DW: Небайдужа громада. Львівський феномен самоорганізації городян

28 жовтня 2013, 13:07
💬 0
👁 244

Майже 10 років у Львові працює громадська організація "Самопоміч". Створена як виборча платформа діючого мера, попри скепсис, вона стала моделлю самоорганізації городян та поштовхом до появи інших соціальних проектів, пише Галина Стадник у матеріалі для Української служби DW.

Усе починалося з однієї відеокамери, двох юристів, журналіста та телефонного оператора. Саме ця команда громадської організації Самопоміч, що виникла восени 2004-го року, оперативно реагувала на виклики львів'ян. Хтось скаржився на відкриті люки чи аварійний балкон, а в когось протікав дах. Команда Самопомочі не лише виступала у ролі адвоката перед комунальними службами, але й надаючи консультації намагалася привчити городян згуртовано і самостійно відстоювати власні права.

Впродовж кількох років Самопоміч серед львів’ян була популярнішою навіть за деякі політичні партії всеукраїнського масштабу. Цьому сприяла і потужна піар-кампанія у місцевих ЗМІ, які пов'язували із засновником організації Андрієм Садовим. Самопоміч по-суті стала для Садового "трампліном" у крісло мера Львова. Після його обрання на посаду, у місті довго дискутували, чи припинить Самопоміч своє існування слідом за газетою Поступ. Видання активно висвітлювало діяльність організації та її засновника і було закрито невдовзі після перемоги Садового на виборах. Самопоміч, натомість, не тільки не зникла, але й навіть розширила свої "горизонти".

Нині це одна з найчисельніших, найдосвідченіших і, зрештою, найвпливовіших громадських організацій міста, що займаються проблемами самоорганізації населення. "Ми орендуємо одразу кілька приміщень: одне у центрі, а інше у спальному районі. У нас працює двадцять людей і ще з дві сотні волонтерів", - розповіла DW голова Самопомочі Наталя Міхнова.

На консультацію до юриста

Напрямок допомоги мешканцям у вирішенні житлово-комунальних проблем залишився основним, бо і надалі є актуальним, пояснює голова організації. Проте, додалися ще кілька відділів. Серед них юридичні консультації, популяризація здорового способу життя та робота з літніми людьми.

"Хочу, щоб мені допомогли забрати гроші в аферистів. Ще кілька тижнів тому замовила вікна і дала гроші у завдаток, а вони нічого не зробили, але грошей вимагають далі", - розповіла пані Галина, яка як раз прийшла на консультацію. Жінка хоче, щоб кваліфіковані юристи допомогли їй грамотно скласти скаргу до управління захисту прав споживачів.

Таких як пані Галина щодня з десяток, у місяць більше трьох сотень, і кожен зі своєю проблемою, сказала у розмові з DW юрист організації Зоряна Христина. І це лише частина звернень, адже основна їхня кількість зі скаргами на проблеми у ЖКГ надходить уже на "гарячу лінію". Причому, каже представниця Самопомочі, дедалі більше приходить молоді. Вона стала більш активною і згуртованою, впевнена юрист. Молодим, здебільшого, йдеться про питання соціальних виплат, перерахунки платежів, декретні відпустки та податки.

Пріоритети змінюються

Якщо ще років 5-6 тому львів’ян найдужче згуртовували саме житлово-комунальні проблеми, то тепер спектр питань значно розширився, зазначає Міхнова. Найгостріші у минулому проблеми міста: водопостачання, освітлення вулиць та опалення уже частково відпали. "Ми двічі на рік проводимо опитування і бачимо, що питання здоров’я дітей, їхнє дозвілля, самотність літніх городян – не поступаються "комуналці"", - зазначає Міхнова і додає, що спільні проблеми, як підказує досвід, найсильніше об'єднують львівську громаду.

Частина проектів Самопомочі є авторськими. Приміром – "таємний клієнт". Його суть – "інкогніто" перевірити як комунальні установи ставляться до клієнтів. Проектом уже зацікавились представники ЄС та профільної програми ООН задля його поширення в інших містах України.


У приймальні Самопомочі

Втім, Самопоміч у місті не лише хвалять, але й часто-густо критикують. Серед найбільш поширених закидів - організація і надалі активно працює на імідж міського голови, має не конче прозору схему фінансування, безоплатно використовує комунальні приміщення для власних потреб тощо. Реагуючи на закиди, на сайті Самопомочі навіть відкрили розділ "спростування міфів". Втім, критики після цього не поменшало.

Нерівні можливості

Самопоміч, тим не менше, проторувала шлях десятку інших проектів допомоги самоорганізації населення у Львові. Крім того, у місті працюють інформаційно-правовий центр Наше право, Центр громадської адвокатури, Фонд розвитку громадських організацій Західноукраїнський ресурсний центр та інші організації. Всі згадані організації у певній мірі дублюють напрямки роботи з населенням, каже голова інформаційно-правового Центру Наше право Андрій Лепак. Є й такі, що одразу після виборів зникають, або живуть від гранту до гранту. Але жодна з цих організацій, за винятком Самопомочі, не володіє потужним медіа-ресурсом.

Роботи ж достатньо для всіх. Інша справа, зазначає Лепак, що відчутний певний дисбаланс у ставленні до цих організацій з боку міської влади. Оскільки Самопоміч була і залишається "дітищем" міського голови, її вплив на певні рішення чи то владне сприяння у проектах є безсумнівним, зауважує співрозмовник. Решті організацій залишається лише мріяти про аналогічне "розуміння", додає Лепак. Навіть впливові європейські інституції, на його думку, співпрацюють із Самопоміччю з урахуванням її "значимості" у стінах міської ради.

Так чи інакше, але й сторонні оглядачі погоджуються: завдяки появі цих організацій, за останні десять років у Львові відбулася еволюція свідомості – громадяни стали юридично грамотнішими і набагато згуртованішими.

Джерело: Українська служба DW