Кличко про 2015-й: Тимошенко буде не у в'язниці, а Янукович - на пенсії
Віталій Кличко, який напередодні оголосив з трибуни парламенту про свій намір балотуватися в президенти, розповів в інтерв'ю ВВС Україна, яким він бачить 2015 рік, якою буде його перевиборна тактика та як він вестиме кампанію.
Найперше ВВС Україна запитала Кличка, чим була його заява про балотування - вимушеною імпровізацією чи вимушеним кроком.
- Цей крок вивірений та продуманий. Ми консультувалися з громадськістю. Я їжджу в тури, постійно зустрічаюся з людьми. Ми також провели партійні консультації. Поштовхом для цього також стала вчорашня (24 жовтня. – Ред.) ситуація у Верховній Раді.
- Ви заявили, що влада намагається розправитися з Вами як з можливим кандидатом у президенти. Які способи протидіяти можливому виключенню Вас з виборів є у вашому розпорядженні?
- Ми діємо за законом, але на сьогодні влада робить усе можливе, використовуючи маніпуляції, фальсифікуючи свої дії, порушуючи закони, щоби будь-яким чином досягти своєї мети. Можливо, учора заява була досить емоційна, але хочу сказати, такий емоційний стан не тільки в мене. Емоційний стан у багатьох українців, які вже втомились жити в тому безладі, який на сьогодні є у нашій країні.
- Розумію, що говорити про це рано. Але уявімо таку ситуацію: 2014 рік, ви подаєте документи до ЦВК, у вас їх не беруть, кажуть, що зміни до Податкового кодексу, проголосовані у жовтні 2013 року не дозволяють нам зареєструвати кандидатом в президенти Кличка.
- На яких підставах?
- Не проживав в Україні протягом останніх 10 років.
- У мене є всі докази того, що останні 10 років я проживав в Україні. І проживаю в Україні з початку її незалежності. І проводив увесь час в Україні. Так, я виїжджав за кордон. Усі це бачили. Виїжджав за кордон, тому що спорт не обмежений кордонами одної країни. Де б я не був – США, Європа, будь-яка країна світу – завжди, де я боксував, де виступав, піднімався український прапор і лунав український гімн, завжди після спортивних перемог я повертався на батьківщину. Усі це знають, а все інше – від лукавого.
Тактика, стратегія, програма
- Як зміниться тактика і стратегія ваших дій після цієї заяви про намір балотуватися у президенти? Ви розвернете якусь агітаційну кампанію, буде більше реклами на вулицях, ви поїдете в агітаційний тур чи поки нічого не зміниться?
- Ми повинні донести програму, які кроки ми повинні зробити, які зміни мають відбутися в країні, які реформи. І кожна людина повинна відчувати, що вона отримає, якщо сьогоднішня влада піде і буде нова сила, нова демократична сила, нові люди, з якими ми хочемо змінити Україну.
І кожна людина, кожен інвестор – як іноземець, так і українець – повинен відчувати, якщо він інвестує в Україну, інвестиції повинні бути захищені. І кожна людина, яка працює повинна розуміти, що у неї є соціальні гарантії. Кожна людина, яка працює в селі, повинна знати, що з роботи на землі вона отримає прибуток. І кожна молода людина повинна також знати, що вона може отримати нормальну освіту і гарантоване робоче місце. І це означає – європейські стандарти життя. Ми цього прагнемо. І тільки тому прийшли в політику і йдемо до влади, бо хочемо зробити реформи, яких потребує наша країна. І на сьогодні ми бачимо, що цих реформ немає. Наголоси великі, але нічого цього нема. Це наше завдання.
- Як Ви плануєте цю інформацію доносити до людей? Ви будете збирати майдани, будете говорити це на ток-шоу, будете доносити це через білборди?
- Ми будемо доносити це усіма ключовими методами, для чого ми прийшли, куди ми ідемо, і як кожна людина зможе відчути на собі зміни, які ми пропонуємо країні.
- Коли можна очікувати офіційну формальну презентацію Вашої президентської програми?
- Я думаю, що це ще зарано робити. Ми проводимо робочі поїздки країною, спілкуємося з людьми, хочемо отримати від них відповідь – що вони очікують від нас.
- Так, як у Януковича: "Почую кожного"?
- Ні, Янукович, на жаль, не почув кожного. Він робив дуже гарні гасла, але після того, як він прийшов до управління країною, ми бачимо, що ВВП знизився, українці стали жити набагато гірше, корупція стала ще більшою, інвестицій майже нема, колапс в економіці. Заробітної платні нема. І це на фоні тотальної корупції. Інші молоді олігархи у 25 років стають мільярдерами, скуповуються активи. Ми бачимо, що комусь стало жити набагато краще. Декільком людям, українцям – ні. Ще більше людей виїжджає за кордон. Тому що не бачать перспектив, не бачать майбутнього у цій країні.
Ми маємо великий потенціал і повинні його реалізовувати. В Україні у нас є всі можливості для цього. Але ми повинні провести реформи. Реформи без зміни влади ми зробити не зможемо.
