НГ: Чим відрізняється Євромайдан від Болотної площі

Независимая газета,  2 грудня 2013, 11:58
💬 0
👁 1895

Громадяни України позбавлені страху - їм незнайомий 93-й рік.

Учора вдень в Києві десятки тисяч учасників акції прихильників євроінтеграції «озброєні величезним прапором України незважаючи на заборону влади вийшли на Хрещатик. А потім зібралися на майдані Незалежності - багато хто прийшов з дітьми. Міліціонери щільним строєм оточували пам'ятник Леніну - ймовірно влада згадала про незавидну долю монумента Дзержинському в Росії початку перебудови. Що спільного між минулорічними протестами на Болотній площі в Москві та нинішнім Євромайданом в Україні - пише Олександра Самаріна в російській Независимой газете.
 

Перша відмінність, не кажучи вже про цілепокладання, - масштаби події. Але не менш важливо абсолютно різна поведінка людей і влади в запропонованих обставинах. Вчора глава київської міліції подав у відставку після розгону Євромайдану. Поліція в Москві за розгін акції 12 травня 2012-го отримала нагороди. Здається, громадяни України вчора творили історію - так само як це було в часи тріумфу помаранчевої революції.

Глава фонду Ефективна політика Гліб Павловський пояснює події не тільки великими традиціями вуличної активності в цій країні, а й відсутністю страху населення перед репресіями. Він нагадує, що в Україні «ніколи не було дев'яносто третього року»: «Там не було спроб жорстокого силового розгону. У людей немає страху, вуличні дії для них природні, особливо після 2004 року». Дводенної давності розгін протестувальників на майдані, зауважує експерт, виявився для них подією важливішою, ніж відмова від підписання угоди з Європою. У цьому випадку влада порушила якийсь пункт неписаної Конституції: ні Кучма, ні Кравчук, ні Ющенко не вдавалися до силового розгону навіть у 2004-му. З одного боку, люди не бояться, з іншого - не приймають дій влади. Недарма сам Янукович від цього розгону відмежувався, хоча, впевнений Павловський, «безсумнівно, він сам це все і влаштував».

Українська політика нічим не краща за російську, упевнений експерт, проте у неї більш вільний стиль: в Росії люди бояться ходити і на дозволені заходи, в той час як в Україні немає навіть такого поняття: «Тому у нас абсолютно інша атмосфера на протестних акціях».

Крім того, каже Павловський, у сусідній республіці набагато більшу роль, ніж у Росії, відіграють політичні партії: «У них це реальні структури, з регіональними мережами, членством». Експерт нагадує, що в партії Тимошенко 500 тис. індивідуальних членів, - нічого подібного в Росії немає: «У них більш здорова політична система, але й більш корумповані еліти. І одне гасить інше».

Тим часом неписані правила реакції на масові протести, які порушив Янукович, дуже важливі, - вважає Павловський, - розгін Євромайдану обіцяє йому серйозні проблеми.

Там не було спроб жорстокого силового розгону. У людей немає страху, вуличні дії для них природні, особливо після 2004 року
Гліб Павловський

Ще одна відмінність - позиція Церкви, зауважує співрозмовник НГ: «Мітингувальників пустили в стіни монастиря. Мені важко уявити собі, щоб РПЦ вчинила так само. У цьому випадку Церква України проявила громадську солідарність з громадянами». Але при цьому, каже Павловський, Україні заважають і корумпованість місцевих еліт, і нездатність опозиції домовитися між собою: «Не дарма кажуть - там, де два українці - три гетьмана. Це та проблема, через яку в регіоні ніколи не могли створити сильну державу».

На думку президента Центру політичних технологій Ігоря Буніна, події в Україні від російських протестів відрізняються «дуже простою річчю»: «У нас вертикаль, і у нас немає розколу еліти. А там еліта розколота - і не тільки тому, що опозиція не може через розбіжності в своєму середовищі прийти до влади. Розкол - в українській владі». У партії Януковича, нагадує експерт, два підходи - є і прихильники євроінтеграції, і прихильники Митного союзу. Та й сам Янукович не знає, як йому бути, каже Бунін: «Він іде то вліво, то вправо, то в Європу, то в Росію. І воліє насправді шантажувати і Європу, і Росію. У нього немає цілісного уявлення про шляхи, на відміну від Путіна».

Але найголовніше, підкреслює Бунін, - в Україні є реальна опозиція, яка може критикувати владу. І вибори там - справжня політична боротьба.

***

В рубрике Мир о нас статьи из зарубежных СМИ об Украине публикуются без купюр и изменений. Редакция не несет ответственности за содержание данных материалов.

ТЕГИ: Оппозиция