Корреспондент: Цифрові міста. Завдяки новим технологіям сучасні мегаполіси стають надкомфортними для життя

Сучасні мегаполіси поступово перетворюються на гігантські гаджети – в кожній сфері суспільного життя чільна роль належить телекомунікаційним технологіям і тотальній комп'ютеризації, пише Олексій Бондарев у №44 журналу Корреспондент від 8 листопада 2013 року.

Людина заходить у супермаркет, рухається вздовж рядів, вибирає продукти, складає їх у свій візок. Йде до каси. Касир пробиває куплене та складає його у пакет. Покупець кладе свій телефон на спеціальну поличку на касі. З рахунку знімаються гроші. Він забирає покупки і йде.

"Коли ми вперше показали цю технологію керівникам однієї великої роздрібної мережі в Швеції, вони були вражені, – розповідає Міхаель Бьорн, головний дослідник лабораторії Consumer Lab компанії Ericsson. – Їх вразило, що покупки може упакувати касир, а покупець розплачується без його участі. Але найбільше їх вразило, наскільки зростає пропускна здатність кас та магазину загалом".

Цей приклад є першою ілюстрацією, до якої вдається Бьорн, щоб продемонструвати аудиторії тезу про те, що нові технології здатні радикально змінювати вигляд сучасних міст і стиль життя їхніх мешканців.

Аудиторія, що зібралася послухати Бьорна і його колег, які проводять щорічний захід Ericsson Business Innovation Forum, складається з журналістів провідних світових видань і галузевих аналітиків. Мета форуму – показати, як урбанізація впливає на сучасне суспільство і як на саму урбанізацію впливають новітні технології.

Місцем проведення форуму невипадково обрано Токіо – одне з найбільш високотехнологічних міст планети. На думку організаторів форуму, Токіо символізує собою зміни, що відбуваються в мегаполісах. Тут вперше з'явилося багато технологій, без яких сьогодні неможливо уявити собі найбільші міста планети.

Саме в Токіо вперше був запущений мобільний інтернет у стільникових мережах стандарту 3G, згадує Бьорн. Він був тут, коли це сталося. Свого часу Бьорн приїхав вчитися до Цукубського університету в Токіо, а потім залишився працювати в країні в мобільному підрозділі місцевої філії Ericsson.

Сьогодні завдання Бьорна – з'ясовувати, як інноваційні технології впроваджуються у повсякденне життя рядових споживачів. А більшість цих споживачів сьогодні є мешканцями мегаполісів. На цей момент 50% населення живе на 1% території планети. Вже до 2050 року в містах, які до того часу навряд чи доростуть до 2% території Землі, житимуть 70% населення світу.

Забезпечення потреб людей вимагає розвитку інфраструктури та повсюдного впровадження технологій нового рівня. Мова йде про створення "розумних" міст, каже Бьорн, які по суті являтимуть собою живі організми, що існують завдяки технологіям, що об'єднують суспільство.

Хто найрозумніший

Технології не беруться з повітря. І подібно до того, як вони йшли до масового споживача роками, так і розробки, без яких неможливо уявити мегаполіси майбутнього, вже проходять випробування сьогодні.

Деякі з найбільших міст світу на цей момент виступають у ролі дороговказних зірок, які окреслюють, куди слід рухатися іншим. Експерти Ericsson у своєму щорічному звіті про сталий розвиток вкотре назвали найрозумніші міста світу.

"Кілька міст, які отримали найвищі оцінки, постійно збільшують інвестиції в інформаційно -комунікаційні технології", – зазначають дослідники.

Так, наприклад, Сінгапур активно використовує нові технології для оптимізації управління дорожнім рухом та модернізації системи охорони здоров'я.

Це місто заслужено претендує на звання найрозумнішого міста світу – тут повністю автоматизована система фіксації правопорушень і здійснення плати за проїзд. Так вдалося вирішити проблему пробок, а саме вони є "задушливим" фактором, який перешкоджає розвитку більшості мегаполісів.

Однак це не єдине досягнення, завдяки якому Сінгапур є прикладом для інших міст. Влада цього унікального міста-держави ініціювала ще один масштабний електронний проект. Відтепер в його медичних установах функціонуватиме єдиний електронний каталог, який містить відомості про кожного пацієнта протягом усього його життя.

Іншими словами, медична картка кожного громадянина буде зберігатися у своєрідному "хмарному" сервісі, що значно полегшить лікування в екстреній ситуації. Будь-якого пацієнта можуть доставити в лікарню на швидкій серед ночі, і у лікарів не буде проблем з отриманням даних з його медичної історії.

Південнокорейський Сеул також має два видатних досягнення в галузі використання комунікаційних технологій.

У мегаполісі функціонує система електронного уряду, яку журналісти охрестили "смертю бюрократії". Ця система дозволяє жителям міста дистанційно оформляти документи, сплачувати податки і навіть голосувати на виборах.

Другим досягненням є система екологічного моніторингу та розумного енергоспоживання, які дозволяють місту з населенням 5 млн осіб істотно скоротити витрати на електрику і шкідливі викиди в атмосферу.

