Путін відплатить Митному Cоюзу за дружбу дешевою нафтою і обнуленням мит

Росія думає над проханням Білорусії збільшити завантаження її нафтопереробних заводів сировиною у четвертому кварталі і готова з часом відмовитися від вимог до Білорусії і Казахстану компенсувати випадні з бюджету доходи від безмитних поставок російської нафти в обмін на "поступки", заявив під час саміту російський президент Володимир Путін.

На тлі скандалу з арештом у Мінську гендиректора російського Уралкалія російська трубопровідна монополія Транснефть оголосила про 40-відсоткове скорочення поставок нафти в Білорусію у четвертому кварталі поточного року. Білорусь, яка отримує російську нафту за пільговими цінами і експортує більшу частину вироблених з неї нафтопродуктів, просить скасувати санкцію.

"У четвертому кварталі (поставки нафти в Білорусію із РФ) поменше. Ми це обговоримо. Я сказав, що я повинен провести консультації в уряді. Залежно від цих консультацій ми повинні подивитися на можливості переробки за час, що залишився на білоруських НПЗ і будемо виходити з цього. Я просто не знаю, чи зможе за листопад-грудень Білорусія переробити той обсяг, який би колеги хотіли отримати", - сказав Путін журналістам про підсумки своєї зустрічі з главою Білорусі Олександром Лукашенком, на якій обговорювалося наболіле нафтове питання.

Незадовго до цього перший віце-прем'єр Ігор Шувалов сказав журналістам, що питання про збільшення поставок нафти, на чому наполягає білоруська сторона, президенти обох країн повинні були обговорити наодинці пізно ввечері в четвер. Він назвав обговорюваний обсяг поставок російської нафти до Білорусі, але не уточнив, на який рік:

"Поки ні міністр енергетики (РФ Олександр Новак), ні ( віце-прем'єр РФ Аркадій, що відповідає за ПЕК) Дворкович не погоджують цей графік поставок, який вони просили - 21 (мільйон) тонн (на рік) або більше тонн нафти. Вірніше, ми зараз на 21 (мільйон) тонн виходимо, але вони просять більше. Поки що це переговорна позиція".

Російську нафту переробляють два білоруських НПЗ - Мозирський і Новополоцький - загальною річною потужністю близько 22 мільйонів тонн. Оголошене Транснафтою скорочення поставок нафти в Білорусь у четвертому кварталі означає сумарний обсяг прокачування сировини на білоруські НПЗ у 2013 році на рівні близько 18 мільйонів тонн.

У жовтні Лукашенко приголомшив російських чиновників, заявивши, що Путін пообіцяв йому скасувати щорічне вилучення в російський бюджет близько $ 4 мільярдів у вигляді мит за експорт нафтопродуктів, вироблених на білоруських НПЗ з російської сировини.

Представники російських профільних відомств стверджували, що така поступка неможлива, адже РФ і без того ледь зводить кінці з кінцями після щедрих передвиборчих обіцянок.

Однак Путін, який наполягає на формуванні економічного альянсу за зразком Радянського Союзу, відповів у Мінську на прохання Лукашенко згодою:

"Ми розуміємо, що для наших партнерів важливо виключити ось ці вилучення, пов'язані з нафтопродуктами і нафтою, і так далі. Ми готові. Для нас це втрати бюджету, але ми готові це зробити ..., але розраховуємо на те, що і партнери підуть нам назустріч, прибираючи ті вилучення, які їм важливі. Це вимагає певного часу", - сказав Путін.

Він не уточнив, яких поступок він чекає з боку Білорусії, і не назвав терміни, протягом яких мита можуть бути скасовані.

У відповідь Лукашенко сказав, що Білорусі не буде потрібно багато часу, щоб виконати умови РФ:

"Ми готові працювати сьогодні без вилучень і обмежень ... Ми не будемо вимагати того, щоб був якийсь проміжок часу. Вважаю, ми в найстисліші терміни приймемо рішення, яке буде влаштовувати і РФ, і наших друзів".

Шувалов сказав журналістам, що президенти РФ, Білорусі і Казахстану домовилися до 1 березня 2014 подати перелік вилучень, за якими будуть введені перехідні періоди і терміни, коли ці вилучення перестануть діяти.

"Таким чином, буде ратифікований, я сподіваюся, договір. Він почне діяти з 1 січня 2015 року, за яким вилучення певні будуть збережені, але в цьому договорі будуть визначені перехідні етапи і кінцеві терміни, коли ці вилучення перестануть працювати", - сказав Шувалов.

