НГ: Янукович готує шляхи до відступу

Київ торгується з Брюсселем і Москвою про умови інтеграції, але ризикує залишитися ні з чим, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.

У суботу президенти України і Росії провели третю робочу зустріч за останні три тижні. Така інтенсивність переговорів була тільки в 2010 році, коли очікувалося, що команда Віктора Януковича візьме проросійський курс. Але Київ вирішив дотримуватися політики Віктора Ющенка, спрямованої на євроінтеграцію, що швидко охолодило відносини з Москвою. Зараз, за пару тижнів до запланованого підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС, в Києві все ще заявляють про прихильність до раніше взятого курсом, але готують шляхи відступу.

Нагадаємо, Володимир Путін і Віктор Янукович обговорили перспективи міждержавного співробітництва в разі підписання Україною угоди з ЄС, зустрівшись на саміті СНД у Мінську 25 жовтня.

Цікаво, що прес-служби спочатку анонсували двосторонню зустріч, потім повідомили про її скасування. Проте члени делегацій пізніше розповіли журналістам, що президенти все ж поговорили без сторонніх і що ця бесіда пізно ввечері в Мінську тривала близько п'яти годин. А 27 жовтня Президент продовжили бесіду в Сочі: про переговори стало відомо в день, коли вони відбулися. Але про зміст бесід не знали навіть представники оточення Януковича.

Джерело НГ, близьке до адміністрації українського президента, вчора неофіційно зазначило, що чергова робоча зустріч без телекамер була запланована в екстреному режимі: "Мені про це сказали в понеділок, 4 листопада. Передбачалося, що Путін і Янукович поговорять віч-на-віч 10 листопада, але, мабуть, щось помінялося, і зустріч перенесли на 9-е". Цього разу прес-служба українського президента опівдні в суботу повідомила про майбутні переговори, зазначивши, що вони пов'язані з євроінтеграційними планами України, але не вказавши ні час, ні місце зустрічі глав держав. Станом на вчора ніякої інформації про переговори не було.

Українська опозиція підозрює, що Віктор Янукович взяв курс на зрив підписання угоди з ЄС. Керівник Міжнародного інституту демократій Сергій Таран вважає, що український лідер в останню хвилину почав коливатися, чи варто підписувати цей документ, яким українська сторона бере на себе безліч зобов'язань щодо політичних та економічних реформ. "Не думаю, що Янукович твердо вирішив зірвати підписання угоди. Швидше він не визначився, не може зважитися", - сказав НГ експерт. На його думку, рішення Києва залежить багато в чому від того, чи продовжить європейська сторона жорстко наполягати на якнайшвидшому звільненні Юлії Тимошенко.

Як відомо, до початку минулого тижня існувала домовленість про схему вирішення цієї проблеми: Верховна Рада повинна була прийняти один із трьох законопроектів про лікування ув'язнених за кордоном, а президент обіцяв підписати його і ввести в дію. Але залишилася невирішеною низка питань: українська влада не готова була зняти судимість Тимошенко, а також намагалася отримати від Європи гарантії, що екс-прем'єр, виїхавши лікуватися до Німеччини, не братиме участі в політичному житті України.

У Європі визнали, що такий підхід не свідчить про намір української сторони викорінити практику вибіркового правуддя

У середу, четвер і п'ятницю Верховна Рада через непоступливу позицію партії влади не змогла проголосувати за закони, що стосуються Тимошенко. В останній робочий день на парламентському засіданні побували співголови місії Європарламенту Пет Кокс і Олександр Кваснєвський. Наступного тижня вони будуть виступати перед євродепутатами зі звітом про ситуацію з вибірковим правосуддям в Україні. Судячи з настроїв у Брюсселі, якщо до того часу Тимошенко не отримає надії на швидке звільнення, то 18 листопада рада міністрів закордонних справ країн - членів ЄС не рекомендує Євросоюзу підписувати з Україною угоду про асоціацію. Кокс і Кваснєвський дали Києву час до середи, 13 листопада, щоб вирішити питання Тимошенко, повідомив журналістам заступник голови Верховної Ради Руслан Кошулинський.
 

На сьогодні в українському парламенті створена робоча група, яка намагається звести в один документ чотири поданих законопроекти. Голосування може відбутися наступного тижня на позачерговому засіданні Верховної Ради, яке ініціювала опозиція. Але представників партії влади, схоже, все більше дратує наполегливість європейської сторони.

Прем'єр-міністр Микола Азаров на тій же конференції нагадав, що комісії Кокса-Кваснєвського давно аргументовано довели - Тимошенко винна: "Спочатку вони приїхали в країну з чорно-білим сприйняттям: влада - погана, вона ізолює свого політичного противника, а політичний супротивник - білий і пухнастий. Однак протягом тривалого часу вони ознайомилися з реальними матеріалами, і їм самим стало ясно, що ситуація далеко не чорно-біла".

Тому Азаров вважає, що саме європейська, а не українська сторона буде винною в можливому зриві євроінтеграції України: Якщо хтось візьме на себе сміливість, перш за все це стосується європейських політиків, поставити на одні терези долю нашої країни, таке найважливіше політичне рішення (підписання угоди про асоціацію. - НГ) - і дуже сумнівна вимога, дуже сумнівна з юридичної точки зору, та й з будь-якої іншої, по Тимошенко, то він візьме на себе велику відповідальність. І це буде не наша відповідальність, не наша!

У Києві не виключають, що влада просто торгується з партнерами. "Торг йде у трьох напрямках. Дешеві кредити, ціна на газ і, умовно кажучи, підтримка Віктора Януковича на президентських виборах 2015 року" , - сказав НГ Сергій Таран. На його думку, ці питання обговорювалися в тому чи іншому вигляді і в ході зустрічей Януковича з європейськими та американськими делегаціями, і під час бесід з Володимиром Путіним.

Керівник Інституту української політики Костянтин Бондаренко запевнив НГ, що ситуація не означає, що Україна відмовилася від євроінтеграції . На його думку, немає також нічого сенсаційного в третій за три тижні зустрічі Януковича з Путіним: "Україна і РФ - стратегічні партнери. Це факт, який ніхто не відміняв. І нам потрібно розробити сценарії, стратегії взаємодії на кожен із трьох можливих варіантів розвитку подій: підписання або непідписання угоди з ЄС, а також перенесення підписання на 2014 рік. Все це - абсолютно різні умови, які вимагають різних дій. Про це, мабуть, і кажуть глави держав".