НГ: Москва і Київ фактично відмовилися від газового контракту
Довільні цінові знижки та імпульсивні відмови Києва від закупівель російського газу говорять про те, що Москва і Київ відмовилися від виконання базового контракту 2009 року.
Замість цього публічного договору діють непрозорі домовленості, про які жителі Росії та України можуть тільки здогадуватися, - пише Сергый Куліков у російскій Независимой газете.
Після обміну претензіями, що послідували за вимогою Газпрому сплатити борг у 882 млн дол, Україна офіційно заявила про припинення закупівель російського газу. Проте минулої п'ятниці, після візиту глави Нафтогазу Євгенія Бакуліна до Москви, Україна кардинально змінила позицію і оголосила про те, що закупівлі газу будуть продовжені, а відбирання палива з ПСГ буде припинено.
«Нафтогаз припинив відбір газу з підземних сховищ і відновив закупівлю російського газу» , - заявив наприкінці минулого тижня глава правління ВАТ Газпром Олексій Міллер. Пізніше відновлення закупівель підтвердило і керівництво Нафтогазу України.
Тим часом раніше – тієї ж п'ятниці - прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв нагадав Києву про необхідність дотримуватися зобов'язань із закачування газу в ПСГ в обсягах, достатніх для здійснення міжнародних контрактів. У ході телефонної розмови з Медведєвим 15 листопада прем'єр-міністр України Микола Азаров заявив, що Київ зробить все можливе для забезпечення безперебійного транзиту російського газу європейським споживачам.
Новому повороту подій передував взаємний обмін претензіями. Наприкінці жовтня Олексій Міллер закликав Україну оплатити прострочені рахунки за поставки газу на 882 млн дол., додавши, що російський концерн "надзвичайно турбує ситуація, що склалася з оплатою поставок російського газу". Цю позицію підтримав прем'єр РФ Дмитро Медведєв, який погодився з можливим переходом на авансові платежі за газ з Україною, якщо остання не сплатить борг перед Газпромом.
Крім того, сторони розходилися з приводу суми, яку Нафтогаз повинен заплатити за жовтень. У Нафтогазі наполягають, що значну частину цього газу повинна сплатити компанія Ostchem, яка належить Дмитру Фірташу. У відповідь з початку листопада Нафтогаз припинив закупівлю газу у Газпрому і, як заявив 13 листопада глава Міненерго України Едуард Ставицький, розраховував обійтися без нового російського газу до кінця року. Паливо для постачання внутрішніх споживачів компанія планувала відбирати з ПСГ.
Тепер війна відкладена, але до якого часу, незрозуміло. Також не ясно, на яких умовах Росія пішла на поступки. Як зазначають опитані НГ експерти, ситуація розвивається підкилимно. При цьому громадянам залишається гадати - чого саме чекати від результатів переговорів між главами урядів і енергокомпаній.
На думку партнера консалтингової компанії RusEnergy Михайла Крутіхіна, газовий торг швидше за все буде продовжуватися. "У Газпромі зрозуміли, що Україна може використовувати газ із підземних сховищ (ПСГ) на своїй території для власних потреб. Тим часом у самого Газпрому своїх сховищ на території Європи практично немає, якщо не вважати такими резерви на 6 мільярдів кубометрів, тож виконати зобов'язання перед європейськими споживачами він взимку просто не зможе, - продовжує він. - Складається непросте становище для російської сторони, звідси і вимушений відступ від раніше зайнятих позицій. Якщо Газпром не виконає взятих на себе зобов'язань, вся відповідальність за можливий зрив поставок ляже на Росію". Швидше за все російська сторона пішла на деякі поступки, припускає експерт. Але, на які саме, поки незрозуміло.
Що ж до тіньових аспектів домовленостей, то вони були і є, вважає Крутіхін. "Говорити про те, що сторони міняють контракт, йдучи на відстрочення платежів, невірно - сам контракт складений так, що в ньому завжди є можливість його ж, нехай навіть несуттєво, змінити, - уточнює він. - Тим більше що оскаржити цей документ сторони в міжнародному арбітражі не зможуть".
Тим часом в українській пресі звучить аргумент: якщо Газпрому потрібен транзит до Європи, то він нехай його і забезпечує, а ми будемо користуватися запасами газу в сховищах на власний розсуд.
Поки і Росія, і Україна відмовилися від лобового зіткнення, констатує президент Фонду національної енергетичної безпеки (ФНЕБ) Костянтин Cімонов. "Що ж стосується сірих моментів, то вони існують, причому з боку України в більшій кількості, - зазначає він. - Але поки що обидві сторони не зацікавлені в тому, щоб переговори якимось чином ускладнювалися".
***