Малюнок Рембрандта виявився лектотипом індійського слона

Вчені виявили, що лектотипом (типовим представником) слона Elephas maximus, вперше описаного Карлом Ліннеєм є не зразок, що зберігається у Стокгольмському музеї природної історії, а намальований Рембрандтом слон Ханксен.

Elephas maximus був описаний у 1758 році Карлом Ліннеєм, що є автором сучасної біологічної систематики. Причому Лінней не розрізняв африканського та індійського слонів.

Описуючи слона, Лінней навів кілька зразків тварин, які називають сінтипами: вони покликані бути типовими представниками виду для наступних досліджень ("типами" можуть бути не лише фізичні препарати, а й малюнки).

Сінтипи ліннеївського Elephas maximus стали препарат слоненяти, що зберігається в музеї Стокгольмського університету (його першим власникам була Голландська Вест-Індська компанія) і слон, описаний у 1664 році відомим натуралістом Джоном Реєм, кістяк якого зберігається в Музеї природної історії у Флоренції.

Однак, як показав аналіз ДНК-зразків, шведський препарат слоненяти насправді належить африканському слонові і не може бути включений у список Сінтипу Elephas maximus.

Його місце у цьому списку, наголосили вчені, повинен зайняти скелет із Флоренції, який належав цирковому слонові на прізвисько Ханскен, зображеному Рембрандтом у натурному малюнку 1637 року.

Нагадаємо, у серпні цього року в Італії під час розкопок у центральних областях Умбрії був знайдений скелет мамонта віком приблизно 1 млн років.