Складна комп'ютерна система допомагає боротися за екологічні ідеали і Лос-Анджелесу. Тут здійснюється централізоване управління розподілом електроенергії, зокрема, система оптимізує освітлення і кондиціонування великих будівель в залежності від того, скільки в них перебуває людей в певний момент часу. У мегаполісі також здійснюється цифровий моніторинг водопостачання – система контролює витік води в трубах.

Автори звіту також наводять як приклад Делі, де впроваджено систему електронних платежів Eco, що дозволяє проводити невеликі фінансові транзакції за допомогою мобільних телефонів. Цим сервісом вже користуються кілька мільйонів осіб, а загальна сума транзакцій перевищила $ 500 млн.

У Токіо, яке давно називають містом-гаджетом, діє складна система контролю за дорожнім рухом. Місто, в якому постійно проживають понад 10 млн осіб, практично не знає пробок. На дорогах розміщені 17 тис. датчиків, які в режимі реального часу передають у транспортний центр інформацію про рух на вулицях. Комп'ютери центру в режимі реального часу управляють 15 тис. розумних світлофорів, розподіляючи транспортні потоки по об'їзних маршрутах і запобігаючи заторам та аварійним ситуаціям.

Смартфон як ліки

Але тотальна комп'ютеризація не єдиний фактор електронної оптимізації життя в мегаполісі. І навіть не найважливіший, вважають дослідники Ericsson.

Потреби жителів найбільших міст світу не вичерпуються базовими речами, такими як наявність даху над головою, їжі, відносної безпеки і відсутність пробок на дорогах, вважає Бьорн.

Щоб бути привабливим, місто має задовольняти більш комплексні вимоги. Увага громадян зміщується в бік здорового способу життя, транспортної та фінансової інфраструктури, медичного обслуговування. І тут комунікаційні технології здатні на багато що, каже експерт.

Неважливо, про які пристрої йде мова, чи то смартфони, чи то планшети або гаджети нового покоління, що носяться, наприклад Google Glass. Важливо, що сьогодні немає необхідності винаходити способи глобальної взаємодії централізованих систем з окремими громадянами.

Проникнення мобільного зв'язку, а отже, й інтернету в сучасних мегаполісах є близьким до 100%. Отже, головне створити систему оповіщення, яка використовувала б перевагу повсюдного захоплення гаджетами.

Дослідники з Ericsson провели масштабне опитування серед більш ніж 100 тис. осіб, які живуть у 40 мегаполісах у 15 країнах, – статистично це відображає позицію близько 1 млрд жителів планети. Дані опитувань свідчать, що вже сьогодні мешканці великих міст активно користуються гаджетами для того, щоб урізноманітнити своє дозвілля.

Так, смартфони дозволяють бронювати столики в ресторанах, купувати квитки в кіно, здійснювати покупки в магазинах. І, за словами Бьорна, користувачі цілком задоволені рівнем сервісу наявних послуг у цих галузях.

Зовсім не дивно, що користувачі відчувають діаметрально протилежні емоції, коли мова заходить про такі сфери, як пробки на дорогах і взаємодія з міською владою, каже американський оглядач Сью Марек.

Користувачі хочуть мати можливість не просто дізнаватися дані про завантаженість на вулицях, зазначає Бьорн, – вони хочуть більшого. 47% опитаних мріють про персональний навігатор, який не просто інформував би про те, що десь вільно, а десь рух сповільнений, а й позбавив би мук вибору правильного маршруту.

Припустимо, ви їдете на роботу на автобусі і десь попереду за маршрутом відбувається аварія, а потім і величезний затор, наводить приклад дослідник. «Що якби ваш смартфон був підключений до глобальної системи оповіщення та позиціонування і міг би попередити, що вам варто вийти на наступній зупинці і сісти на інший автобус, щоб об'їхати затор і вчасно потрапити на роботу?» – задається питанням Бьорн.

Такі системи вже проходять тестування в деяких великих містах, наприклад в Нью-Йорку. І, судячи з даних перших опитувань, людям подобається ідея використання таких пристроїв навіть більше, ніж ідея автомобіля на автопілоті, констатують автори дослідження.

Приклад Сінгапура також показує, що міська влада може всерйоз підняти свої рейтинги, забезпечивши пряму взаємодію з мешканцями міста, вважає аналітик Робін Танні.

"Сьогодні вже недостатньо простого статичного сайту про ту чи іншу діяльність влади, –каже він. – Користувачі хочуть більшого".

Згідно з результатами дослідження Ericsson, 35% опитаних хотіли б отримувати за допомогою смартфона інформацію про роботу громадського транспорту в цілодобовому режимі. Не менше 40% жителів великих міст хочуть, щоб поліція і швидка допомога в екстреній ситуації могли визначати місце розташування будь-якої людини за сигналом її стільникового телефону.

Різноманіття технологій

***

Цей матеріал опубліковано в № 44 журналу Корреспондент від 8 листопада 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.