Радіо Свобода: Україна між Тимошенко і ЄС

Верховна Рада України на позачерговому засіданні не змогла ухвалити закон, який дозволив би виїхати на лікування за кордон Юлії Тимошенко, засудженій за звинуваченням у перевищенні посадових повноважень, - пишуть Володимир Івахненко та Андрій Шарий у статті для Російської служби Радио Свобода.

Прийняття такого закону відкрило б Україні дорогу до підписання угоди про асоціацію з Європейським союзом. Опозиція звинувачує владу у зриві євроінтеграції України і обіцяє організувати акції протесту.

Закриваючи позачергове засідання Верховної Ради, її спікер Володимир Рибак заявив, що всі три останні євроінтеграційних законопроекти, в тому числі і про лікування засуджених за кордоном, не готові до розгляду. Вчора представники влади та опозиції не змогли дійти компромісу щодо проекту закону, який стосується долі Юлії Тимошенко. Соратники екс-прем'єра наполягали на включенні положення про умовно-дострокове звільнення ув'язнених для виїзду на лікування за кордон.

Наступне засідання українського парламенту відбудеться 19 листопада, трохи більше ніж за тиждень до вільнюського саміту Східного партнерства, на якому Україна мала намір підписати угоду про асоціацію з Євросоюзом. На думку київського політолога Сергія Тарана, укладення цієї угоди, що передбачає, зокрема, створення зони вільної торгівлі з ЄС, може відбутися тільки через два роки:

- Справа не тільки в Тимошенко, а й у тому, що угода про асоціацію передбачає низку реформ. Вони стосуються і екології, і боротьби з корупцією, і вирішення економічних проблем. Нинішнє керівництво країни до цих реформ не готове. Страх перед ними і зупиняє політичну еліту країни на шляху зближення України з ЄС. І думаю, що до 2015 року питання про українську асоціацію з Євросоюзом буде знято. Переконаний, що, поки не зміниться влада в країні, Тимошенко, швидше за все, буде залишатися у в'язниці. Для президента Януковича Тимошенко лише заручниця для торгів із Заходом за якісь дрібні тактичні вигоди.

Відкласти підписання угоди про асоціацію з ЄС від президента України Віктора Януковича вимагають не тільки Кремль, що погрожує економічною блокадою, а й деякі представники українського великого бізнесу. Як заявив у середу прем'єр-міністр Микола Азаров, Україна не може відмовитися від торгівлі з Росією, тому що ЄС не компенсує втрати українського бізнесу на російському ринку. Зараз питанням №1 для України Азаров називає нормалізацію співпраці з Росією:

- Для нас зараз врегулювання з Російською Федерацією торгово-економічних відносин, у тому числі і вирішення газової проблеми - питання першорядної важливості. Для нас є завданням надзвичайної важливості зняти всі суперечності, які у нас є в нашій взаємній торгівлі. Ми не просто не хочемо конфронтації (з Росією), ми її не допустимо ніколи. Поки, принаймні, наш уряд і наш президент при владі, між Росією і Україною не буде ворожнечі.

Експерти не відкидають, що після провалу євроінтеграції Україна може розвернутися в бік Митного союзу, і тоді почнеться інтеграція за білоруським сценарієм, який передбачає передачу Росії ключових українських активів. Політолог Сергій Таран вважає, що поки рано говорити про такий сценарій:

- Радикальна зміна зовнішньополітичного курсу України можлива в тому випадку, якщо уряд оголосить дефолт за своїми зовнішніми зобов'язаннями, і з Україною відмовиться співпрацювати Міжнародний валютний фонд. Тоді Янукович змушений буде звернутися за кредитом до Росії. Але поки немає причин для радикальних змін українсько-російських відносин. Можливо, Україна так і залишиться нейтральною зоною, країною, яка так і не змогла зробити свій геополітичний вибір. І, очевидно, час від часу відносини Києва і Москви будуть загострюватися.

Відповідальність за ймовірний провал євроінтеграції опозиція поклала на главу держави. Лідери опозиційних парламентських партій "Батьківщина", "Свобода" і УДАР закликали українців у чергову річницю помаранчевої революції 24 листопада вийти на вулиці з вимогою до влади підписати на вільнюському саміті угоду про асоціацію України з Євросоюзом.

Неприйняття Верховною Радою рішення з питання про майбутнє Юлії Тимошенко, швидше за все, означає провал ідеї підписання угоди про асоціацію між Європейським союзом і Україною на саміті ЄС у Вільнюсі в кінці листопада. До цієї думки схиляється більшість незалежних українських експертів. Про можливі зміни у зовнішній політиці України розповів київський експерт з міжнародної проблематики, заступник директора Інституту світової політики Сергій Солодкий:

- В Україні подібні рішення приймає однозначно тільки одна людина - президент Віктор Янукович, тому що вся влада зосереджена в його руках. Неготовність парламенту або парламентської більшості до прийняття того чи іншого закону слід сприймати як неготовність самого президента. Є, звичайно, ще невелика частина оптимістів, навіть в Україні, які вважають, що зміна ситуації в Києві ще можлива. Існувала ще можливість амністії. Але в цілому коло оптимістів щодо результату вільнюського саміту для України все більш звужується.

