Блог професора Пономарева: різниця між маєш, мусиш і повинен

BBC Україна, 13 січня 2014, 10:21

💬 0

👁 94

Доктор філологічних наук Олександр Пономарів відповідає на запитання читачів ВВС Україна.

Свої запитання професорові Пономареву надсилайте на адресу bbc.ukrainian.kiev@bbc.co.uk

Чи доречно вживати слово сьогодні в розумінні в наш час чи тільки коли йдеться про конкретний день?

Перше значення цього слова – день між учорашнім і завтрашнім. Наприклад: "Ізнемігся, товаришу, сьогодні спочинем" (Тарас Шевченко).

У ширшому розумінні воно означає тепер, у наш час. "Сьогодні ти підліток, а завтра – дорослий" (Олесь Гончар).

Яка різниця між словами котрий і який у підрядних реченнях?

За допомогою сполучних слів що і який приєднують підрядні означальні речення. Ці слова цілком рівноправні і їх потрібно чергувати у вживанні, зокрема й аби уникати тавтологічних побудов на взірець: "При в'їзді в село є щит, що сповіщає про те, що село засноване понад 500 років тому" (з газети).

Тут краще було б написати: "… є щит, який сповіщає про те, що…".

Займенник котрий у ролі сполучного слова вживається рідше, бо поєднується, як правило, зі словами, що позначають відтинки часу – котра година? – або виділяють щось чи когось.

"Хтозна, котре з них має рацію" (Леся Українка).

Яка змістова відмінність між ти маєш робити і ти повинен робити?

В українській мові як частина складеного присудка вживані три слова: маєш, повинен, мусиш. Перше з них найменш категоричне, третє – найкатегоричніше.

Порівняймо переклад російського слова должен у різних ситуаціях.

Затмение должно начаться в три часа – затемнення має початися о третій годині.

Вы должны явиться вовремя – ви повинні з'явитися вчасно.

Не хочу, однак должен – не хочу, проте мушу.

Як Ви ставитеся до активних дієприкметників? Іноді їх досить важко замінити, щоб не сказати - неможливо. Чи не можна їх легалізувати: літаюча тарілка, пишучий кореспондент, ласкаюче сонце.

Легалізовувати активні дієприкметники на -чий немає жодної потреби, бо українська літературна мова, як і всі літературні мови, створені на народній основі, їх не має і чудово обходиться без них. У нас широко вживані активні дієприкметники на -лий: зблідлий, завислий, заблуклий, розквітлий тощо.

Замість дієприкметників на -чий уживаємо прикметники: панівний, руйнівний, гальмівний, життєствердний, металорізний, нержавний, а не пануючий, руйнуючий, гальмуючий, життєстверджуючий, металоріжучий, нержавіючий тощо.

Уживаємо й іменників: відпочивальник, вступник, працівник, командувач, завідувач замість відпочиваючий, вступаючий, працюючий, командуючий, завідуючий.

Це коли йдеться про те, як перекладати відповідні російські слова. Але нам не варто весь час думати про те, як щось перекласти з російської. Перекладати потрібно й з инших мов, а насамперед писати своєю мовою.

Щодо конкретних наведених у запитанні слів, то відповідь така: пишучий кореспондент – це дерев'яне дерево, бо кореспондент – це той, що пише; маємо ще й український синонім дописувач. А якщо він фотографує, то буде фотокореспондент.

Летающая тарелка – летюча тарілка. Ласкающее сонце – ласкаве сонце.

Наприклад: "Небо глибоке, сонце ласкаве, пурпур і злото на листі в гаю" (Леся Українка").

Попередні записи з блогу: