Корреспондент: Донбас своїх не кидає. Земляки Януковича знову готові підтримати його на виборах
Навіть переорієнтація Президента Віктора Януковича на Євросоюз не похитнула його підтримку з боку земляків, пише Христина Бердинських у №44 журналу Корреспондент від 8 листопада 2013 року.
Коли восени цього року Віктор Янукович чітко і недвозначно заявив, що він сам і його політична сила, Партія регіонів, безумовно підтримують євроінтеграцію, соціологи і опозиція завмерли в передчутті дива. Адже основою електоральної бази Президента і ПР є схід України, який традиційно виступає за поглиблення зв'язків з Росією і не приймає вливання країни в європейські структури. Та й самі регіонали на кожні вибори йдуть під прапорами подальшої співпраці з РФ та іншими аналогічними гаслами. На цьому тлі публічна легітимізація європейського вектора могла серйозно знизити рівень підтримки Януковича, критично необхідної йому напередодні президентських виборів 2015 року.
Однак, як переконався Корреспондент під час поїздки на схід, до Донецька і Макіївки, Донбас своїх не кидає. Як би не лаяли президентські земляки, з якими спілкувалося видання, нові ініціативи господаря Банкової, як би не нарікали на свої невирішені проблеми, вони все одно продовжують підтримувати хлопця, який колись вийшов у степ донецький.
Про те саме свідчать і дані соціології: рівень підтримки Януковича на Донеччині стабільно тримається на позначці 35-40%. І під вибори, як показує історія, він, як правило, лише добирає голоси. Єдина небезпека для Президента полягає в тому, що потроху зростає відсоток тих мешканців Донецького басейну, які розчарувалися в ПР або охололи до нинішніх політиків.
«Втома населення виявляється в апатії до процесів, які відбуваються на державному рівні, недовірі до влади та зосередженні на питаннях особистого добробуту в короткостроковій перспективі», – так це звучить мовою соціологів, каже Кирило Чабанов, керівник Донецького інформаційно-аналітичного центру (DIAC).
Але над цією проблемою на сході вже працюють соратники Януковича, які колонами рушили в широкі маси з метою пояснити всі тонкощі моменту.
Два боки однієї медалі
Донецьк і Макіївка – міста, розташовані поруч: закінчується одне, і відразу починається інше. Але зовні обидва як з різних планет: блискучий і досить модерновий Донецьк – і оповита задушливим димом, навіть зовні якась побита життям 350-тисячна Макіївка. І все ж у них багато спільного. Наприклад, улюбленець місцевого електорату – Президент Янукович.
Розмовляючи з жителями цих міст, Корреспондент вирішив, що все тутешнє населення можна розділити на дві категорії незалежно від конкретного місця проживання.
Представники першої категорії задоволені нинішньою економічною та політичною ситуацією і голосуватимуть на майбутніх президентських виборах у 2015 році за Януковича. А чому б їм не так не вчинити? Адже нинішня влада дбає про свою малу батьківщину.
Так, у донбаського дрібного і середнього бізнесу, не кажучи вже про великий, за Януковича-Президента немає проблем. Живий приклад тому видання зустріло на вулиці Макіївки в особі 21-річного Костянтина Коваленка. Він не тільки вчиться у вузі, а ще й займається в Донецьку дрібним бізнесом – продає шкіргалантерею. За його словами, в регіоні бізнес почуває себе спокійно. Підприємців не тисне податкова чи будь-які інші перевіряльні органи.
«Мені подобається стабільність влади, правил і цін», – усміхається Коваленко.
Почувають себе облагодіяними тут і пенсіонери. Одна з них – 63-річна Тетяна, яка не захотіла називати своє прізвище. Її Корреспондент зустрів у центрі Макіївки, біля кафе Арлекін. Тут Тетяна гуляла з онукою на дитячому майданчику. Поведінкою господаря Банкової вона цілком задоволена: пенсії не затримують, а це головне.
В іншому землякові теж немає в чому дорікнути. Європа, мовляв, тисне на нього, щоб звільнив екс-прем'єра Юлію Тимошенко, але Янукович тримається. І правильно робить: опозиціонерці настав час відбувати покарання за свої вчинки, і робити це вона повинна в Україні, вважає Тетяна.
«Якби я потрапила до в'язниці і захворіла, мене б відправили за кордон?» – резонно запитує пенсіонерка, демонструючи прихильність поняттю соціальної справедливості.
Друга категорія земляків Президента налаштована інакше. Вони незадоволені низьким рівнем життя, скороченнями на виробництвах, закриттям шахт. Загалом, тем для промивання кісток влади у них вистачає. Таких людей тут багато: за даними соцопитування, проведеного DIAC восени, 23% жителів Донецької області заявили, що переносити нинішнє тяжке становище вже неможливо. А більшість респондентів, 54% , своє становище описали словами «жити важко, але можна терпіти».
І, тим не менш, голосувати багато хто з них, судячи з усього, буде все за того самого Януковича. Тому що він свій, і які б претензії до нього не накопичилися, решта ще гірші.
Характерним виразником думки цієї частини електорату став 68-річний макіївчанин Микола Моторин. Зустрінутий виданням на одній з вулиць міста з лопатою – він набирав землю, щоб засипати підвал свого будинку, в який стала збиратися вода після затоплення шахт, – пенсіонер досить грамотно сформулював свої претензії до влади: «Він [Президент] нічого хорошого на своєму посту не зробив, якщо розібратися. Рік минув, а він жодного разу не заїкнувся, щоб підняти пенсію».
Для Моторина, у минулому – слюсаря з 50-річним робочим стажем, який одержує на місяць від держави 1,2 тис. грн., це болюче питання.