 - Чи означає це, що Янукович і в цілому Україна зазнали тиску Росії?

- Звичайно. В останні дні ми спостерігали активні контакти керівництва України, безпосередньо Віктора Януковича, з президентом Росії. Очевидно, український президент почув аргументи, які могли мати на нього ефект. З іншого боку, не слід відкидати й того факту, що Віктор Янукович сам по собі не готовий йти на поступки Європейському союзу в питанні Юлії Тимошенко. Очевидно, що у нього особистий страх перед Тимошенко, і він готовий шукати будь відмовки, щоб її тримати в ув'язненні. Російський тиск - це, швидше, відмовка для українського президента, який просто не готовий вирішувати питання Тимошенко.

- Давайте відвернемося від ідеологічного виміру проблеми (імперська політика Росії щодо України, яка виходить з-під залежності від Москви і прагне в Європу) і поговоримо в чисто політологічних термінах. В Україні визнають обґрунтованість якихось заяв Росії щодо заходів у цієї країни щодо захисту свого ринку в тому випадку, якби Україна пішла на зближення з Європейським Союзом?

 - Ні, в Україні цієї логіки не визнають. З точки зору економіки, ніяких загроз економічного характеру для Російської Федерації від приєднання України до зони вільної торгівлі з Європейським союзом не існує. Йдеться про створення міфів для громадян Росії і громадян України. Крім того, ми бачимо, що Росія і щодо інших країн діє так само, ми бачимо торговельні війни з Литвою, наприклад, і під усіма введеними Росією торговими обмеженнями проглядається політична складова. І стосовно України ця складова дуже помітна. Небажання Росії будь-якими способами відпускати Україну від себе - ось як це розглядається в Києві.

- Повернімося до питання відносин Києва і Брюсселя. Чи немає у вас враження, що Європейський союз, домагаючись звільнення Юлії Тимошенко як умови для підписання важливої для України угоди фактично приймає аргументацію президента Януковича і грає за нав'язаними ним правилами? Адже юридичні обставини процесу над Тимошенко викликають великі сумніви; в Європі впевнені, що процес політизований.

- Так, існує думка, що Європейський союз пішов на певну поступку Віктору Януковичу, оскільки погодився грати за його правилами. У ЄС спочатку називали те, що відбувалося з опозиційними політиками, вибірковим правосуддям. Однак замість того, щоб наполягати: арешт і ув'язнення Тимошенко - політичне рішення, Європейський союз пішов на переговори з пошуку якихось позаюридичних рамок вирішення проблеми. Європейський союз дійсно не хотів жорстко тиснути на Україну. Європейський союз рахується з Україною як з важливим партнером, як з серйозною державою, і це, швидше, були поступки особисто Віктору Януковичу, а поступки Україні, якийсь кредит довіри Україні. Однак українське керівництво вирішило знехтувати цим кредитом довіри, і, боюся, щоб відновити цей кредит, тепер знадобиться тривалий час. Янукович отримував подібні аванси довіри неодноразово: він потрапив до чорного списку під час помаранчевої революції, але потім, коли прийшов до влади і став президентом України, то з ним почали співпрацю ніби з чистого аркуша. Потім було бойкотування президента України через справу Тимошенко - і знову був даний кредит довіри керівництву України. Цей шанс Янукович теж втратив. Швидше за все, для нього наслідки будуть сумними, оскільки тепер тиск з боку Росії тільки збільшиться. Раніше Янукович ще міг балансувати, але після саміту у Вільнюсі Москва, я боюся, не дасть йому поля для маневру, щоб Україна в підсумку приєдналася до Митного союзу ...

- Але, можливо, Януковичу у Вільнюсі видадуть ще один кредит довіри? Адже зрозуміло, що непідписання договору про асоціацію - поразка не тільки України, а й Європейського союзу. Ну, приймуть у ЄС, за звичаєм, розпливчасту декларацію, в якій буде сказано: тривають переговори про зближення, у нас спільні орієнтири. Продовжать термін переговорів на рік, а потім в Україні президентська кампанія починається і виникне зовсім нова ситуація.

- Це занадто оптимістичний сценарій. Навіть якщо буде прийнята подібна декларація, Януковичу доведеться зробити певні кроки назустріч ЄС. Сигнальним кроком буде якраз справа Тимошенко. Все одно в Європі будуть дивитися, вирішене питання Тимошенко чи не вирішене. Чи є шанси, що саме такий сценарій буде реалізовано? Мені здається, що мінімальні. Що стосується порожніх декларацій, то вони вже приймалися щодо України і НАТО. Під час саміту НАТО в Бухаресті навесні 2008 року теж дуже гостро стояло російське питання, і очевидно, західноєвропейські держави злякалися реакції Росії на надання плану дій для членства України і Грузії в Північноатлантичному альянсі. Тоді прийняли розпливчастий меморандум, в якому говорилося: в перспективі Україна і Грузія стануть членами НАТО. У підсумку це обернулося війною і російською окупацією частини Грузії в серпні 2008 року. Для України це обернулося відмовою від інтеграції з НАТО зовсім і статусом позаблокової держави. Тому подібні декларації "ні про що" загрожують наслідками.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.