Новая газета: Президент України Віктор Янукович вибирає "бандитський капіталізм"

Український кабінет міністрів одностайно вирішив "зупинити процес підготовки до підписання угоди про асоціацію" між Україною та Європейським союзом. Рішення уряду стало повною несподіванкою. Досі все вказувало на те, що Україна збирається підписати цю важливу угоду у Вільнюсі 28 листопада.

Щоб виконати всі вимоги для підписання угоди, українському парламенту треба було прийняти три останні закони, на яких наполягав Європейський союз. Рада прийняла закон про виборчу систему, але так і не затвердила закон про прокуратуру і закон, що дозволяє колишньому прем'єр-міністру Юлії Тимошенко вийти з в'язниці та отримати необхідне лікування за кордоном.

Офіційна мета рішення уряду - повернути на належний рівень, скоротивши обсяги торгівлі з Росією та іншими колишніми радянськими республіками. Прем'єр-міністр Микола Азаров підписав цей документ відразу після повернення із Санкт-Петербурга, де пройшла зустріч прем'єр-міністрів колишніх радянських країн. Азаров брав участь у двосторонніх переговорах з прем'єр-міністром Росії Дмитром Медведєвим. Вони обговорили спільні кроки у сфері «доступу до транспортування газу, вільної торгівлі послугами, а також поступове зниження податків на експорт».

Схоже, Україна отримала від Росії особливу обіцянку понизити торговельні бар'єри, які знизили експорт з України до Росії на одну третину за останній рік. Ймовірно, це обіцянка передбачає і пільгові ціни для України на російський газ. Із серпня Росія вміло тиснула на Україну в наростаючій економічній війні, щоб перешкодити їй повернутися до Заходу. Як з'ясувалося, санкції Росії привели до бажаного і цілком відчутного ефекту. Однак поки Україна дуже обережно говорить про можливість приєднання до протекціоністського Митного союзу Росії з Білоруссю і Казахстаном: цей крок може обійтися країні занадто дорого.

Головна проблема України - слабка економічна політика. Останні 3 роки президент Янукович послідовно відмовлявся від спроб змінити економічну ситуацію, що погіршується. У країні штучно завищений обмінний курс національної валюти, що призвело до великого дефіциту платіжного балансу. Вона також страждає через падіння валютних резервів, надмірного валютного регулювання, високої відсоткової ставки, яка обмежує обсяги інвестування. Загальний дефіцит бюджету - близько 6 відсотків ВВП, при цьому в України майже немає доступу на міжнародні фінансові ринки. Обсяги ВВП мають скоротитися цього року на 1,5 відсотка, обсяги промислового виробництва вже скоротилися на 5,2 відсотка. В України закінчуються фінансові кошти для вирішення цієї проблеми.

Проте виходить, що головна мета нинішньої економічної політики - передати фінансові ресурси і компанії у володіння так званої «сім'ї Януковича» - групі молодих бізнесменів, які швидко скуповують приватні та державні компанії майже задарма. Вони - єдині «санкціоновані» покупці в ключових галузях. І чим гірше економічна ситуація - тим дешевше ці компанії для молодого бандитського капіталу.

Щоб продовжити цей процес, Януковичу потрібно дві речі: повна політична влада і контроль над судовими органами. Тому, перемігши Тимошенко з невеликим розривом на президентських виборах в лютому 2010 року, він на сфабрикованому суді посадив її до в'язниці на 7 років за перевищення повноважень. Він щойно вніс поправки до Податкового кодексу, які позбавляють головного опозиційного лідера Віталія Кличка можливості вважатися податковим резидентом України. Інших лідерів зняти з дистанції теж буде нескладно: благо є слухняна судова система.

У радянській системі прокурор був важливіше судді. Янукович прийняв нові закони, що реформують суди і окремі фрагменти правоохоронної системи, але щодо прокуратури нічого не змінилося. Я вважаю, що необхідна реформа прокуратури так і не буде проведена: щоб президент зберіг за собою контроль за правоохоронною системою.

Проста істина в тому, що норми європейського права не дозволять Януковичу утримати цей контроль у своїх руках. Представники ЄС не дурні. Занадто очевидно, до чого прагне режим Януковича. Європейський союз повинен був наполягти на політичній свободі для опозиційних лідерів і нормальній реформі прокуратури. Я підозрюю, Янукович сподівався зуміти натиснути на ЄС, щоб європейці самі відмовилися від підписання угоди, - тоді можна було б звинуватити Євросоюз і Тимошенко в провалі співробітництва.

Це сумний день для України та Європи. Єдиний позитивний момент: Янукович нарешті ясно дав зрозуміти, хто справжній винуватець події. Це, можливо, виявиться пірровою перемогою президента Путіна: він обкладає свою економіку у період рецесії новими зобов'язаннями, а Україна так і не вступає в улюблений ним Митний союз. Для Януковича це велика втрата. Він продемонстрував, що слабка економічна політика зробила його вкрай залежним від президента Путіна, - а також показав, що він і ніхто інший заблокував європейську інтеграцію, яку підтримує значна більшість українців.

Автор - шведський економіст, випускник Оксфордського університету, доктор філософії, екс-дипломат, старший співробітник Інституту міжнародної економіки імені Петерсона (США). Спеціалізація: російська політика і економіка. Консультант російського уряду (1991-1992). Екс-радник президента Леоніда Кучми (1994-1997).

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.