Радио Свобода: ЄС - Україна. Розчарування і прикрість

Відмова України від підписання договору про асоціацію з ЄС змушує Брюссель задуматися про подальші відносини з Києвом.

Історія європейської дипломатії не пам'ятає такого дуже давно. Влада країни, з якою у Європейського союзу досягнуто домовленості про підписання найважливішої угоди, в останній момент відмовляється це зробити, приводячи цілий набір пояснень різного ступеня переконливості - від важких економічних обставин до тиску з боку могутнього сусіда, якому не подобається намічений договір. Дипломатичний кульбіт України, що припинила підготовку до укладення договору про асоціацію з Євросоюзом, викликав у ЄС здивовану і засмучену реакцію, - пише Ярослав Шамов у статті для Російської служби Радио Свобода.

Голова європейської дипломатії Кетрін Ештон не приховувала свого засмучення з приводу рішення Києва. Її прес-секретар Майя Коцьянчич зачитала заяву Ештон, в якій, зокрема, говориться: "Ми розчаровані. І це розчарування не тільки для Європейського союзу, а й, як ми думаємо, для народу України. Як відомо, в останні місяці Україна почала проводити масштабні реформи, і ми сподівалися, що підписання угоди про асоціацію підтримає і прискорить цей процес. Це також стало б яскравим сигналом для інвесторів і міжнародних фінансових організацій, свідченням того, що Україна всерйоз зайнята модернізацією і стає надійним партнером на міжнародних ринках", - наголошується в заяві глави зовнішньополітичного відомства Європейського союзу Кетрін Ештон.

Проте Брюссель заявляє, що не збирається відмовлятися від співпраці з Києвом. Так, член Європейської комісії Штефан Фюле , який займається питанням розширення ЄС та співпраці з сусідніми з Євросоюзом державами, в неділю написав у Твіттері:

Наші зобов'язання модернізувати # Україну непохитні, двері відкриті, вигоди для сусідів - не дивлячись на риторику

Характерно, що у своїх висловлюваннях щодо України європейські політики почали підкреслено проводити розходження між владою і народом цієї країни - особливо після того, як 24 листопада в центрі Києва десятки тисяч людей вийшли на акцію протесту проти відмови від асоціації з ЄС. Критика із Заходу обрушується насамперед на президента України Віктора Януковича і прем'єр-міністра Миколи Азарова. Наведені ними аргументи на користь того, що українська економіка нібито не витримає вступу до зони вільної торгівлі з ЄС, в Європі вважають надуманими - не тільки по суті, але й за часом їхньої появи: адже при підготовці проекту договору про асоціацію обома сторонами проводилися детальні економічні розрахунки, і дивно було б думати, що лише за пару днів до зустрічі у Вільнюсі українським лідерам раптом відкрилася в цьому плані якась істина, якої вони не знали раніше.

Тим часом український прем'єр Микола Азаров прагне створити саме таке враження:

- Ми до останньої хвилини сподівалися, що нам вдасться домовитися з Росією, знайти взаємоприйнятне рішення, і, що цілком природно, ми запитали [Європу] про компенсації. До останнього моменту, ще раз повторюю, ми сподівалися, що такі компенсації нам допоможуть знайти, і, як я вже говорив, останньою краплею для нас був лист Міжнародного валютного фонду, з якого ми зрозуміли, що отримання кредиту пов'язане з неприйнятними для наших людей умовами, - заявив Микола Азаров в інтерв'ю одному з українських телеканалів.

Оцінюючи поведінку керівництва України, багато європейських політиків ледь стримуються, щоб не перейти рамки дипломатичної пристойності. Каже депутат Європарламенту Яцек Саріуш-Вольський, що неодноразово брав участь у переговорах з українськими лідерами, в тому числі з Віктором Януковичем:

- Я думаю, що він весь час вів з Європейським союзом нечесну гру - в тому сенсі, що настав момент, коли він міг одночасно торгуватися з Брюсселем і Москвою, подивитися, хто запропонує більше, і зробити вибір на користь вигіднішої пропозиції. Я думаю, що це кінець переговорів з нинішньою українською адміністрацією. Очевидно, що ніякого підписання у Вільнюсі не буде, - вважає депутат Європарламенту Яцек Саріуш-Вольський.
І він же, звертаючись в Твіттері до людей, що зібралися на київському Майдані, заявляє: "Брати українці, ми з вами!"

Подиву і засмучення у зв'язку з діями офіційного Києва не приховує і глава комітету Європарламенту з міжнародних справ Ельмар Брок:

- Я думаю, що українська влада давно знала наші умови. Я вважаю, що рішення не приймати закон, що стосується даного випадку вибіркового застосування права, вже означало, що Україна шукає відхідні шляхи. На мою думку, Україна більше не готова і не бажає підписувати угоду про асоціацію через тиск з боку Росії, - вважає Ельмар Брок.