- Реформи бувають різними. Як би Ви як політичний лідер окреслили свою ідеологію?
- Ми правоцентристи. Близькі до лібералів.
- Ви давно виступаєте за те, щоб опозиція виставила єдиного кандидата у першому турі президентських виборів. В цьому зв’язку, чи коректною є Ваша заява про балотування ще до закінчення консультацій з цього приводу. Ви говорите, що кандидат повинен бути єдиний і в явочному порядку говорите - ним буду я.
- Ми домовилися з опозиційними силами, що буде єдиний кандидат в другому турі, але ми бачимо, яким чином влада готується до цих виборів. Вона має шалений адміністративний та фінансовий ресурс. Тиснучи на опозицію, влада буде робити все, щоби маніпулювати. Буде багато кандидатів: може бути 20, 30, 40 - я не знаю скільки.
Роблять усе, щоби розтягнути голоси і в другий тур пройшов кандидат, який є вигідним, і якого переможе Янукович. Цього не можна допустити. Ми повинні виходити з найголовнішого критерію: та людина від опозиції, яка має найбільшу підтримку людей, яка має найбільші шанси перемогти режим, повинна бути висунута у першому турі. Інакше у нас зменшуються шанси. Тому ми наполягаємо і пропонуємо цю ідею вже в першому турі.
- Чи не зіпсує Ваша заява про намір балотуватися стосунки всередині опозиції, Ваші стосунки з Арсенієм Яценюком, Олегом Тягнибоком, у яких, як кажуть експерти, також є певні президентські амбіції?
- Ми повинні виходити з реалій. Ми розуміємо, що один без одного ми не зможемо. Ми повинні об’єднуватися, ми повинні далі працювати в парламенті, ми повинні далі формувати уряд. Ми повинні робити реформи в країні – також разом. І тому у нас нормальні стосунки. Тому ми консультуємося. Ми різні політичні сили, у нас різні діалоги, але нас об’єднує прагнення бути європейською країною, прагнення змінити цю владу.
Майбутнє Угоди з ЄС та Тимошенко
- До вільнюського саміту Східного партнерства залишається дедалі менше часу. Які, на Вашу думку, шанси, що Україна на ньому таки підпише Угоду про асоціацію з Європейським Союзом?
- Ми зробимо все, щоб угода була підписана, тому що ми розуміємо – це принциповий історичний вибір України. І ми хочемо жити за сучасними правилами, ми хочемо жити по тих складових, по яких живуть найкращі європейські країни і країни світу. Тому що ми теж європейці, але, на жаль, дуже далекі від Європи по стандартах життя. Я маю на увазі дохід на душу населення, роботу для кожного, соціальні гарантії, нормальні пенсії, щоб люди жили, працювали, а не шукали кращу долю за кордоном. Ми маємо всі можливості для цього.
Вдумайтесь: дуже короткі цифри. Цифри – це така проста річ. Україна займає 0,5% від загальної площі земної кулі, 36% чорноземів усього світу, 36%! І дивно, коли ми спілкуємось з людьми, які працюють на селі, що вони виживають? Як так може бути? Тому реформа сільського господарства, агропромислового комплексу повинна відбутися в Україні. Тому що на сьогоднішній день – монополія, немає конкуренції. І це призводить до того, що хтось отримує шалені прибутки, а хтось – виживає.
- Я перефразую своє попереднє питання. Ви проводите переговори, консультації, знаєте більше, ніж пересічний українець, спілкуєтесь з Коксом, Кваснєвським, з іншими європейськими політиками – підпише Україна цю угоду у Вільнюсі чи ні?
- Ми сподіваємось, що Україна підпише цю угоду. Все, що залежить від нас, від опозиції, ми робимо: в парламенті голосуємо за європейські закони, і всі закони будуть прийняті до саміту. Але найважливіша умова підписання – це звільнення політичних в’язнів – питання Юлії Тимошенко. Не можу країна бути європейською, коли в країні є політичні в’язні. Кожен політик повинен нести політичну відповідальність за свої кроки, а не кримінальну.
- Як Ви думаєте, її випустять до вільнюського саміту?
- Це залежить від однієї людини, в якої є абсолютна монополія. Ця людина – президент України. І, на жаль, так сталось, що ми всі – заручники його рішення. 46 млн.
- Багато говорять про те, як зміниться Україна, коли угоду про асоціацію буде підписано, як ви думаєте, що буде з Україною, якщо угоду не підпишуть і що в такому разі буде робити опозиція?
- Дуже коротке порівняння. В 91 році ВВП України був утричі більший, ніж ВВП Польщі. Пройшло 20 років. Якщо хтось сьогодні поїде до Польщі, то вона не сильно відрізняється від Німеччини: сучасні дороги, сучасна інфраструктура, нормальні доходи на душу населення. І доходи на душу населення у багато разів більші, ніж в Україні. І в порівнянні з 91 роком Польща зробила великі кроки. Чому? Тому що вибрала європейський вектор розвитку. І цього ж прагнемо ми. І Польща – не єдиний приклад, Угорщина, Словаччина, Чехія, багато країн, які мали ті ж самі умови колись, коли Радянський Союз перестав існувати.
