Корреспондент: Гуляй, слов'яни. Лист з Таїланду

Головні курорти Таїланду, Пхукет і Самуї, перетворилися на Сочі. Більша частина туристів тут – гучноголосі росіяни, які не уявляють відпочинку без алкоголю і міцного слівця, пише Маргарита Мальована, директор з роботи з клієнтами піар-агентства AG Communications, у матеріалі, опублікованому у №46 журналу Корреспондент від 22 листопада 2013 року.

Найпопулярніші серед туристів острови Таїланду – це, насамперед, Пхукет і Самуї в оточенні невеликих, але теж досить розрекламованих Пхі-Пхі і Тао. Хоча, як і все в цьому світі, популярність псує. Через величезний потік туристів і розвинену інфрастуктуру деякі острови Таїланду втратили свою невинну природну унікальність. Навіть більше, набережні Пхукету давно перетворилися на московський Арбат або як мінімум в набережну Сочі в гірших їхніх проявах. Натовпи пострадянських туристів, до 90% яких становлять росіяни, проводять там свої відпустки і вихідні. При цьому вони дотримуються формату «широкої російської душі» з купою їжі і морем алкоголю, а потім і з горами сміття і публічними сварками, підкріпленими колоритним слівцем.

Іноземців, як правило, такий спосіб життя лякає, та й українців, хочеться вірити, теж. Тому, якщо не хочете потрапити в Мекку російського туристичного паломництва зразка «горілка – мат – оселедець», до вибору місця відпочинку треба підійти більш прискіпливо. І таких місць у Таїланді поки що дуже багато. Однозначно не повинен вас розчарувати, наприклад, острів Ко-Чанг (часто його називають просто Чанг) і невеликі острови, які утворюють єдиний з ним архіпелаг Му-Ко-Чанг. Чанг – третій за розміром острів Таїланду, а відкритим для туристів він став буквально десять років тому.

Відпочинок тут дійсно на третину дешевший, ніж в інших місцях. І хоча картинка на Чанг мало чим відрізняється від інших островів – ті самі пальми, блакитна поверхня океану і білий пісок, – людей і, відповідно, сміття тут незрівнянно менше, ніж у багатьох аналогічних місцях. Я була вражена пляжами Потаї і Пхукету, де буквально нікуди ступити. Зате на Чанзі просторо: хочеш – наліво йди, хочеш – направо, а якщо відійти подалі від готелів, то сонячними ваннами доведеться насолоджуватися в гордій самоті. Екскурсії тут дешевші, їжа, основну частину якої складають чудові морепродукти і екзотичні фрукти, – теж. І навіть SPA-процедури, за якими багато хто їде в Таїланд, тут теж дешевші. Хоча з кожним роком життя дорожчає навіть на малозаселених островах, а ціни підтягуються до середніх по країні.

Втім, кого-кого, а тайців язик не повертається назвати бізнесменами. Можливо, це помилкове враження, але, коли дивишся на цих маленьких, вічно усміхнених людей, здається, що, крім двох пар штанів і гамака, їм у житті нічого не треба. У побуті тайці прості, принаймні жителі островів. І часто ця простота межує з убогістю. Проте люди тут щасливі. Напевно, занадто багато благ дарує сама природа, і мало кого турбує відсутність цивілізації і прогресу. Ну а якщо врахувати той факт, що Таїланд – це економіка, яка постійно зростає, тобто кожен наступний рік у тайській сім'ї кращий, ніж попередній, то і задоволеність життям його громадян зрозуміла й очевидна.

Для туристів у Таїланді відкривається величезна кількість екскурсій. З них я раджу неодмінно вибрати Tree Top Adventure – прогулянку верхівками дерев у непрохідних джунглях. Не те щоб тайці придумали щось наднове, зараз у багатьох місцях є підвісні міста і всілякі тарзанки, але не скрізь є справжні непрохідні джунглі. Коли у дівчини з нашої компанії саме на одному з таких маршрутів злетів кросівок, його пошуки, а точніше, спуск на пошуки його, а потім підйом, зайняли понад півтори години.

Також варто поїхати чи краще сходити вглиб острова до водоспаду Khong Phlu і скупатися в його прохолодній водній чаші. І обов'язково покататися на слонах. До речі, в перекладі Чанг означає саме «слон» . На острові дійсно багато слонових ферм, де пропонують трекінги на слонах і купання з ними. Ну а далі – каное, риболовля, сноркелінг – уже без слонів і за вашим бажанням і можливостями.

І останнє, про що варто подумати, перш ніж планувати поїздку в цю країну: вибирати її для літнього відпочинку не найправильніше рішення. Температура вдень може сягати 50 градусів за Цельсієм, і здається, що повітря просто пливе перед очима. Сезоном тут вважається період з жовтня по квітень, хоча влітку радують ціни – іноді вони падають удвічі. А якщо пропустити розпечений Бангкок і розігріту, немов сковорідка в пеклі, Паттайю і втекти на острови, то від нестерпної спеки вас неодмінно врятують океанський бриз і широка тінь кокосової пальми.

***

Цей матеріал опубліковано в № 46 журналу Корреспондент від 22 листопада 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.