Фізики визначилися з формою електрона

Отримані результати були виведені з обчислення електричного дипольного моменту частинки: якщо електрон має сфероподібну форму, то дипольний момент у нього відсутній, але якщо він хоча б  мінімально витягнутий, то чутливі прилади покажуть наявність дипольного моменту.

 

Фактично так фізики визначають, чи симетричний електрон щодо будь-якої своєї осі.

 

Втім, вчені мали намір також визначити, з яких частинок складається хмара навколо електрона, що підтвердило б стандартну модель, якби вона складалася зі звичайних частинок. Однак, якщо працює теорія суперсиметрії, то з ще невідомих науці частинок оточить електрон і викличе зміни в його дипольному моменті, зробивши його асиметричним.

 

Згідно зі Стандартною моделлю, електрон повинен бути симетричним, "круглим" і володіти нульовим дипольним моментом. Теорія суперсиметрії, звичайно ж, прогнозує наявність дипольного моменту.

 

 

У рамках свого дослідження ДеМілле, Дойл і Габріельзе проводили експеримент в 10 разів більш точний, ніж попередні, але і він не породив жодних натяків на наявність у електрона хоча б мінімального дипольного моменту.

 

У результаті вчені дійшли висновку, що електрон є сферичним, його діаметр становить +0,00000000000000000000000000001 сантиметра, а теорія суперсиметрії знову зазнає невдачі.

 

Відсутність показників навряд чи можна списати на недостатню чутливість приладів або похибки. Вчені розкрутили електрон до високої швидкості і поглянули на його поведінку. Експеримент проводився на електронах у важких молекулах моноксиду торію, які б показали досить очевидні коливання, якби частинки володіли дипольним моментом.

 

Втім, незважаючи на негативні результати дослідження, вчені не впадають у відчай і припускають, що для визначення дипольного моменту електрона потрібні більш чутливі прилади і більш високі енергії. Тут може допомогти Великий адронний коллайдер, одним з основних завдань якого є пошук суперсиметричних частинок, і який буде заново запущений у наступному році.

 

У той же час американські фізики задумалися про проектування машини, яка могла б замінити встановлений в CERN Великий адронний коллайдер.

 

Дуже великий адронний коллайдер (VLHC) за проектом вчених зможе зіштовхувати протони з енергією близько 100 тераелектронвольт (ТеВ) (порівняно із запланованими 14 ТеВ Великого адронного коллайдера).

 

Однак, розповів фізик-теоретик з Національної прискорювальної лабораторії SLAC Майкл Пескін, такі показники потребують тунелю окружністю у 80-100 кілометрів (окружність ВАК лише 27 км).