Корреспондент: Шашлик із крокодила. Лист з Намібії
У Намібії не просто їдять антилоп, страусів, зебр і крокодилів - їх відмінно готують. Широке і різноманітне м'ясне меню витісняє з раціону інші продукти, а місцеві мешканці жартують: у нас курка не м'ясо, а овоч, - пише журналістка Ольга Прохорчук в рубриці Лист з ... у №48 журналу Корреспондент від 6 грудня 2013 року.
Триста сонячних днів у році, фантастичне різноманіття живої природи, дивовижна кухня і неймовірні ландшафти - ось далеко не повний перелік того, чим зустрічає гостей Намібія. Ця держава вигідно відрізняється від багатьох країн-сусідів тим, що для в'їзду в неї не потрібно робити ніяких щеплень, населення тут доброзичливе і спокійне, а воду можна пити прямо з-під крана. Намібія дивовижним чином поєднує в собі європейський рівень комфорту і сервісу з африканським буйством природи. І приємно радує безвізовим режимом з Україною.
Одна з головних визначних пам'яток Намібії - національний парк Етоша, де на 220 тис. га незайманої природи живуть більш ніж 340 видів птахів і 200 видів тварин і рептилій, включаючи так звану велику п'ятірку - слонів, левів, леопардів, носорогів і буйволів. Правда, щоб зустрітися з деякими з них, знадобляться удача і зірке око: місцеві мешканці живуть своїм життям і не поспішають шикуватися уздовж доріг в очікуванні спалахів камер.
Найкращий період для фотосафарі - зима, яка тут триває з червня по серпень. У цей час води і зелені в заростях вкрай мало, і тварини змушені регулярно ходити на водопій. Вам залишається тільки під'їхати до озера і, затамувавши подих, спостерігати за величезними табунами зебр і антилоп, слонами і жирафами, які купаються і, намагаючись дотягнутися до води, мало не роз'їжджаються в шпагат.
Етоші слід присвятити як мінімум кілька днів. Втім, якщо навіть після цього вам не вдалося побачити лева або гепарда, не засмучуйтеся. Краще загляньте на одну з численних ферм і подивіться, як годують великих кішок. Видовище захоплююче: ви сидите у відкритому автомобілі, а тварини на відстані витягнутої руки на льоту ловлять шматки м'яса, гарчать, нявкають й іноді чіпляються передніми лапами за борт машини. Любителям особливо гострих відчуттів можуть дозволити погладити гепарда, після того як тварина набігається і поїсть.
Тим, хто звик отримувати заряд адреналіну за допомогою активних видів спорту, варто вирушити на захід країни, в пустелю Наміб і до океану. Тут можна покататися на квадроциклах найстарішими дюнами світу (їхній вік - близько 43 млн років) або ж підкорити їх на сендборді, пісочному аналогу сноуборду. Фанатам високих хвиль і солоного вітру теж нудьгувати не доведеться, адже тут їх чекає компанія віндсерферів з усього світу. Ті ж мандрівники, хто стихіям води і землі воліє повітря, зможуть злетіти над землею на параплані або помилуватися пейзажами під куполом парашута.
Краще загляньте на одну з численних ферм і подивіться, як годують великих кішок - видовище захоплююче
Якщо ж хліб вас приваблює не менше, ніж видовища, то Намібія - країна для вас: їжа тут фантастично смачна і за київськими мірками недорога. Вечеря в пристойному ресторані, в який крім усього іншого увійдуть стейк і якісне вино, коштуватиме 120-180 грн. з людини. А порції просто величезні - 300-400 г м'яса в одній порції не межа.
Взагалі Намібія - рай для любителів м'яса. Місцеві мешканці жартують, що курка тут вважається овочем, і, мабуть, тому страви з неї можна знайти тільки в розділі меню, присвяченому салатам. Взагалі вибір м'яса вражає: у намібійських ресторанах вам запропонують стейк із зебри, величезну свинячу ніжку і навіть шашлик зі страуса, крокодила і антилопи. Ну а якщо ви не встигаєте покуштувати всі делікатеси, можете обмежитися одним - стравою з ніжного і соковитого м'яса антилопи гемсбок.
Хоча вегетаріанцям теж не варто впадати у відчай: померти від голоду в Намібії їм не судилося. Суп з гарбуза з апельсином і корицею, сушені квітки алое, тушковані з цибулею і перцем, і піца з равликами - все це не просто смачно, це дуже добре. Як, втім, і рибне каррі в кокосовому соусі, а також місцеві морепродукти - вони чудові. Не дарма рибна промисловість приносить чималий дохід державі, поступаючись за прибутковістю лише видобутку урану, золота та діамантів.
Намібія - це ідеальне місце для тих, хто мріє відпочити від суєти мегаполісів. Щільність населення тут одна з найнижчих у світі: у всій країні, яка перевершує за територією Україну, живуть лише близько 2,2 млн осіб. За межами міст Намібія здається безлюдною: запаморочливі незаймані ландшафти простягаються на багато кілометрів, а термітники зустрічаються дорогою частіше, ніж житла людей.
Щоб відчути простори, краще взяти напрокат автомобіль. Незважаючи на численні скарги населення країни, дороги в Намібії відмінної якості, виняток становлять хіба що національні парки і приватні ферми, де їздити доводиться гравієм чи піском. Радує і практично повна відсутність машин на дорогах: навіть столиця за інтенсивністю трафіку нагадує маленьке провінційне містечко. Все це як бальзам на душу для тих, хто давно мріяв відчути себе героєм пригодницького фільму і зануритися в романтику безкрайніх просторів. Головне в ейфорії не забути, що рух в Намібії лівосторонній. І ще: уважно стежте за дорожніми знаками, адже це одна з небагатьох країн, де можна побачити попередження Обережно, дикі тварини! із зображеннями антилопи, слона і леопарда.
***
Цей матеріал опубліковано в №48 журналу Корреспондент від 6 грудня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.