Українські журналісти через Страсбурзький суд домагаються прозорості влади
Журналістка Катерина Аврамчук сподівається через Європейський суд змусити апарат Верховної Ради розсекретити дані про службове житло депутатів. Справа виграшна, оцінюють юристи, пише Лілія Гришко у матеріалі для Української служби DW.
Минуло вже два роки, змінився депутатський склад, а Аврачмук і досі судиться з апаратом Верховної Ради, який утаємничив інформацію про службове житло народних обранців. Пройшовши всі українські судові інстанції, Аврамчук подала заяву до Європейського суду з прав людини, аби таки змусити українських депутатів виконувати закон про доступ до публічної інформації. "Це вже питання принципу. Якщо буде позитивне рішення Європейського суду, то кожен журналіст зможе апелювати до нього. Адже це нонсенс: закон є, а українські суди стають на бік депутатів, які приховують інформацію про квартири, котрі оплачуються з держбюджету", - заявила Аврамчук у розмові з Deutsche Welle.
Красномовні відписки
2011-го року Аврамчук у своєму матеріалі прагнула проаналізувати, хто з депутатів справді потребував службового житла і скільки це коштує бюджету. Натомість завершити роботу над статтею так і не вдалося, адже апарат Верховної Ради відмовився надавати на її запит прізвища та імена народних депутатів шостого скликання, що отримали службові квартири. У Раді цю інформацію вважають "конфіденційною", яку не можна отримати без згоди депутатів.
Аврамчук отримала лише загальну інформацію про кількість та площу службових квартир, а також актуальну на той момент середню вартість одного квадратного метра. Журналістка вважає, що така позиція прямо порушує українське законодавство, зокрема, закон Про доступ до публічної інформації. Ним, зокрема, передбачено, що не може бути обмежено доступ до інформації про володіння, користування чи розпорядження державним чи комунальним майном. Також вільним є доступ до копій відповідних документів, умов отримання цих коштів чи майна, імен осіб, які їх отримали, наголошують юристи з Фонду захисту права на доступ до інформації київського Інституту медіа права.
Що приховують?
Прикриваючись захистом персональних даних депутати утаємничують будь-яку інформацію про себе, констатує директор Центру політичних студій та аналітики, активіст руху Чесно Віктор Таран. Його організація моніторить діяльність українських народних обранців. Таран каже, що найчастіше депутати приховують майнові декларації, а також відомості про діяльність комітетів, де розподіляються бюджетні кошти чи земля.
Таран пояснює небажання депутатів надавати інформацію про себе страхом наслідків. "Якщо виборці дізнаються правдиву інформацію про державні квартири, котрі депутати використовують не за призначенням, матеріальну допомогу, яку вони просять собі, то буде важко переконати знову за них проголосувати", - переконаний Таран.
Недосконала імплементація
"Це вже друга така справа щодо дії українського закону доступу до публічної інформації. Нині готуємо ще й третю та активно збираємо фактаж, аби переконати Європейський суд пришвидшити розгляд цих справ, адже закон один з найкращих у світі, а його імплементація шкутильгає", - пояснила Deutsche Welle координатор Фонду захисту права на доступ до інформації Тетяна Олексіюк.
Вона сподівається, що Європейський суд зважить на те, що кілька позивачів від України просять змінити застосування того самого закону, зробити його якісним і обов'язковим до виконання. На її думку, зокрема, справа Катерини Аврамчук має високі шанси на успіх, адже позивачка просить не просто розв’язати конфлікт, а й розтлумачити, наскільки відмовляючи у доступі до інформації були порушені права.
До слова, цього тижня українські журналісти та громадські активісти вкотре провели під Верховною Радою акцію протесту, вимагаючи розширити дію закону про доступ до публічної інформації.
Джерело: Українська служба DW