Власник знайденої колекції "дегенеративного мистецтва" вимагає повернути йому картини

«Я не буду розмовляти з ними, і я нічого не віддам їм добровільно. Коли я помру, вони можуть робити з моєю колекцією все, що побажають», - сказав Гурлітт в інтерв'ю виданню Der Spiegel.

 

Також він заявив, що не розуміє, чому уряд висуває до нього претензії. За його словами, він володіє полотнами на законних підставах: вони дісталися йому у спадок від батька, арт-дилера Хільдебранда Гурлітта.

 

«Я ніколи не мав нічого спільного з придбанням картин, я займався тільки їхнім збереженням», - сказав Гурлітт.

 

Також Гурлітт розповів в інтерв'ю, що після того, як його майно було заарештоване, він отримав від уряду лист. У листі стверджувалося, що частина картин буде повернута йому, але не уточнювалося, які саме це будуть картини.

 

Крім того, спадкоємець арт-дилера заявив, що вважає свого батька Хільдебранда Гурлітта справжнім героєм і жалкує, що не може захистити його колекцію.

 

Він розповів Der Spiegel, що його батько врятував полотна від нацистів, від бомбардування, від росіян і від американців. «Він любив мистецтво і боровся за нього», - додав Гурлітт-молодший (Гурлітт-старший, який помер у 1956 році,  заявляв, що його колекція була знищена під час бомбардування Дрездена в Другу світову війну).

 

Гурлітта підозрюють у незаконному продажі картин, придбаних його батьком, а також у несплаті податків з їхнього продажу і митних зборів. Сам він заперечує свою провину, заявляючи, що не заробляє на життя торгівлею мистецтвом, а просто продав кілька картин, щоб оплатити свої медичні рахунки.

 

«Я ніколи не хотів нічого від держави», - заявив спадкоємець колекціонера: «Що це за держава, яка виставляє твою приватну власність на загальний огляд?».

 

У бесіді з німецьким виданням Гурлітт-молодший розповів, що з 1963 року він жив у Мюнхені як самітник. Всі ці роки він не дивився телевізор, чув про інтернет, але ніколи ним не користувався. За його словами, його єдиними друзями були його картини.

 

Вечорами він відкривав невелику валізу зі своїми улюбленими полотнами, щоб ними помилуватися. Метою свого життя він вважав охорону і захист колекції, зібраної батьком.

 

Вперше поліція звернула увагу на Корнеліуса Гурлітта в 2010 році, коли під час митного огляду на швейцарському кордоні у нього було виявлено 9 тисяч євро готівкою. Пізніше, в 2012 році, було проведено обшук мюнхенської квартири Гурлітта.

 

У ході обшуку поліція знайшла 1406 творів мистецтва, всі в хорошому стані, деякі без рам. Серед знайдених картин були присутні роботи таких художників, як Пікассо, Матісс, Дюрер, Тулуз-Лотрек, Отто Дікс, Пауль Клеє, Оскар Кокошка, Ернста Людвіг Кірхнер, Марк Шагал, Макс Ліберман та інші.

 

Повідомляється, що 590 з виявлених картин могли бути за участю Гурлітта-старшого конфісковані нацистами у єврейських колекціонерів або отримані від них у результаті примусового продажу.

 

Спадкоємці багатьох з них вже заявили про свої права на твори мистецтва з «мюнхенського скарбу». Повний список знайдених робіт досі не оприлюднений, його почали поступово викладати на сайті publicart.de.