Південно-Східна Азія віддасть перевагу дешевому вугіллю перед газом
Електроенергетична галузь Південно-Східної Азії буде підвищувати споживання вугілля за рахунок газу, прагнучи скоротити витрати, припускають аналітики.
Враховуючи, що до кінця десятиліття повинні почати роботу кілька підприємств зі зріджування газу, ціни на газ в Азії, що вважається найбільш швидкозростаючим ринком цього палива, швидше за все, будуть знижуватися. Зараз газ в Азії вп'ятеро дорожче, ніж в США, за рахунок попиту на зріджений природний газ (ЗПГ) в Японії і Південній Кореї, чиї атомні електростанції переживають кризу, і в Китаї, чия влада прагне до використання більш екологічно чистого палива.
Зараз на вугілля припадає третина всього споживаного в Південно-Східній Азії палива, а на газ - 44 відсотки, і основна частина газу видобувається в регіоні, за даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA), формулює енергетичну політику промислово розвинених держав.
"У цьому регіоні часто говорять про "зелене" зростання, але коли я дивлюся на дані, зростання аж ніяк не "зелене", воно чорне як вугілля", - сказав старший економіст IEA Фатіх Бірол.
До кінця поточного десятиліття сукупна потужність електростанцій у Південно-Східній Азії зросте на 50 відсотків, причому половина електростанцій будуть працювати на вугіллі й чверть - на газі, вважають експерти IEA, вказуючи на повільне зростання імпорту ЗПГ.
"Багато країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону, схоже, вважають, що переваги газу нівелюються його високою ціною", - сказав глава консалтингової фірми Facts Global Energy Ферейдун Фешаракі.
Таїланд, перший у Південно-Східній Азії почав імпорт ЗПГ, лише на 30 відсотків використовує відкритий в 2011 році імпортний термінал пропускною спроможністю 5 мільйонів тонн на рік, тому що висока ціна на ЗПГ привела до зниження попиту.
Спотові ціни на ЗПГ в Азії
Зростання поставок ЗПГ з Австралії, Північної Америки та Східної Африки, очікуваних у другій половині десятиліття, допоможуть скоротити цей розрив, але передбачуване щорічне 7-процентне підвищення світового попиту на ЗПГ до 2020 року означає, що попит продовжить перевищувати пропозицію, кажуть аналітики. Таким чином, вугілля як і раніше буде дешевше газу, гальмуючи зростання попиту на газ в Південно-Східній Азії.
МАЙБУТНІ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ
Нові газові електростанції загальною потужністю 15 гігават, чий запуск очікується в Південно-Східній Азії протягом п'яти років, будуть завантажені в середньому на 70 відсотків, але нові вугільні електростанції загальною потужністю 20 гігават працюватимуть на повну потужність, за розрахунками консалтингової фірми Wood Mackenzie.
Малайзія, що почала імпорт СПГ для регіонів, далеких від газових родовищ, будує п'ять вугільних електростанцій, прагнучи скоротити закупівлі дорогого палива. Індонезія, протягом десятиліть була одним з найбільших у світі експортерів ЗПГ, в грудні уклала перший договір на імпорт ЗПГ, який розпочнеться в 2018 році. Проте, вугілля залишиться основним видом палива в Індонезії, що є найбільшим експортером енергетичного вугілля і що будує додаткові вугільні електростанції.
Багатий Сінгапур є єдиним винятком, майже повністю залежниЙ від газу: його ЗПГ-термінал, який почав роботу цього року, завантажений на 90 відсотків.
Таїланд планує подвоїти пропускну спроможність терміналу з імпорту ЗПГ, але не здатний конкурувати за паливо з Японією, що має глибШІ кишені Й довгу історію відносин Із постачальниками.
Якщо будуть запущені всі плановані термінали з імпорту ЗПГ У Південно-Східній Азії, їхня загальна пропускна здатність до 2018 року потроїться майже до 50 мільйонів тонн на рік. Але поки вугілля буде дешевше, перспективи попиту на ЗПГ в регіоні невеликі. Крім цього, населення багатьох країн регіону не заперечує проти використання більш екологічно шкідливого вугілля, віддаючи перевагу зростанню виробництва електроенергії та економії коштів.
"Вугілля потихеньку повертається. Продавці ЗПГ вважають, що у покупців немає вибору, але він є - це вугілля", - сказав Фешаракі з Facts Global Energy.
Нагадаємо, згідно з прогнозом консалтингової фірми Wood Mackenzie, до 2020 року вугілля стане найважливішим у світовій економіці видом палива замість нафти.