Росбалт: В Україні складається тривладдя

Росбалт, 30 січня 2014, 13:49

💬 2

👁 407

Класична революційна ситуація, описана вождем світового пролетаріату Володимиром Леніним в минулому сторіччі, коли верхи не можуть, а низи не хочуть, з теорії та практиці повинна переходити в стадію двовладдя. Для недосвідченого обивателя саме це зараз лежить на поверхні.

З одного боку поки все ще існує і намагається діяти легітимно обраний президент Віктор Янукович а також виконує обов'язки до нового призначення уряд з перемінним успіхом засідає парламент - пише Алла Ярошинська у російському виданні Росбалт.

З іншого боку в Києві створена паралельна структура законодавчої влади так звана Народна рада За прикладом столиці в західних і центральних регіонах (у деяких областях аж до районів) опозиція організувала такі ж місцеві ради. Ясно що все це включаючи головну Народну раду - нелегітимні утворення Членів цих радий народ не обирав утворювалися вони в кожній з областей - як Бог на душу покладе тим хто їх ініціював.

Найчастіше в цих політичних іграх з народом доходить до комічного як наприклад у Житомирі. Тут революційно- Народну міську раду обрав міськрада яку очолює член Партії регіонів. Звичайна історія - "курилка" живіша за всіх живих при всіх владах і їхніх переформатуваннях. Головна заповідь подібних політичних хамелеонів втриматися біля бюджетного корита за всяку ціну і при будь-якому політичному розкладі

Але якщо в центральних регіонах країни створення декоративних Народних радий - це всього лише елемент політичної гри або загравання з незадоволеним народом, то в західних - будівлі обласних Рад захоплені повсталим народом. Самі Ради скасовані, а замість них діють нові революційні Ради. Що примітно, - у багатьох західноукраїнських містах влада сама виступила ініціаторами місцевих майданів, закликавши народ вийти на вулиці. Міліція там заявила, що вона - з народом. Принаймні, вже всі західні області відмовилися "підкорятися Януковичу", тобто центральній владі.

Якщо в центральних регіонах країни створення декоративних Народних радий - це всього лише елемент політичної гри або загравання з незадоволеним народом, то в західних - будівлі обласних Рад захоплені повсталим народом

Захід країни значно просунувся у створенні власних структур влади що не підкоряються всеукраїнському законодавству і Конституції. Зокрема в багатьох з них були прийняті рішення про заборону Комуністичної партії і Партії регіонів. ( відповіддю стало рішення влади Криму що оголосили про заборону націоналістичної партії Свобода)

Непоміченим у російських і світових ЗМІ пройшло важливе для розуміння процесу повідомлення про створення в країні паралельної військової структури - так званої " України. Місцеві інформагентства уточнюють " львів'ян з її створення увійшли чоловіки які володіють легальним вогнепальною зброєю які стануть захищати громадян коли їм загрожуватиме небезпека".

Один з ініціаторів організації нової української оборонної структури Святослав Яворівський закликав створити подібні формування по всій Україні Активісти з Національної гвардії не визнають владу Януковича і закликають нову Народну раду " повноваження президента у зв'язку з його зрадою державі й українському народу, не уточнюючи втім у чому це виражається а також - "створити уряд народної довіри і передати йому функції і повноваження вищого органу виконавчої влади".

Але найбільше вражає і наводить на роздуми про цілі і завдання "гвардійців" їхній заклик до ООН "направити в Україну миротворчий контингент". (Тут одразу ж виникають аналогії з Лівією, Іраком і Сирією. Пам'ятається, наступним кроком опозиції країн "арабської весни" було прохання до НАТО про введення безпілотних зон над їхніми країнами). Дивно, але із закликом до генерального секретаря ООН Пан Гі Муна з проханням про введення міжнародних військ в Київ звернувся також і відомий у країні журналіст опозиційного онлайн-видання "Українська правда" ("УП ") Сергій Лещенко, який проводить чимало часу у відрядженнях в США, розслідуючи слід українських олігархів і їхніх грошей за океаном і в Європі.