- В будь-якому разі від опозиції зараз мало що залежить. Якщо у Вільнюсі угоду не підпишуть, що ви робите?
- Хто так думає, що від нього нічого не залежить, він помиляється. Від нас залежить дуже багато. Ми боремось, тому що без боротьби перемоги не буде. Ми боремось за те, щоб жити в сучасній країні. Я знаю, що ця боротьба не проста, складна, але ми впевнені у своїх силах, тому що ми боремося за наше майбутнє. І ми переможемо.
- Чи означає ваша заява про намір балотуватися в президенти, що ви остаточно і безповоротно закінчите кар’єру боксера?
- Бокс, спорт завжди був, є і буде в моєму серці.
- Чи часто Ви чуєте натяки на те, що з хорошого боксера не вийде хорошого президента? І як Ви на них реагуєте?
- Хто про це каже?
- Дуже багато ваших опонентів.
- Я впевнений в тому, що одна людина не може зробити багато. Потрібна команда людей, у яких є, по-перше, прагнення того, щоб зміни відбулися в країні, по-друге, професіоналізм в тому напрямку, за який вони беруться, і по-третє, моральні якості. Ми збудуємо команду. І з нашою командою ми зможемо це реалізувати. І я хочу вас запевнити, у мене вистачить волі для того, щоб зміни в Україні відбулися.
Про 2015-й рік
- Якби я Вас запитав про три ключові відмінності про зміни між Україною президента Януковича і Україною президента Кличка, щоб Ви мені сказали?
- Перше – Україна Януковича – це не європейська країна, за багатьма критеріями. Я впевнений, тільки реалізувавши європейський напрямок, європейський вибір, європейські стандарти, ми зможемо збудувати нову країну. Друге – кожна людина повинна мати обґрунтоване робоче місце. Третє – соціальні гарантії. Три ключові критерії, а все інше у нас є. У нас є колосальний потенціал. У нас є поля, гори, у нас є люди, дуже талановиті люди, які хочуть працювати. Їм треба дати можливість реалізовувати себе. На жаль, на сьогодні у них такої можливості нема.
Я ніколи не мріяв займатися політикою. Але життя змусило нею займатися. Тому що чекати вже несила. У 1991 році ми всі мріяли побудувати країну. Минуло 20 років. Щось побудували? Ні. Ми гарно говорили, ми гарно розповідали, гарно мріяли, але, на жаль, нічого не зробили. Потрібно не чекати, а потрібно самому боротися. І впевнений, що ми зможемо досягти, тому що я не один прагну цього. Таких людей тисячі, десятки тисяч, сотні тисяч, мільйони - людей, які вже втомилися чекати. Ми готові боротися.
- Уявімо собі Україну рівно через два роки: кінець жовтня 2015 року. Ви - президент України, ви - на Банковій у своєму офісі. Де в цей час і що роблять Віктор Янукович і Юлія Тимошенко?
- Юля Тимошенко однозначно не буде перебувати у в’язниці.
- А Віктор Янукович?
- Я хочу закрити цю скриньку Пандори. Віктор Янукович впевнено може десь відпочивати. Я не знаю, чим він буде займатися – писати мемуари. Але ми повинні закрити ту скриньку Пандори, яку він відкрив, що політики йдуть до в’язниці. Він повинен нести політичну відповідальність. Впевнений, що така політична відповідальність – це буде пенсія.
Росія vs. Євросоюз
- Якщо Ви станете президентом, як Ви плануєте балансувати відносини України з Росією та Євросоюзом?
- Багато-хто розглядає європейський вибір України як війну з Росією. У жодному разі ні. Ми були і залишаємося країнами-сусідами. У нас багато схожою, нас об’єднує спільна історія. Європейський вибір – це вибір економічного розвитку України, рівні можливості, цінності, соціальні стандарти. Практично щодня, зустрічаючись з людьми, мене запитують: у чому ж різниця між Митним та Європейським Союзами? Дохід на душу населення, освіта, медичне обслуговування, соціальні стандарти, багато критеріїв. І за багатьма з них ЄС випереджає ті пропозиції, що існують в Митному Союзі.
І це не єдині причини, чому ми вибрали цей шлях. Але ми усвідомлюємо і повинні чітко розуміти, що ми повинні будувати нормальні добросусідські відносини з нашим найбільшим торговим партнером, з нашим найбільшим сусідом – Російською Федерацією. Але лише на умовах взаємоповаги, добросусідства і, в першу чергу, стратегічних інтересів України.
- Яким Ви бачите майбутнє боксу, якщо Ви та Ваш брат підете зі сцени?
- Мій брат на 5 років молодший за мене, в нього прекрасна кар’єра, багато енергії, сил та досвіду. І я більш ніж упевнений: ще багато років Володимир буде демонструвати свої здібності на рингу для мільйонів фанатів.
З Віталієм Кличком спілкувався Святослав Хоменко.