Корреспондент: Одеса-яма. Арешт Маркова оголив проблему зрощення злочинності із владою

Арешт екс-нардепа-регіонала Ігоря Маркова зірвав з Одеси покрив добробуту. Виявилося, що місто жило, як у бандитських 1990-х, і влада роками заплющувала очі на розгул злочинності, пише Максим Бутченко у №44 журналу Корреспондент від 8 листопада 2013 року.

Перлина біля моря або територія беззаконня? Арешт Ігоря Маркова, колишнього нардепа від Партії регіонів, який пішов проти волі фракції у справі євроінтеграції, внаслідок чого вилетів з Ради й отримав кримінальну справу, раптово розкрив таємницю історії Одеси.

Коли про затриманого заговорили колишні соратники й опоненти, виявилося, що місто в останні роки перетворилося на Чикаго зразка 1930-х. Побиття неугодних, махінації з прибережною землею, лобізм приватних бізнес-інтересів за допомогою зв'язків з місцевим керівництвом – це все про Одесу 2013 року.

Справа Маркова, якому загрожує термін за побиття активістів Свободи у 2007 році, привело до відставки градоначальника Олексія Костусєва. Під загрозою опинилася кар'єра губернатора Одещини Едуарда Матвійчука.

Чим би не закінчився процес над екс-депутатом, Одесу очікують зміни. І мова йде не тільки про вибори нового мера. Зміниться і бізнес-середовище, адже, ставши депутатом, Марков, лідер проросійської маргінальної партії Родіна й друг Костусєва, набрав у місті помітної ваги. Його інтереси охоплювали багато сфер – від елітної приморської нерухомості до майже монополізованого ринку вивозу сміття та парковок.

Шлях Марадони

Екс-глава МВС Юрій Луценко згадує про своє особисте знайомство з Марковим так. Мовляв, у 2008 році обидва зустрілися в Києві.

«Виходжу з ліфта, а він простягає мені руку: «Доброго дня, хочу з вами познайомитися. Я – Марков». А я йому у відповідь: «Хто Марков? Ти – Марадона [кличка Маркова з початку 1990-х], керівник ОЗУ», – розповідає Луценко.

За його словами, злочинне угруповання Маркова в ті часи було не найбільшим на півдні України, але досить впливовим.

Проте лідер ОЗУ вибрав вірний шлях – пішов у політику. На початку 2000-х Марков став членом Трудової України. У 2006-му потрапив до Одеської міськради вже за списками Блоку Наталії Вітренко. А пізніше заснував власну депутатську групу Родіна, яка перетворилася на партію. Крім того, заприятелював з Костусєвим.

Про близькість Маркова з останнім Корреспонденту розповідає Едуард Гурвіц, колишній градоначальник Одеси, а нині – нардеп фракції УДАРу. За його словами, це була не просто дружба: Марков мав компромат на Костусєва, тому, не будучи кримінальним авторитетом першого ґатунку, набув у місті більшого впливу. Гурвіц каже, що Марадона на пару з уже колишнім мером влаштовували алкотури по місцевих барах і здійснювали сумнівні секс-тури у Таїланд.

Отримати коментарі Костусєва з цього питання не вдалося – у момент підготовки матеріалу він перебував за кордоном.

Втім, до періоду співробітництва з Костусєвим часи, коли Маркова називали Марадоною, давно минули. До 2013 року він перетворився не просто у народного депутата, а і в одного з ключових бізнесменів Одеси.

Але спочатку були кийки. Саме ними, за словами Олексія Гончаренка, заступник голови Одеської облради, били головних лікарів санаторіїв, які не хотіли розпродавати свої оздоровниці структурам Маркова.

Самі по собі лікувальні установи бізнесмена не цікавили, але вони стояли на приморській землі. В кінці 1990-х, зазначає Гончаренко, розпочалося поступове відчуження їхніх земель під приватне будівництво. Депутат розповідає, що схема була однотипною: через Укрпрофоздоровницю, яка від імені профспілок займається діяльністю санаторіїв, приватний інвестор укладав договір про те, що, наприклад, упорядкує частину територій оздоровниці. У підсумку в установи з'являвся борг перед інвестором  і останній через суд забирав землю як розрахунок за ці зобов'язання.

«Потрібно розуміти: всі санаторії розташовані у прибережній зоні з наддорогою землею. За цим [відчуженням оздоровниць] стояв Марков і його партнери. Я можу говорити прізвище пана Маркова тому, що все це проходило через компанії, в яких засновником був він сам або його брат Олег Марков», – каже Гончаренко.