Однак класичне двовладдя в Україні тільки здається таким У ньому є подвійне дно мало видиме простому обивателю що підтримує опозицію з його цілком зрозумілими бажаннями прогнати корумповану зажерливу влада і зажити нарешті "" По суті в Україні сьогодні склалося тривладдя. Поряд з легітимною владою Януковича ( світі не піддав сумніву його обрання) опозиційною трійцею - Яценюком Кличко і Тягнибоком з Народними радами існує і третя "влада"

Активісти з Національної гвардії не визнають владу Януковича і закликають нову Народну раду " повноваження президента у зв'язку з його зрадою державі й українському народу

Ось вона-то де- і є сьогодні в Україні головною і вирішальною. Це - група ідейно згуртованих які точно знають, чого вони хочуть добре навчених для участі в подібного роду подіях людей. Це - організація радикальних націоналістів що об'єдналися під назвою Правий сектор збирачем якої стала українська політична організація Тризуб імені Степана Бандери. Навколо цієї УНО об'єдналися такі націоналістичні організації як УНА, Білий молот і Патріот України

( форумістів на УП висловив думку що Правий сектор - це український аналог єгипетських Братів- Мова, мабуть про те що ті борються за ісламську державу а ці - за національне. Поки що вони у тіні проте поступово виходять з неї знімають чорні "" і починають робити серйозні заяви з яких зрозуміло хто в опозиції хвіст а хто - собака.

Найяскравіше про це свідчить свіжа заява Правого сектора що стосується змін до Конституції України Відомо що однією з їхніх вимог до Януковича стало повернення Основного закону від 2004 року який закріплював у країні парламентсько республіку. ( до влади в 2010 році, Янукович скасував цю норму взявши собі повноважень стільки скільки зміг проковтнути. Відомо також що лідер націоналістичної партії Олег Тягнибок мабуть сподіваючись на свою президентську перемогу виступив проти таких змін до Конституції.

Однак рішучості відстоювати позицію закладену в програмі партії у нього вистачило тільки перед Яценюком і Кличком Поки "Правий сектор" не виступив з його публічною критикою І Тягнибоку лідеру всеукраїнської організації довелося спішно визнавати свою помилку обіцяти внести зміни у партійні документи " сотень активних бійців змогли засунути в дупу - так безпосередньо пише з цього приводу форуміст "УП" - двадцятитисячну радикальну Свободу

Більше того - кілька сотень ідейно і непримиренно до влади налаштованих бійців- змогли радикально змінити хід української історії. І мабуть не тільки української Всі геополітичні наслідки київських подій - ще попереду. П'єса українського життя (не дай Бог - смерті) у самому розпалі.

до влади 2010 року, Янукович скасував парламентсько республік взявши собі повноважень стільки скільки зміг проковтнути

Адже ще напередодні Нового року нічого, здавалося, не віщувало подібного драматичного її розвитку. Але саме коли дух Майдану став висихати, а "святая" трійця лідерів виявилася безпорадною перед тупою упевненістю влади, що "постоять, покричать і розійдуться", тут і з'явився на сцені лідер Автомайдану - якийсь Сергій Коба (символічне прізвище, однак). Він-то й оголосив про негайне блокування Верховної ради. "І відразу, - ділиться один з майданівців спогадами, - як чорт із табакерки, вискакує "Правий сектор". По-моєму, рояль у кущах. Все горить. Коба відразу ж виїжджає до Європи". (Коба, до речі, вже з Німеччини пише в соціальних мережах, що поїхав, тому що йому погрожували, і що в Європі він теж бореться за справу Майдану).

Так навіщо ж радикальним націоналістам знадобився повернення до старої Конституції 2004-го? Скринька відкривається просто: Правий сектор вважає, що в Україні має бути нова Конституція, в основу якої буде покладена українська національна ідея. Але зараз мова йде не про затвердження такої Конституції... а про можливість отримати суттєву перемогу в боротьбі з режимом внутрішньої окупації , а саме - про обмеження владних повноважень Януковича". Ось де собака зарита: повернення до старої Конституції потрібне для того, щоб обмежити Януковичу "повноваження, які дозволяють йому формувати силові відомства, які зараз направлені на придушення народного протесту".

