Кучма: Там, де спочивають загиблі, повинні стояти поруч два хрести - поляку й українцю

У п’ятницю, 11 липня, у волинському селі Павлівка проходить церемонія, присвячена 60-тій річниці трагічних подій 1943 року, у якій беруть участь президенти України і Польщі Леонід Кучма й Олександр Кваснєвський. Глава української держави заявив, що український і польський народи здатні домогтися повного історичного примирення.

"Україна і Польща мають величезний моральний потенціал довіри, що дасть можливість нашим народам домогтися повного історичного примирення", - сказав Леонід Кучма у своєму виступі.

Він підкреслив, що цей заповіт примирення лежить в основі сучасного українсько-польського взаєморозуміння.

Президент України подякував президенту Польщі Олесандру Кваснєвському за його справедливе рішення про осуд операції "Вісла" (примусове переселення українців, які проживали на території Польщі, з їхніх споконвічних земель на Лемківщину, Підляшшя і Посяння на захід і північ країни, проведена в 1947 році; рішення про переселення було прийняте ЦК Польської робочої партії).

Кучма відзначив, що "не можна не привітати мужню готовність багатьох громадських діячів Польщі висловити своє негативне  ставлення до багатьох антиукраїнських дій, ініційованих довоєнною польською державою".

Він навів слова польського політика львівського походження Яцека Куроня про те, що в українсько-польських конфліктах неможливо встановити однієї правди.

"Тому там, де сплять вічним сном їхні (конфліктів - ред.) жертви, повинні стояти поруч два хрести - поляку й українцю", - підкреслив Президент.

Глава української держави наголосив, що "волинські "червоні ночі" стали однією з найбільш трагічних ланок у низці кривавих зіткнень тих часів, що забрали життя мирних поляків і українців".

"У цьому місці, де спочивають польські жертви, я хочу від імені всіх українців, які бажають миру і справедливості, висловити глибоке співчуття всім скривдженим полякам, усім знедоленим внаслідок цієї трагедії", - сказав Президент.

За його словами, Україна висловлює "свій рішучий протест насильству над мирними поляками".

"Ми рішуче засуджуємо насильство проти мирних українців. Ми молимося за всіх тих, чия безневинна кров була пролита в українсько-польському братовбивчому протистоянні на волинських, холмських, грубешівських і галицьких землях", - заявив Кучма.

Глава нашої держави підкреслив, що на цьому етапі Україна і Польща проголосили свою відкритість до діалогу з непростих питань спільної історії, додавши, що сьогодні сторони ставлять за мету діяти в дусі історичного примирення, засуджуючи взаємні образи.

Президент відзначив, що Друга світова війна привела до "неймовірних страждань і людських втрат практично в кожній польській і українській родині". "До мартирологу жертв цієї найжахливішої з воєн ми зараховуємо і тих, хто загинув мученицькою смертю внаслідок тодішніх українсько-польських зіткнень", - сказав він, додавши, що трагедія на Волині забрала життя представників трьох народів - поляків, українців, євреїв, і "особливо великими були втрати польського народу".

"Вважаю, що пам"ять про це повинна стати болем як польського, так і українського народів. Потрібно створити належні умови для того, щоб родини полеглих мали можливість віддати данину шани своїм близьким і провести релігійні служби", - сказав Кучма, підкресливши, що для українців дуже важливою є готовність польської сторони відкрито обговорювати жертви з боку українського народу.

"Ми повинні віддати данину шани українцям і всім, хто став жертвами репресій проти цивільного населення на цих землях, - сказав Президент України. – Ушановуючи пам"ять полеглих, ми повинні висловити моральний осуд усім винуватим у терорі, незалежно від їхнього етнічного походження".

Він підкреслив, що "основний тягар відповідальності за репресії проти мирних громадян покладається на екстремістськи налаштованих діячів, які перебували в складі національно-визвольних рухів двох народів".

Кучма відзначив, що волинські події, як і інші акти протистояння між поляками й українцями часів Другої світової війни, "чекають на докладне історичне дослідження".

На думку Президента, для цього необхідна витримка і виваженість у висновках учених з обох сторін. "За жодних умов не можна допустити, щоб наукові студії перетворилися на конкуренцію взаємних обвинувачень і претензій. Переконаний, що історикам вистачить наукової чесності і сумлінності, щоб досягти взаєморозуміння в інтерпретації складних і сумних пережитих сторінок історії", - сказав він.

Кучма відзначив, що "у ці хвилюючі хвилини ми можемо ще раз переконатися в жахливих наслідках панування тоталітарних режимів на наших землях". Ні для кого не є таємницею, що "нацистський окупаційний режим усебічно розпалював українсько-польське протистояння в цьому краї", - відзначив він, додавши, що окремим аспектом волинської теми залишається оцінка ролі НКВД у розвитку подій за кровопролитним сценарієм.

Глави обох держав були присутні на урочистій літургії на католицькій частині цвинтаря, де поклали вінки до центральних хрестів, після чого вони взяли участь в урочистій службі в православній частині цвинтаря, де поклали квіти на братську могилу жителів села Павлівка, які загинули в 1941-1945 роках.

На католицькому цвинтарі поховано близько 100 польських жителів села, які загинули під час Волинської трагедії.

Кучма і Кваснєвський взяли участь у церемонії відкриття пам"ятника українсько-польського примирення "Пам"ять-Скорбота-Єднання" і проголосили спільну заяву.

На пам"ятнику зроблено напис: "Пам"яті близько 200 поляків з Порика і маєтку Старий Порик, які спочивають на цьому цвинтарі". З напису, що планувалося вибити на пам"ятнику, прибрали такі слова: "замордованих 11 і 12 липня 1943 року", передає Обозреватель з посиланням на Onet.pl.

Потім у митрополичих палатах Свято-Успенського святогорского зимненського жіночого монастиря президенти поговорять віч-на-віч, після чого зустрінуться з представниками ЗМІ.