За запевненням депутата, махінації із санаторіями лідеру Родіни принесли мільйони доларів, і він інвестував їх у серйозні активи. Наприклад, у будівництво елітного житлового комплексу Білий парус, квартири в якому продають за ціною від $ 350 тис. до $ 1,5 млн. Саме тут, за словами Михайла Шмушковича, депутата облради від ПР, проживає Костусєв. Інший актив Маркова – компанія Союз, що підім'яла під себе весь бізнес з вивезення сміття і відходів в Одесі.

Шмушкович виявив ще одну грань таланту лідера Родіни. Обстоюючи зниження паркувальних тарифів, він зіткнувся з тим, що число паркомісць в Одесі штучно занижено на 4 тис. одиниць. З урахуванням вартості паркування, 5 грн. на годину, виходило, що повз місцевий бюджет щодня проходять 240 тис. грн.

Відкриття дорого коштувало депутату: на виході з будинку на нього напали невідомі. У підсумку Шмушкович отримав відкриту черепно-мозкову травму. Кримінальну справу за цим випадком спочатку порушили, потім закрили і знову порушили, але результатів щодо неї немає .

«Мені важко когось звинуватити [в цьому інциденті], але сліди ведуть у район Думської площі [де розташований Одеський виконком]», – каже регіонал, натякаючи, що в цьому випадку зіграла зв'язка Костусєв-Марков.

За словами Гончаренка, одним з провідних гравців в паркувальному бізнесі Одеси є партнер Маркова – Сергій Кушнір, депутат міськради.

Шмушкович додає, що дружба з мером і різні бізнес-проекти – це ще не всі активи Маркова: рідня та близькі лідера Родіни непогано влаштувалися в місті. Тесть його брата очолює Приморську райадміністрацію, тобто керує центральним одеським районом. А брат дружини Маркова працює заступником начальника департаменту комунальної власності міста, причому його безпосередній керівник – родич Костусєва.

Темне минуле глави Родіни – вигадки СБУ та опонентів, вважає Олександр Казарновський, адвокат Маркова.

«Вони багато чого наговорять. Того, чого ніколи не було. Це в чистому вигляді політичні переслідування», – каже захисник.

Територія зла

Луценко розповідає, що кримінальною особливістю портової Одеси завжди були економічні злочини, контрабанда, наркотрафік, а також висока корумпованість у середовищі правоохоронних органів. Марков саме і став продуктом цієї системи, в умовах якої нікого з великих злочинців не карають.

За словами Гурвіца, лідер Родіни просто «взяв на зарплату» місцеву міліцію. З деякими з керівників правоохоронців він поріднився через кумівство. Комусь, продовжує нардеп від УДАРу, дав квартири в Білому парусі.

Марков і у велику політику, за словами політтехнолога Тараса Березовця, пішов під солідним прикриттям. З одного боку, це були політики РФ і їхні проросійські колеги з України, які підтримують діяльність Родіни. Про цю «проросійську змову», за словами експерта, свідчить те, що на Маркова працювала команда політтехнологів, яка обслуговує главу проекту Український вибір Віктора Медведчука. Останній не просто кум президента РФ Володимира Путіна, а й політик, який послідовно виступає за союз з Росією.

Ще однією групою прикриття стали Костусєв з губернатором Матвійчуком, який, за інформацією Березовця, раніше співпрацював з одним із лідерів ПР, Андрієм Клюєвим. Перед парламентськими виборами ці двоє гарантували Банковій, що з Марковим проблем не буде, додає він.

Але проблеми виникли – лідер Родіни вирішив піти проти євроінтеграційного курсу нинішньої влади і спробував створити у ВР групу прихильників Митного союзу.

Саме це, а зовсім не темне минуле і не менш темне сьогодення Маркова й спонукало владу почати тиснути на одеського баламута.

Зараз проти Маркова та його соратників відкриті кримінальні справи. За словами Луценка, ПР може влаштувати показову прочуханку своєму колишньому соратникові: мовляв, одесита готові звинуватити у фальсифікації виборів і в економічних злочинах, а також у вбивстві.

«Марков кричав, що нам не потрібна демократія – потрібен порядок. Його й отримав. Найбільший порядок – у в'язниці, можу вам це засвідчити», – іронізує Луценко.

***

Цей матеріал опубліковано в № 44 журналу Корреспондент від 8 листопада 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.