Загалом, у заяві "Правого сектора" мова йде про те, щоб "у боротьбі з режимом внутрішньої окупації... переможно завершити національну революцію - створення національної держави з дієвою системою національного народовладдя", а для цього радикалам треба отримати контроль над силовими відомствами, які зараз у владі президента. Враховуючи, що "внутрішній окупант" Янукович прийняв відставку такого ж прем'єра Миколи Азарова і пообіцяв протягом тижня сформувати новий уряд, який, мабуть, буде коаліційним, є всі підстави вважати, що він погодиться і на повернення старої Конституції. Мабуть, не підозрюючи у цій законодавчій рутині особливого для себе підступу.

Однак, якщо цей "бізнес- план" від "П'ятого сектора" буде прийнятий парламентом і виконаний легальною владою, то найближчим часом слід очікувати падіння режиму Януковича. І, схоже, без нарощування виробництва "коктейлів Молотова" та ескалації насильства на вулицях. У цьому просто відпаде необхідність: силові та оборонні структури для Януковича, який перетвориться на англійську королеву, але з гарбузом, стануть тільки декораціями. Заправляти ними і направляти їх стануть інші, з іншими інтересами і світоглядом.

Правий сектор вважає, що в Україні має бути нова Конституція, в основу якої буде покладена українська національна ідея. Але зараз мова йде не про затвердження такої Конституції... а про можливість отримати суттєву перемогу в боротьбі з режимом внутрішньої окупації , а саме - про обмеження владних повноважень Януковича

А що народ? Як він ставиться до націоналістів з Правого сектора? Переважна більшість мітингуючих в регіонах (не західних), незадоволених провладним свавіллям у всіх сферах життя, навіть і не чули про таку організацію. Інші чули, але уявлення не мають, хто ці "безбашенні" і звідки. Та простому народу це і неважливо: між "безпредєльщиками" Януковича і націоналістами, які закидали охоронців режим палаючими пляшками, вони вибирають свідомих. Поки їм по дорозі. А там - війна план покаже, як казав Наполеон.

Але це - мова про західні й центральні області. Картинка повсталого Майдану, звичайно, вражає. Однак є ще й інша - безмайданна, так би мовити, але за масштабами своїми вона не менша - картинка східної України, що тяжіє до Росії, а також півострова Крим, який вже загрожує відправитися в самостійне плавання. Правий сектор там масово не вітається, скоріше - навпаки. Влада в Криму та на сході наполегливо закликає Януковича "навести лад", дати жорстку відсіч націоналістам, керівники обласних адміністрацій обіцяють євромайданівцям, що їм мало не здасться, якщо вони тільки надумають поткнутися і захоплювати будівлі.

Зауважу, такої добре підготовленої до захисту своїх цінностей мобільної ідеологічної організації, подібної націоналістичному Правому сектору, на сході і півдні країни не існує. Гіпотетичний Лівий сектор (що було б логічно для цих місць) так тут і не проявився. Ліві виявилися слабкими, деградованими і не здатними протиставити добре організованим (кимось) "правим" нічого, крім заїжджених провладних пластинок. Якщо бойовики з "правих" показали готовність померти (і деякі вмирали) у боротьбі за свої ідеї (укупі, мабуть, з хорошою оплатою), то протиборча сторона спромоглася тільки на проплачене підвезення зі сходу до Києва так званих "тітушек", що відпрацьовують свої гривні без революційної пасіонарності Майдану.

Що з цього випливає? Нічого нового крім того про що писав понад 20 років тому у своїй програмі кандидата в президенти покійний В'ячеслав Чорновіл федералізація України Немає єдиної України і за 20 років її незалежності одна спаяна нація так і не сформувалася. І не могла. Надто різні менталітети історія і взаємно анігілює герої. При цьому кожен з лідерів партій і партійок вважає себе гетьманом всієї України а свою думку - істиною в останній інстанції.

На ці граблі Україна вже наступала в ХХ столітті, перекинувши свою державність, що ледь проклюнулася. Схоже, рятівну для країни федералізацію бездарні українські політики проїхали і цього разу. А далі - без гальм - до розпаду? Бойовим націоналістам з Правого сектора та тим, хто стоять за ними (не на Майдані, зрозуміло), мабуть, це вже давно ясно. Адже та суто національна держава імені Бандери і Шухевича, про яку вонт тлумачать у своїх програмних документах, відкидаючи євроінтеграцію, можливо (і то не впевнена ) тільки там, звідки вони приїхали на київський Майдан, щоб робити свою нацреволюцію. От точно за Марксом: буття визначає свідомість.

***