Він має на увазі закони, що стосуються можливості виїзду за кордон екс-прем'єра України Юлії Тимошенко, яка перебуває в ув'язненні та заявляє про серйозні проблеми зі здоров'ям. Саме цей пакет законів у останній момент відмовилася приймати Верховна Рада України - вірніше, її пропрезидентська більшість. Тимошенко і тиск з боку Росії, на думку європейських політиків і експертів, - два основних фактори, що вплинули на рішення Віктора Януковича "загальмувати", можна сказати, біля воріт Вільнюса. Але якщо у випадку з екс-прем'єром йдеться про фактор хоч і важливий, однак, швидше, тактичний, то позиція Росії щодо євроінтеграції України - фактор стратегічний.

Його суть спробував в інтерв'ю Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода проаналізувати голова Європарламенту Мартін Шульц:

- У мене немає ілюзій щодо російських властей. Що робить Росія? Вона прагне розширити сферу свого впливу. Це, звичайно, не дивно. Це нормально. До цього прагнуть всі країни, і Європейський союз теж. Євросоюз хоче розширити простір економічного і політичного співробітництва й уключити Україну до спільноти демократичних держав. Це наша мета. Це причина, з якої ми прагнемо до укладення угоди про асоціацію. На мій погляд, у Москві помилково тлумачать цей намір і саму суть угод про асоціацію з ЄС такими країнами, як Україна, - як крок, спрямований проти Росії. У них чомусь таке відчуття: що б ми не зробили - все це спрямовано проти них. Мені здається , це помилка. Угода спрямована на розширення співпраці між Європейським союзом і Україною, але не проти Росії, - стверджує голова Європарламенту Мартін Шульц.

З Москви ситуація бачиться інакше. Президент Росії Володимир Путін минулого тижня звинуватив Брюссель у тиску на Київ:

- По суті, ми почули погрози з боку наших європейських партнерів щодо України, аж до сприяння проведенню масових акцій протесту. Ось це і є тиск, ось це і є шантаж. І чи піддасться Україна та її керівництво цьому шантажу, буде ясно в найближчі кілька днів. - сказав Володимир Путін. Російський лідер, втім, не уточнив, чиї конкретно висловлювання і дії він має на увазі.

Безсумнівно, однак, що в Кремлі розглядають події в Україні та навколо неї насамперед у геополітичному сенсі - як продовження боротьби між Сходом і Заходом за території, що розділяють їх, до числа яких нині належить і Україна. У Європі багато експертів тлумачать таку позицію як наслідок прихильності нинішнього російського керівництва імперській ідеології і традиціям. Говорить історик, професор Бірмінгемського університету Клаус Ріхтер:

- Для Росії "відпустити" Україну виявилося куди важче, ніж "відпустити" країни Балтії, хоча Балтія теж важлива через свої порти на Балтійському морі, та й з економічних причин. Але Україна в логіці російського націоналізму - це невід'ємна частина будь-якої російської держави, - вважає історик Клаус Ріхтер.

Звичайно, історія історією, однак розвиток нинішньої ситуації в трикутнику "Євросоюз - Україна - Росія" в набагато більшому ступені, ніж будь-коли з часів "помаранчевої революції", залежить від внутрішньоукраїнських політичних процесів. Європейські політики, схоже, розуміють це, тому - вустами Лінаса Лінкявічюса, міністра закордонних справ Литви, нинішньої країни - голови ЄС, - відкинули пропозицію Москви почати тристоронні переговори про долю і характер європейської інтеграції України. За словами Лінкявічюса, російська пропозиція " не є варіантом і не має прецедентів. Пропозиція ЄС про двосторонню асоціацію залишається на столі, і ми не бачимо ніякої ролі для третьої сторони в цьому процесі", - зазначив литовський міністр.

Таким чином, Європейський союз підтверджує свою готовність до співпраці з Україною, але не готовність підлаштовуватися під бажання Києва і відступати від раніше позначених Брюсселем умов, чиє виконання дає Україні можливість укласти договір про асоціацію з ЄС. У цій ситуації залишається тільки чекати - і чекати недовго, адже саміт у Вільнюсі відкриється вже в четвер. У Євросоюзі, втім, тепер переважає скепсис - це відчуття коротко сформулював екс-міністр закордонних справ Чехії Карел Шварценберг:

- У мене виникло погане почуття, виходячи з останніх подій. Нічого не буде підписано. Я відчуваю велике занепокоєння у зв'язку з майбутнім України . Якщо угода укладена не буде, це означатиме марну витрату сил, це змарнувало всю величезну роботу, виконану обома сторонами - Брюсселем і Києвом. І Бог знає, коли у нас буде наступний такий шанс.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.