Корреспондент: Пішли на одужання. Українці стають прихильниками здорового способу життя
З нації хворобливих курців українці намагаються перетворитися на націю прихильників здорового способу життя. На хвилі подолання шкідливих звичок та захоплення спортзалами в країні зростає тривалість життя, а її жителі визнають, що стали рідше хворіти, пише Катерина Іванова у №1 журналу Корреспондент від 10 січня 2014 року.
Роман Бондар, партнер компанії Talent Advisor, що спеціалізується на пошуку та оцінці менеджменту для бізнесу, щодня із сьомої ранку – у столичному фітнес-клубі Подільський. Поперемінно займаюсь бігом і плаванням, Бондар за рік тренувань скинув 26 кг, і зараз важить 85 кг.
Корекція фігури – лише зовнішній бік змін, що відбулися з Бондарем. Минула хронічна втома, з'явилася правильна постава, прийшли в норму нирки і печінка, які давали збої від неправильного харчування і зловживання кавою, перераховує свої успіхи він.
«Мені важко порівнювати себе тоді і зараз, це все одно що порівнювати рибу і орла», – переходить Бондар на мову метафор.
У 2013-му 38,8% дорослих респондентів назвали своє здоров'я «гарним» і «дуже гарним» , що вдвічі перевищує показник 2001 року – 19%
За даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) , який з 1995 року відстежує динаміку самооцінки стану здоров'я українцями, у 2013-му 38,8% дорослих респондентів назвали своє здоров'я «гарним» і «дуже гарним» , що вдвічі перевищує показник 2001 року – 19%. Одночасно відбулося і скорочення частки тих, чиє здоров'я є поганим і дуже поганим, – з 31,4% до 17,7%.
Співвітчизники цілком адекватно оцінюють своє самопочуття, переконані експерти, адже вони останнім часом все більше уваги приділяють здоровому способу життя.
Приміром, за словами Олександра Степанова, генерального директора Sport Life Development, за останні кілька років кількість людей , які відвідують фітнес-клуби, зросла як мінімум удвічі. У 2013-му тільки в Києві відкрилося шість нових спортклубів цієї мережі, а в планах на 2014 рік – запуск ще як мінімум 15.
Водночас у 2011-му завдяки подорожчанню сигарет і забороні їхньої реклами поширеність куріння знизилася на 22,3% , а в 2012-му – ще на 21,8%. У списку країн з найбільшим числом курців Україна опустилася з небезпечного четвертого місця на цілком пристойне 24-те.
Кількість смертей від хронічних захворювань органів дихання у 2013 році скоротилася на 7% , констатує Костянтин Красовський, завідувач сектором контролю над тютюном Інституту стратегічних досліджень МОЗ. В останні два роки пішов на спад і загальний рівень захворюваності населення країни, повідомляє державна статистика.
Також, за даними Держкомстату, які підтверджують розрахунки Всесвітньої організації охорони здоров'я, з 1991 року по сьогоднішній день середня очікувана тривалість життя в Україні зросла – з 69,3 до 71,2 року. Причому у чоловіків, найбільш фізично вразливої половини українського населення, вона збільшилася на 3,4 року, а у жінок – на 1,6.
З іншого боку, деякі медики вважають дані дослідження КМІС надто оптимістичними.
«Людина не може об'єктивно оцінити стан свого здоров'я, – міркує сімейний лікар Костянтин Зеленський, – вона не терапевт та УЗД-аналіз в одній особі».
Відмінники здоров'я
Рік тому 30-річному Денису Ткаличу, аналітику компанії Yandex, нарешті вдалося реалістично поглянути на себе в дзеркало і побачити наслідки регулярних обідів в фастфудах і малорухливого способу життя. Тоді він вирішив: настав час змін.
Для початку Ткалич взявся за харчування – зменшив кількість цукру та інших швидких вуглеводів в раціоні, в першу чергу солодких напоїв, магазинних соків, печива, цукерок, тортів і хліба, і почав їсти багато овочів і фруктів. А познайомившись з однодумцями з любительського спортивного клубу KM Running Club, став активно займатися бігом. Починав з пробіжок по 3-5 км, а 17 листопада у Стамбулі здолав марафон довжиною 42 км.
Результат не змусив себе чекати: за неповний рік Ткалич привів у норму і тіло, і дух. Крім скинутих за рік 15 кг, він позбавився задишки, яка раніше з'являлася, варто було піднятися на кілька сходових прольотів, і забув про ГРЗ, різні форми яких знесилювали його по кілька разів на рік.