"Те, що сьогодні говорив кілька разів твердо президент Білорусії, що в принципі Білорусь готова рухатися значно швидше за вилученням, ніж Казахстан. Я поки що не розумію, чи можливо це юридично забезпечити в рамках одного потрійного союзу, але якщо це буде визнано можливим, ми тоді це зробимо. Що це означає? Це означає, з 1 січня 2015 для Білорусії не застосовуватимуться експортні мита", - додав він.

У бюджеті РФ на 2013 рік, який, як і білоруський, страждає від уповільнення економічного зростання, закладено надходження з Білорусії 118,5 млрд рублів у вигляді вивізних митних зборів на нафту і нафтопродукти, оцінка надходжень у 2014 році - 112,9 мільярда рублів.

Казахстан, добуваючи щорічно близько 80 мільйонів тонн нафти, отримує від Росії для внутрішнього ринку безмитно приблизно 6 мільйонів тонн сировини і 2,1-2,6 мільйона тонн нафтопродуктів. Однак механізм компенсації випадних мит за ці поставки досі не працює, на відміну від білоруського сценарію.

У той час як Мінськ успішно компенсує Москві безмитні поставки сировини, з Астаною російська сторона так і не прийшла до компромісу. У результаті, за оцінкою учасників ринку, в 2012 році російський бюджет позбувся надходжень від експорту 1,8 млн тонн "зустрічних" обсягів казахстанської нафти. Даних про втрати в 2013 році немає.

Шувалов підтвердив відсутність домовленостей між Москвою і Астаною:

"У нас усе гаразд, що зараз обговорено по нафтопродуктах .., до 1 січня 2014 року нам треба домовитися, як це буде працювати на період, поки не будуть зняті вилучення.

Він додав, що у Росії будуть окремі угоди про нафтовий баланс з Білорусією і Казахстаном:

"У нас діє тристороння угода, але вона розкладеться на дві двосторонніх, тобто з нафти і нафтопродуктів у нас різні домовленості з Білорусією і Казахстаном. Ми підійшли до того періоду, коли пільговий період для них закінчується. Ми з Казахстаном ще теж не домовилися про безмитні поставки".

Механізми поставок російської нафти партнерам Митного союзу розрізняються залежно від особливостей внутрішнього ринку нафтопродуктів обох республік.

Казахстан, який потребує російського імпорту, забороняє вивіз світлих нафтопродуктів за межі країни, що не дозволило Москві застосувати "білоруську" методику повернення мита до бюджету РФ від експорту нафтопродуктів.

У вересні минулого року в Павлодарі Володимир Путін і Нурсултан Назарбаєв підписали методику компенсації випадних втрат до бюджету РФ. Методика передбачає, що Казахстан буде віддавати за безмитно поставлені нафтопродукти з РФ, нафту, обсяги якої розраховуються за формулою, залежною від обсягів нафтопродуктів та експортного мита на нафту, що діє у РФ.

Однак російські нафтові компанії, що продають нафту в Казахстан з високою премією, не захотіли купувати казахстанську сировину за аналогічною ціною.

Новий варіант свопових поставок для 2014 року, обговорюваний Москвою й Астаною, - "нафта на нафту". При цьому РФ поставляє 7 мільйонів тонн нафти на Павлодарский НХЗ, а Казахстан віддає еквівалентний об'єм на кордоні з РФ.

За інформацією джерел, знайомих із ситуацією, переговори затягнулися через декілька проблемних питань - хто буде платити мито в бюджет РФ і як буде враховуватися різниця у якості російської і казахстанської нафти.

Росія поставила у січні-вересні поточного року до Казахстану близько 5 мільйонів тонн нафти (за даними Міненерго РФ) і більше 2 мільйонів тонн нафтопродуктів, згідно з даними залізничної статистики.

***

Як повідомлялося, на тлі конфлікту з власниками Уралкалія Росія вирішила скоротити постачання у четвертому кварталі більш, ніж на 40 %. Конфлікт між Москвою і Мінськом розгорівся після розлучення російського Уралкалія з Білоруськалієм. 11 жовтня стало відомо, що Білорусь, яка переживає пік виплат за зовнішніми боргами на тлі різкого уповільнення темпів економічного зростання, може продати один зі своїх ключових активів - держпакет у Мозирському нафтопереробному заводі.