RFI: Між Степаном Бандерою і Остапом Бендером
Поки представники місії Європарламенту Пет Кокс і Олександр Кваснєвський вирішують з українською владою, яким чином звільнити Юлію Тимошенко, в Україні з'явилися два символічних пам'ятника: широко відомому в Україні як україно- та юдофобу російському царю Олександру III і ще більш широко відомому літературному герою Остапу Бендеру, - каже Борис Клименко на RFI.
В ієрархії світових новин повідомлення з України про те, що Національна Академія наук України відклала питання про перетворення двох академічних інститутів у підрозділи інших ще більш академічних інститутів, не потрапило б, напевно, навіть у список заголовків. Однак новина про те, що вчені вийшли пікетувати Президію Академії, надзвичайно показова. Йдеться про створені на зорі знайденої Україною незалежності Інститут української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського та Інститут сходознавства імені Агатангела Кримського. У рамках задуманої в Президії Академії реорганізації перший з них припускали перетворити на Археографічну комісії при Інституті історії України, а другий - об'єднати з Інститутом всесвітньої історії. Проте співробітники молодих інститутів не хочуть вливатися в колективи, де, на їхню думку, все ще панує дух радянської епохи.
Відсутність бодай якихось пояснень із боку президії Національної академії наук України свідчить не тільки про те, що "реформатори" злякалися громадської думки, а й про те, що традиційне радянське підкилимове реформування вже не влаштовує вчених. Вчена рада філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка звернувся до президента і президії НАН України, у відділення історії філософії та права академії з вимогою не допустити ліквідації провідного наукового закладу для фундаментальних досліджень українського етногенезу - академічного Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. У заяві вченої ради, зокрема, говориться: "Ми переконані, що Президія Національної академії наук України повинна категорично відмовитися від злочинних антиукраїнських традицій тоталітарного режиму, який ліквідував спочатку Археографічну комісію ВУАН разом з її засновником М. С. Грушевським, а потім, 1972 року, пригнічуючи паростки національно-духовного піднесення, заборонив діяльність Археографічної комісії Академії наук України".
Публічних заяв на підтримку Інституту сходознавства імені Агатангела Кримського поки не прозвучало, але у світлі очікуваних в Україні проблем із напливом мігрантів із країн Азії та Близького і Середнього Сходу, першими мали б сполохатися Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ, Генеральна прокуратура і суди різних спеціалізацій. Прикладом може послужити Федеральна служба захисту конституції, що виконує в Німеччині функції внутрішньої розвідки.
Як повідомило Інтернет-видання Лента.ру, Федеральна служба оголосила набір співробітників зі знанням чеченської мови, в чиї завдання входитиме збір і аналіз інформації про екстремістів і потенційних терористів на території ФРН. І їх можна зрозуміти: за рік кількість біженців з Чечні та інших північнокавказьких республік у ФРН зросла, мало не вчетверо. І передбачити, хто з них вже в Німеччині піддасться впливу радикальних мусульманських течій, надзвичайно важко. Тож українським силовикам і правоохоронцям варто було б вже зараз подбати про свій кадровий потенціал, для початку запрошуючи співробітників Інституту сходознавства прочитати хоча б загальноосвітні лекції про країни, з яких очікується найбільший наплив мігрантів.
Великий для регіоналів вождь пролетаріату Сталін казав: "Немає людини - немає проблеми". Виявилося, що це стосувалося тільки його особисто: ворога вбили - менше передбачуваних претендентів на його місце. Проте вбивство породжувало іншу проблему: хто займе місце вбитого?
Для Януковича однією з найскладніших є проблема Юлії Тимошенко, яка нудиться за ґратами, та ким її замінити в суспільній свідомості. Ну, виїхала на лікування, ну, рече звідти, ну то й що? Он Павло Лазаренко віщає вже скільки часу із США, і хай собі віщає!
Але насправді Партія регіонів із від'їздом Юлії Тимошенко втратить могутній подразник свідомості свого електорату. Адже виборці регіоналів не люблять її не за те, що вона щось там нібито вкрала! На південному сході багато сіл називалося і називається Дуванка, будь то Верхня або Нижня Дуванка. Лише на Харківщині можна знайти аж три Дуванки, не кажучи вже про річку Дуванку, що протікає територією Харківської та Луганської областей! Чому жителі цих сіл не поміняли їхні назви, адже вони походять від тюркського слова Дувану - ділити награбоване?! Таке відчуття, що для багатьох жителів південного сходу України злодійство і понині є не злочином, а лише проявом козацької вдачі.
Ненавидять Юлію Тимошенко за те, що вона, як вони вважають, ставши президентом, українізувала б все населення південного сходу України! При ній, швидше за все, було б неможливим, незважаючи на підтримку президента Російської Федерації Володимира Путіна, встановлення цього тижня біля залізничної платформи Спасів Скит у Зміївському районі Харківської області пам'ятника російському царю Олександру III на місці катастрофи імператорського поїзда 1888 року.
Встановлений 2007 року в Одесі пам'ятник цариці Катерині II викликав тоді шквал критики з боку національно-демократичних сил. Члени всеукраїнського об'єднання Свобода, яке тоді ще не було парламентською партією, спробували організувати 2 вересня 2007 перед будівлею Одеської державної обласної адміністрації мирний мітинг протесту проти встановлення пам'ятника. Але ця спроба була припинена працівниками охоронної структури, підконтрольної тодішньому депутату Одеської міської ради, голові Всеукраїнської партії Родіна Ігорю Маркову. Тон підлеглим задавав сам Марков, особисто б'ючи одесита, члена партії Свобода Віталія Безеда, співробітника управління праці та соціального захисту Одеського міськвиконкому!