Ткалич каже, що серед його друзів стає все більше тих, хто наслідує такий приклад.
«Вік моїх знайомих – близько 30 років, той вік, коли ти вирішуєш, чи хочеш ти через десять років виглядати на 30 або на 50», – міркує українець.
Молодь з числа білих комірців, за спостереженнями експертів, є авангардом боротьби за здоровий спосіб життя. За даними кадрового порталу Head Hunter Україна, 40% офісних працівників регулярно займаються спортом, а скорочення числа курців відбулося переважно за рахунок людей 14-29 років. У 2013-му в цій віковій категорії курили понад 20%, хоча роком раніше – 23%.
Основний мотив, що штовхає українців на бігові доріжки і велотренажери, – бажання впоратися з професійними хворобами
Основний мотив, що штовхає українців на бігові доріжки і велотренажери, – бажання впоратися з професійними хворобами. Згідно з результатами опитування кадрового порталу rabota.ua, найбільш поширена офісна недуга – на неї страждають 44% менеджерів – це біль у спині.
Не менш масовий результат багатогодинного сидіння за комп'ютером – погіршення зору, визнають 42% опитаних. Крім того, кожен п'ятий українець, який працює, нарікає на проблеми зі шлунком і травним трактом, головні болі і зайву вагу.
Проблеми з травленням й обміном речовин оживили попит на органічне харчування.
«Я дуже люблю натуральні продукти, – зізнається Ігор Гут, один з провідних українських маркетологів, керуючий партнер шведського проекту Develop Your Business Ukraine. – Я не проїду жодного села, щоб не купити помідори з грядки. Ось такий божевільний».
Таких, як Гут, в Україні стає все більше. За даними експертів, сума, витрачена співвітчизниками на органічну їжу, зросла з 600 тис. євро у 2008 році до 7,8 млн євро у 2012-му.
Причому українці прагнуть не лише купувати корисну їжу, а й готувати її правильно. На ринку побутової техніки та електроніки йдуть на ура відповідні прилади – пароварки, йогуртниці і мультиварки.
«У нашій мережі мультиварки приросли більш ніж у вісім разів до минулого року», – повідомляє Михайло Іванцов, керівник сектору продуктової аналітики мережі магазинів побутової техніки Comfy. За його даними, в цілому по Україні у 2006 році було продано 55 тис. пароварок, тоді як у 2013-му – вже понад 180 тис.
Прагнення до оздоровлення змінює весь устрій життя.
«Раніше я лягав о першій-другій ночі, спав по шість, максимум сім годин, – описує Ткалич свій режим. – Зараз лягаю о 10-11-й вечора, встаю о сьомій ранку навіть у вихідні, йду в басейн, зал або на тренування».
Звичка займатися фізкультурою з дитинства значно впливає на наступні роки людини, переконані експерти. Так, киянин Михайло Карпов з юних років бігав і грав у футбол, не пив і не курив. А нині він щодня, незважаючи на погоду і свої 72 роки, їздить з Троєщини до Гідропарку, щоб зайнятися спортом, а взимку – скупатися в ополонці.
Розтираючи махровим рушником після купання не по роках міцне тіло, бадьорий пенсіонер зізнається Корреспонденту, що, на відміну від своїх однолітків, «які з лікарень не вилазять», у нього навіть медичної книжки немає.
До віку Карпова сьогодні доживають не багато співвітчизників, хоча завдяки зусиллям найбільш активної їхньої частини за останні 20 років середня очікувана тривалість життя в Україні дещо зросла – в середньому на два роки. І цей, здавалося б, невеликий термін експерти вважають серйозним досягненням.
Біг від інфаркту
Екс-міністр охорони здоров'я Микола Поліщук вважає, що збільшення тривалості життя в Україні прямо пов'язане зі скороченням споживання тютюну, а також більш здоровим харчуванням в середовищі працездатних людей. За його словами, за останні шість років смертність від хвороб, викликаних курінням, зменшилася майже вдвічі. Це результат того, що близько 2 млн українців за цей час кинули куріння, а також доказ більшої ефективності профілактики в порівнянні із суто лікувальною охороною здоров'я.
Крім того, фітнес-зали стали комфортнішими і разом з тим більш доступними. За словами Степанова, якщо ще років п'ять тому середня ціна річного абонемента в столичному спортклубі становила близько $ 1,0-1,2, то зараз – $ 400-500.