Відповідь старого з лопатою на наступне запитання – за кого ж він у такому випадку буде голосувати – здавалася очевидною. Але Моторин не змигнувши оком видав: «А більше ж немає за кого».
Ті самі настрої панують і серед багатьох інших макіївчан і донеччан з числа незадоволених: крім Януковича, для них інших варіантів глави держави й немає. Як сказала Корреспонденту 57-річна пенсіонерка з Донецька Ніна, яка з обережності не зважилася називати своє прізвище, інші політики не витримують порівняння з Януковичем.
«Юля [Тимошенко] – злодійка, [лідер УДАРу Віталій] Кличко – боксер, [керівник Батьківщини Арсеній] Яценюк – пустодзвін, а [главу ВО Свобода Олега] Тягнибока я просто не сприймаю», – одним махом розкладає Ніна по поличках весь політичний ландшафт України.
З таким ставленням донеччан до претендентів на пост глави держави не дивно, що офіційний поворот зовнішньополітичного вектора в напрямку зближення з Євросоюзом або чвари з Кремлем проходять для Президента безслідно.
І нехай лише 35% місцевих жителів, за даними літнього опитування донецького Центру політичних досліджень, в цілому підтримують інтеграцію з ЄС, а 57 % – навпаки, налаштовані на возз'єднання з Митним союзом під керівництвом Росії. Але, як не без гордості заявив виданню Ігор Чичасов, заступник голови донецької облорганізації ПР, «люди орієнтуються на Партію регіонів».
Сидячи в громадській приймальні партії в Донецьку, на бул. Тараса Шевченка, Чичасов киває: мовляв, подивіться, ніяких масштабних акцій протесту проти підписання Угоди з ЄС в регіоні немає. А їхня політсила, тим часом, веде роз'яснювальну роботу з населенням. Наприклад, в останній тиждень жовтня два десятки мажоритарників- регіоналів попрямували в «свої » округи звітувати про виконану у ВР роботу, а заразом і пояснювати позицію влади і Януковича щодо ЄС.
«Наша кінцева мета – підвищення рівня життя. Євроінтеграція – це крок до перезавантаження економіки», – коротко пояснює гасло моменту Чичасов.
Дуже свій
Соціологія підтверджує: населення Донеччини насправді «орієнтується на ПР» та її лідера Януковича. За даними різних опитувань, проведених у регіоні, сьогодні за Януковича готові проголосувати приблизно 33-39% жителів. Конкуренти значно поступаються чинному Президенту: у комуніста Петра Симоненка цей показник коливається між позначками 7% і 15%, у Кличка рейтинг мінімальний – 3-6%. А Яценюк з Тягнибоком взагалі перебувають десь на рівні статистичної похибки.
Місцеві експерти зазначають, що основний електорат Януковича – це молодь і старше покоління. Люди середнього віку більш критично сприймають те, що відбувається в країні.
«У молоді часто ще не сформована власна позиція, вони приймають те, що чують навколо», – пояснює Кирило Черкашин, керівник соцслужби Центру політичних досліджень.
Та й самі регіонали не залишають покоління, що підростає, наодинці з конкурентами. Представники ПР займаються майбутнім електоратом ще зі школи – беруть участь в урочистих заходах, організовують якісь конкурси, допомагають навчальним закладам.
«Тут діти вже говорять, що [творець СРСР Володимир] Ленін – це Партія регіонів. Не радянський вождь, не хтось іще, а Партія регіонів. Починається обробка мізків із самого дитинства», – розповідає Єгор Фірсов, керівник донецького обласного відділення партії УДАР.
Високий рівень підтримки ПР і Януковича базується не тільки на системі впізнання «свій – чужий», а й на ряді регіональних особливостей. Значна частина підприємств на сході належить бізнесменам і політикам, які є членами ПР або ж тісно пов'язані з партією влади. І численні працівники їхніх заводів, шахт та інших виробничих структур бояться, що зі зміною влади вони позбудуться робочих місць.
Фактор російської мови і хороших відносин з Росією, про які регіонали продовжують говорити як про одну зі своїх цілей, для багатьох теж важливий, запевняє Черкашин.
Все одно
Єдине, що може стривожити Януковича і ПР на «їхній» території, так це зростання числа людей, які у жодному разі не віддадуть свій голос регіоналам. У 2011 році таких радикалів у регіоні було 15%, а зараз, каже Черкашин, їхня частка зросла до 20%. Паралельно стає все більш помітною підтримка електоратом шахтарського краю комуністів.
Однак це не означає, що на виборах-2015 Янукович отримає від малої батьківщини неприємний сюрприз у вигляді низького рівня підтримки. Адже незадоволених все одно небагато, тому вирішальними стануть голоси тих, хто поки ще не визначився з вибором.
У Донецькій області, як зазначає Черкашин, на виборах завжди спрацьовує ефект «фургона з оркестром». Тобто люди, які напередодні голосування не могли назвати прізвище претендента, якому віддадуть голос, зрештою виберуть точку зору, що домінує. Так було у 2009 році, перед президентськими виборами: ще влітку рейтинг Януковича в регіоні був на рівні 36% , але в підсумку він набрав 61%.
До того ж опозиція, критикуючи з Києва владу, не пропонує якихось альтернативних ідей саме для сходу країни, пояснює експерт, тому потенційно опозиційний електорат може просто проігнорувати вибори-2015.
«З ним [Януковичем] нам краще. Він донецький, і у нього більше влади», – усміхається Корреспонденту 22-річна студентка та спортсменка з Донецька Анастасія Байбурина. Точніше і не скажеш.
***
Цей матеріал опубліковано в № 44 журналу Корреспондент від 8 листопада 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.