Після шести років міліція затримали 22 жовтня колишнього народного депутата Верховної Ради від Партії регіонів Ігоря Маркова у справі про побиття свободівця. Перед цим Вищий адміністративний суд 12 вересня зобов'язав Центральну виборчу комісію позбавити Ігоря Маркова мандата народного депутата, порахувавши доведеним факт фальсифікації результатів голосування на парламентських виборах минулого року в окрузі № 133 в Одесі, де Марков був визнаний переможцем. Сумно відомий Печерський райсуд Києва заарештував його на два місяці, а 31 жовтня Апеляційний суд Києва залишив це рішення без зміни.
Поки Партія регіонів терпіла антидержавні витівки партії Маркова Родіна, приймаючи їх за боротьбу з українськими націоналістами, він міг дозволити собі куражитися. А ось тепер, відчувши на собі м'якість нар у СІЗО, він приміряє на себе терновий вінець опозиціонера, порівнюючи себе з Юлією Тимошенко: "Все, ми прийшли до тоталітарного режиму. На кого пальцем показали, той і сидить у в'язниці. На наших місцях, на моєму місці, на місці Юлії Тимошенко будуть сидіти зовсім інші люди, і за реальними звинуваченнями, а не за тим, в чому нас звинувачують. Тому все буде нормально, я не здамся", - заявив Марков в інтерв'ю Вестям. Головною ж причиною того, що фракція Партії регіонів у парламенті, чиїм членом він був, викинула його, на думку Маркова, є те, що він зібрався балотуватися 2015 року на пост президента. Але, мабуть, в претензіях влади до свого колишнього соратника є щось серйозніше, ніж балотування у президенти: заарештовані двоє активістів партії Родіна, а в родичів Маркова проводяться обшуки. Важко повірити, що влада спробує зробити з нього "в'язня совісті", порівнянного за значимістю з Юлією Тимошенко. Та й представники Євросоюзу навряд чи повірять українській владі, що в державі немає вибіркового правосуддя, оскільки, мовляв , ми і до "своїх" не менше жорсткі, ніж до опозиціонерів.
А тим часом прийшло повідомлення, що у Кременчуці Полтавської області було встановлено пам'ятник літературному герою Остапу Бендеру. Він приєднався до пам'ятників, раніше встановлених у Харкові, Мелітополі, Бердянську. Як бачимо, на сході та півдні України пам'ятники встановлюються якщо не колишнім царям - гнобителям українського народу, то великому комбінатору, що знав чотириста порівняно чесних способів відбирання грошей. Там із ненавистю дивляться на Західну Україну, де встановлюються пам'ятники лідерам українських націоналістів Степану Бандері та Роману Шухевичу.
Ось і Верховній Раді України, яка, як і вся країна, знаходиться на перехресті Бандери і Бендера, весь тиждень доводилося видавлювати із себе компроміс: розробити такий законопроект, щоб засуджена лідерка опозиції Юлія Тимошенко була відпущена на свободу і відправлена на лікування до Німеччини, що призведе до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Прибулі на цьому тижні в Україну члени моніторингової групи Європарламенту Пет Кокс і Олександр Кваснєвський сказали народним депутатам від Партії регіонів, що компромісним з їхньої точки зору є законопроект нефракційної народної депутатки Анжеліки Лабунської. Згідно йому лікування засуджених за кордоном можливе в разі, якщо за рік безперервного стаціонарного лікування в лікарні за межами установи пенітенціарної системи ув'язнений не досяг повного одужання. У цьому ж документі пропонується, щоб суд одночасно прийняв рішення про звільнення такої особи від покарання через хворобу. Сама засуджена Юлія Тимошенко підтримала цей законопроект, закликавши опозицію "негайно і без внесення поправок" проголосувати за законопроект Лабунської.
У регіоналів сама думка про звільнення Юлії Тимошенко викликає зубовний скрегіт. Один із головних глашатаїв регіоналів у парламенті народний депутат Володимир Олійник, передає Інтернет-видання Кореспондент.нет із посиланням на Радіо Свобода, так відреагував на вибір Кокса та Кваснєвського: "Такий законопроект є нікчемним, суперечить основним принципам Конституції - зокрема, невідворотності покарання за скоєний злочин і рівності всіх перед законом". На думку Олійника, "прийнявши цей закон, ми можемо ще більше стимулювати розкрадання держави. Тому що той, хто вкрав мішок-два, буде сидіти у в'язниці, й лікувати його будуть наші медики, а той, хто краде вагонами, матиме кошти, щоб виїхати за кордон, і, використовуючи формулу, що у нього є проблеми зі здоров'ям, уникнути відбування покарання", - вважає один із головних спікерів фракції Партії регіонів Володимир Олійник. Це означає, що законопроект Анжеліки Лабунської буде підданий "лікуванню" правками.
Перший президент України Леонід Кравчук, якому все частіше доводиться виступати в ролі третейського судді, сказав у прямому ефірі передачі Шустер-Лайф: "На сьогодні я розумію, що це питання має бути вирішене. А оскільки має бути вирішене - і Кваснєвський, і Кокс вважають, що цей законопроект відповідає інтересам Євросоюзу, а це третя сторона, яку потрібно слухати, коли вирішується проблема Тимошенко, - його потрібно вирішувати", - заявив Леонід Кравчук. Причому і як колишній президент, і як колишній керівник парламенту він вказав на темпоральну складову процесу прийому рішення: "Я не можу говорити - з поправками або без поправок, але вирішити негайно", - підкреслив Леонід Кравчук.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.