Американсько-іранська відлига змінить баланс сил на Близькому Сході - аналіз
Reuters,
26 листопада 2013, 14:55
💬
0
👁
122
Проміжна угода про згортання ядерної програми Ірану в обмін на часткове скасування міжнародних санкцій може схилити баланс сил на Близькому Сході на користь Тегерану після двох років масових протестів і заворушень, що послабили провідні арабські нації.
Угода, укладена в минулу неділю, дає шанс на пом'якшення конфронтації між США та Іраном, яка триває майже стільки ж, скільки американсько-радянська холодна війна. Це стривожить Ізраїль і правителів арабських країн, які бояться появи в регіоні нового гегемона, глибоко ворожого їхнім інтересам.
Угода обмежує, але не забороняє повністю збагачення урану в Ісламській республіці, і буде мати наслідки, що далеко виходять за рамки нерозповсюдження ядерної зброї в регіоні, вкрай важливому для забезпечення нафтою всього світу.
Для деяких країн Перської затоки, які вважають Тегеран порушником спокою, і для Ізраїлю, сприймає Іран як смертельну загрозу своєму існуванню, женевська угода означає, що вони не змогли змусити Вашингтон звернути з шляху, який, на їхню думку, може закінчитися плачевно - настільки сильна їхня недовіра до Ісламської республіки.
Іран стане багатшим і сильнішим завдяки скасуванню санкцій, що сковують його економіку. Це додасть його владі хоробрості, щоб підтримувати шиїтських союзників в арабських країнах, кажуть критики угоди.
Прихильники, навпаки, вважають, що зближення двох країн, що так довго були на ножах, може стабілізувати ситуацію в регіоні і знизити напруженість між шиїтами і сунітами.
США та Іран не мають офіційних відносин з 1980 року, коли іранські студенти захопили американське посольство в Тегерані і взяли в заручники 52 дипломати, протестуючи проти надання Сполученими Штатами притулку шахові, поваленому в ході ісламської революції.
"ІСТОРИЧНА ПОМИЛКА"
Оскільки історичні арабські центри влади - Єгипет, Сирія та Ірак - ослаблені протестами та міжрелігійної боротьбою, відновлення відносин з Тегераном стане для адміністрації США перемогою в прагненні домогтися успіхів у міжнародній політиці.
Рамі Хурі з Американського університету в Бейруті назвав проміжну угода, що обмежує діяльність Ірану в ядерній області, "дуже хорошою штукою", яка може зрештою призвести до зближення клерикальних правителів Тегерана і держав Перської затоки, які є союзниками США.
"Якщо переговори продовжаться і будуть працювати, а санкції будуть поступово скасовуватися, це пожвавить економіку Ірану і, в підсумку, його рух ліберальним шляхом. Я думаю, що ми поступово побачимо соціальний і політичний прогрес у країні", - сказав Хурі.
"У короткостроковій перспективі це сприятиме співпраці між США і Іраном з питання Сирії та припиненню насильства в цій країні. Прямо зараз розростається загальна загроза - сунітські бойовики, які будуть бомбити іранців, бомбити США ... тому вони зараз - спільні вороги".
Експерти кажуть, що країни Перської затоки постараються знизити вразливість перед обличчям відродження Ірану, який нетерпляче готується до нового майбутнього, вільного від санкцій щодо стримування.
У свою чергу прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху сказав, що проміжна угода - історична помилка, оскільки "найбільш небезпечний режим у світі зробив значний крок до отримання найнебезпечнішої у світі зброї".
Він повторив давню погрозу Ізраїлю - застосування військової сили проти Ірану, хоча один з членів ради безпеки визнав, що угода обмежила цю можливість.
У центрі побоювань країн Перської затоки - віра в те, що помірні іранські чиновники, що обговорювали ядерну угоду, це не ті прихильники жорсткої лінії, які уособлюють для них втручання шиїтів у справи сусідніх сунітських держав. Ці сили як і раніше домінують у Корпусі вартових ісламської революції і спецслужбах Ірану.
Країни Перської затоки називають як основний приклад підтримку Іраном президента Сирії Башара Асада, члена шиїтської секти, що бореться з повстанцями, в основному сунітами, яких підтримують, в тому числі, арабські країни Перської затоки.
Високопоставлений чиновник, знайомий з виробленням політики Саудівської Аравії, сказав Рейтер, що позицію королівства щодо Ірану, як і раніше, можна охарактеризувати як "підозрілу".
"ЗЛО"
"Атомний арсенал - не єдиний їхній арсенал, у них є арсенал зла, яке турбує нас, - сказав він. - У минулому ми чули від них багато обіцянок. Зараз ми сподіваємося побачити коригувальний процес у рамках цієї угоди".
Інформація, що американські чиновники в останні місяці вели секретні двосторонні переговори з партнерами Ірану, щоб підготуватися до укладення угоди, може посилити страхи правителів країн Перської затоки щодо того, що Вашингтон готовий укласти угоду з Іраном за їхніми спинами.
Багато арабських країн Перської затоки підозрюють, що комерційні цілі, які змусили США десятиліттями співпрацювати з ними, подібні до цілей, які зараз тягнуть США до Тегерану.
"У США є свої інтереси: Іран - це прибутковий ринок. Ірану потрібна інфраструктура для відродження, що може забезпечити мільярди доларів американським і британським нафтовим компаніям", - сказав Абдулла аль-мульхам, капітан першого рангу ВМС Саудівської Аравії у відставці, а зараз - оглядач газети.
Крім того, деякі країни регіону бояться, що США, які дедалі більше покладаються на власні енергоносії завдяки запасам сланцевого газу, будуть менше стурбовані охороною Ормузської протоки, через яку проходить 40 відсотків світового експорту нафти, що перевозиться морем.
Самі аль-Фарадж, консультант з питань безпеки Ради співробітництва країн Перської затоки (GCC), сказав, що уряди арабських країн регіону тепер будуть співпрацювати, щоб гарантувати собі адекватний захист від амбіцій Ірану.
Країни Перської затоки почуваються скривдженими цією угодою, сказав він.
"Іран сидить на чолі столу. Нам залишилися недоїдки".
"БІЛЬШЕ ЗБРОЇ"
Він додав: "Ми придбаємо більше зброї... Ми збираємося перевірити, чи годиться наш список покупок для того, щоб відповісти на це. Ми збираємося об'єднати інші нації, постраждалі від цього рішення, в єдину дипломатичну кампанію".
Потепління американсько-іранських відносин може допомогти Асаду в Сирії.
Деякі аналітики говорять, що Вашингтон повинен захистити те, що може стати одним з його небагатьох дипломатичних досягнень у регіоні, і це означає, що він зробить все, що буде потрібно, щоб зберегти відлигу у відносинах з Тегераном.
"Зараз США з меншою ймовірністю будуть серйозно тиснути на Іран щодо підтримки режиму Асада, - сказав Шаді Хамід з Дохійського центру Брукінгса. - І очевидно, оскільки вся увага зараз прикута до Ірану, в Асада є прикриття, щоб робити все, що він хоче".
Еміль Хокайєм з Міжнароднго інституту стратегічних досліджень відкинув ідею про те, що Ізраїль і країни Перської затоки будуть спільно вживати заходів проти Ірану.
"Ця схожість інтересів, а не альянсу, - сказав він. - Кожен з них може звернутися на Капітолійський пагорб, але не варто занадто захоплюватися думкою про можливість прямої співпраці".