваційні розробки.
Координатор Клубу підприємців Львівщини Андрій Якимів у розмові з DW пояснив, що інновації – це суттєві капіталовкладення на перспективу. "А про яку перспективу можна говорити, якщо український бізнес не може спрогнозувати розвиток на наступні три роки", - зауважує він.
Швидка зміна законів, криза платіжних державних зобов'язань, непосильні кредити – усе це аж ніяк не спонукає представника малого чи середнього бізнесу щось вдосконалювати у своєму виробництві, додає Якимів.
Як приклад підприємець наводить ситуацію з львівським Концерном Електрон, який розробив та вже випустив перший в Україні сучасний низькопідлоговий трамвай. "Їхні розробки є унікальними. Та держава не виконує вчасно свої платіжні зобов'язання. Вони не можуть збільшити потужності, щоб впровадити свої технології, хоча замовлень є чимало", - каже він.
Без довіри немає інновацій
Підприємці ж не особливо довіряють державно-приватному партнерству, наголошує Якимів. Немає жодних гарантій щодо стабільного фінансування чи то втілення певних програм.
Не стільки економічна криза, скільки суцільна недовіра владі - сьогодні стає бар'єром у впровадженні інновацій підприємцями, заявив в інтерв'ю DW керівник Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер. Він не дивується тому, що охочих запроваджувати нові підходи і технології у бізнесі не так багато."В Україні інноваційність – це ризиковане капіталовкладення. Справа у тому, що у нас держава злодіїв, де рейдерство – стало звичною справою. Чим краще працюватиме підприємство, а особливо з інноваційною складовою, тим більшим ризик його втратити", - пояснює Пасхавер.
Підтримка науки як запорука розвитку
Те, що саме держава має відіграти основну роль у запровадженні інноваційної складової підприємствами, переконаний і керівник економічних програм київського Центру Разумкова Василь Юрчишин. "Якщо держава не створить інституційні умови для науки, не почне сама фінансувати дослідження, то і приватний сектор ставитиметься дуже обережно до таких розробок", - прогнозує економіст.
На його думку інвестиції і інновації є взаємопов'язаними. Оскільки ж іноземні інвестори обережні з капіталовкладеннями в Україну, "важко сподіватися, що технологічні інновації будуть входити у галузі, які законсервовані у своєму розвитку", - пояснює Юрчишин.
До слова, згідно з рейтингом Global Innovation Index 2013, за рівнем розвитку інновацій Україна опустилася з 63 на 71 місце. Між тим, сусідні Польща та Молдова суттєво випереджають Україну.
Джерело: Українська служба DW