Втім, покращувати фізичну форму можна і мінімальними коштами. Наприклад, 26-річний киянин Микола Кальченко, який виглядає не гірше моделей зі сторінок чоловічого глянцю, витрачається лише на дорогу – він двічі на тиждень перед роботою заїжджає в Гідропарк, де тренується на безкоштовних тренажерах під відкритим небом, а потім плаває у Дніпрі.
Ткалич бачить очевидну вигоду, в тому числі фінансову, у заміні не надто корисних ланчів у кафе на принесені із собою домашні обіди.
Смертність українців поки що вдвічі перевищує європейські показники, а число хворих на діабет за останні п'ять років зросло на 20%, досягнувши майже 1,5 млн українців
Однак Тарас Чабан, професор кафедри внутрішніх хвороб Київського медичного університету, хоча і вітає позитивні устремління українців, проте вважає, що загальний рівень їхнього здоров'я все ще є низьким. Смертність поки що вдвічі перевищує європейські показники, а число хворих на діабет за останні п'ять років зросло на 20%, досягнувши майже 1,5 млн українців. На онкологічному обліку перебувають понад 1 млн осіб, наводить він сумну статистику.
Але є в ній і оптимістичні моменти: хоча від найбільш поширених, серцево-судинних недуг і страждає третина населення країни, в останні роки захворюваність на них скоротилася. Так, за даними Поліщука, смертність від інфарктів зменшилася більш ніж на 14%.
І все ж медики попереджають: серцево-судинні захворювання підступні.
«Більшість їх мають безсимптомний характер, і людина може вважати, що у неї все чудово, а потім бац – інфаркт, інсульт», – аргументує Чабан.
На 50% здоров'я людини залежить від способу життя, наголошує лікар, але відсоток людей, які це усвідомлюють, вкрай низький.
У розвинених країнах Європи прагнення берегти своє здоров'я прищеплювалося роками, в тому числі за допомогою фінансових важелів. Приміром, у Великобританії страхові компанії оцінюють спосіб життя своїх потенційних клієнтів. Якщо вони курять, мають надлишкову вагу або мало рухаються, це приводить до подорожчання медстраховки на 400 і більше фунтів стерлінгів.
А в Німеччині вартість страховки можна знизити, якщо довести відсутність шкідливих звичок. У досьє клієнта заносять дані про стан здоров'я і профілактику захворювань, відвідування спортзалу і вагу, розповідає архітектор Марина Самолюк, українка, яка живе в Берліні. Якщо за підсумками року всі показники в нормі, страхова компанія відшкодовує клієнтові від 50 до 150 євро.
«Це відмінний стимул стежити за своїм здоров'ям», – додає Самолюк.
У Мексиці, за словами Чабана, у всіх закладах громадського харчування з ініціативи мінохоронздоров'я зі столів прибрали сільнички, після того як місцева медстатистика оприлюднила цифру – середній мексиканець вживає 12 г солі щодня, тоді як лікарі рекомендують не більше 5 г.
Зловживання цим продуктом підвищує ризик інфаркту, завдає шкоди серцево-судинній системі і призводить до ниркової недостатності, але настільки проста істина поки що не вписується в культуру харчування українців, як і в цілому здоровий спосіб життя – в їхню ментальність, наголошує Зеленський.
«Якщо у нас головна цінність – машина дорожче, ніж у сусіда, то у середнього європейця – здоров'я, успішний бізнес, забезпечена старість», – порівнює лікар.
Класичним прикладом відмови від розкоші і при цьому ведення здорового способу життя став британський прем'єр-міністр Девід Кемерон, який добирається на роботу на велосипеді.
Про те, що заразливий не тільки поганий приклад, переконався Корній Корнієнко, IT-директор столичного торгово-офісного центру Gulliver. Він давно захоплюється гірським туризмом, а цього року додав до своїх спортивних хобі біг і триатлон. Киянин визнає, що зі зміною способу життя у нього змінилося і коло спілкування.
«У нас [з деякими старими друзями] просто не залишилося точок дотику і спільних тем, інтересів. Так плавно і перестали спілкуватися, – розповідає він. – Це їхній вибір: пити пиво набагато простіше, ніж ходити в спортзал».
Однак набагато більше приятелів Корнієнка взяли до уваги його приклад – пішли в спортзали, стали бігати.
«Їм просто потрібен був певний каталізатор, – підсумовує менеджер. – Так сталося, що ним виступив я».
***
Цей матеріал опубліковано в №1 журналу Корреспондент від 10 січня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.