Кореспондент: Гарячі туристи. Українці поспішають витрачатися на подорожі за кордон

Україна ввійшла в першу десятку країн, де особливо швидко зростають витрати на виїзний туризм. Співвітчизники поспішають витрачати гроші на подорожі, керуючись модою і прагненням побачити світ, пише Максим Бутченко у №4 журналу Корреспондент від 31 січня 2014 року.

Карина Месропян, мешканка міста Ровеньки Луганської обл., торік здійснила п'ять турпоїздок до Європи. Причому в трьох випадках вона скористалася послугами турагентств, а двічі подорожувала самостійно.

Месропян визнає: їздити за кордон останнім часом вона стала частіше, збільшивши на дорожні витрати і частку свого бюджету. Те саме можуть сказати про себе багато її співвітчизників. Загальне зростання інтересу до виїзного туризму підкріплене статистикою: за даними Всесвітньої туристичної організації, у 2013 році Україна ввійшла в десятку країн зі зростання витрат на виїзний туризм.

Торік жителі країни витратили на подорожі за кордон на 15% більше, ніж у 2012-му. Якщо у 2010 році витрати українців на виїзний туризм становили $3,8 млрд, у 2011-му – $4,5 млрд, то у 2013-му ця цифра майже досягла $ 6 млрд.

Ті самі темпи збільшення витрат на далекі подорожі у жителів Кувейту та Індонезії, а в трійці лідерів – Китай (28%), Росія (26%) і Туреччина (24%).

Щорічно туризм з'їдає в гаманцях жителів різних країн все більші суми, адже лише за минулий рік число закордонних туристичних виїздів у світі збільшилося на 5%, досягнувши 1,1 млрд. Рекордсменами за сумою витрат на них стали китайці ($102 млрд), американці ($ 83,5 млрд) і німці ($ 83,4 млрд).

За їхнім прикладом українці не тільки почали частіше їздити за кордон, а й стали більш вимогливими до умов подорожей – вони готові платити більше за комфорт і безпеку. За даними Держкомстату, якщо у 2007 році з України виїхало 0,3 млн туристів, то у 2010-му – 1,2 млн, а у 2012-му – уже 1,9 млн.

Серед причин виїзного буму економісти називають зростання тіньових доходів громадян, а також зниження вартості путівок на 10-15% за минулий рік і появу аукціонних пропозицій у зв'язку із загостренням конкуренції на ринку туристичних послуг. За даними Асоціації лідерів турбізнесу України (АЛТУ), у 2008 році в країні налічувалося 5 тис. туроператорів, а у 2013-му вже понад 8 тис.

У зростанні витрат на вояжі експерти вбачають і ментальний фактор: через економічну нестабільність українці побоюються накопичувати заощадження, поспішаючи витратити зароблені гроші на розваги і туризм.

Крім того, в очах співвітчизників можливість часто їздити за кордон – показник високого соціального статусу, наголошують соціологи. Відповідати йому за будь-яку ціну стає для багатьох самоціллю, навіть якщо гроші на подорожі доводиться позичати.

При цьому українці, які захопилися туризмом, уже мають непоганий досвід, щоб розбиратися в напрямках і особливостях відпочинку в різних країнах нітрохи не гірше за професійних турагентів, відзначають експерти.

«Відпочивати за кордоном для багатьох стало звичкою. Сьогодні це майже правило хорошого тону», – упевнена Ольга Юденко, директор з туризму турагентства Пан Укрейн.

Тур де фінанс

Для Ірини Кісєль, менеджера Банку Ренесанс Кредит, минулий рік пройшов під знаком подорожей. Спочатку її привабив колорит Сходу – і 2013-й вона зустріла в Стамбулі. А восени Кісєль потягнуло до європейської архітектурної класики – до Відня.

До цього часу вона практично не бувала за кордоном, якщо не вважати поодиноких візитів до родичів у США. Однак тепер Кісєль у загальноукраїнському тренді, згідно з яким двічі на рік провести відпустку за кордоном – норма, відзначають аналітики галузі.

За визнанням Марії Дзюбиною, бренд-менеджера порталу rabota.ua, якщо кілька років тому вона відпочивала за кордоном один раз на рік, то тепер може дозволити собі виїжджати тричі. Зокрема, Дзюбиній стало значно простіше подорожувати, коли вона отримала мультивізу ЄС.

«Я завжди намагаюся знайомитися з місцевими, терпіти не можу гідів, які говорять нудними словами одне і те саме, – ділиться Дзюбина своїми поглядами. – Ще я завжди намагаюся відвідувати блошині ринки і магазини старих речей, де можна знайти багато цікавих речей на згадку про місто і не обмежуватися банальними магнітиками».

Хоча європейський напрям залишається найбільш бажаним для українських туристів, наголошують експерти АЛТУ, фактично країною номер один для виїзного туризму з України поки що залишається Туреччина, куди співвітчизники їдуть і взимку, й особливо влітку. Також у зимовий час попитом користуються ОАЕ, Єгипет і Таїланд, гірськолижні курорти Польщі, Словаччини та Австрії. А в теплу пору року затребувані Болгарія, Хорватія, Чорногорія, Італія.

Інженер-проектувальник систем вентиляції з Києва Євген Брюхацький хвастає джентльменським набором українського туриста: торік він відвідав Туреччину і Єгипет, але в обох випадках не скупився на комфорт – відпочивав у п'ятизіркових готелях. На його думку, краще переплатити, ніж мати якісь навіть мінімальні неприємності під час відпустки.

Для Кісєль одна з головних вимог до туру – безпека.

«До Відня я їздила сама, тому мені важливо, щоб готель був надійним – розташовувався у хорошому районі, з якісним обслуговуванням та охороною, – каже вона. – Хоча все це коштує дорожче».

Українському туристові вже мало просто побувати за кордоном, наголошує Юденко, – йому потрібно отримати задоволення починаючи із сервісу в дорогому готелі і закінчуючи врожайним шопінгом і додатковими екскурсіями.

Адже розвиток інтернету і новий стиль спілкування, привнесений звідти, просто зобов'язує українця підтвердити якість свого відпочинку фотографіями у соцмережах, пояснює експерт. Тому якщо кілька років тому середні витрати на одну людину за тиждень відпочинку становили близько $950, то сьогодні – $1,6 тис., стверджують фахівці з Пан Укрейн.

За словами Брюхацького, він поки що не дозволяв собі подорожувати далі Єгипту, однак серед його знайомих достатньо тих, хто може запросто поїхати у відпустку на Канари і Гаваї, куди путівки коштують $ 3-4 тис. на 12-16 днів.

Серед нових напрямків, що набирають популярність в українських туристів, Юденко називає екзотичні і віддалені від України країни.

«У кого коштів більше, вибирають Китай, Перу, Бразилію, Японію», – конкретизує експерт.

Олександр Новиковський, президент АЛТУ, наголошує, що співгромадяни стали більш вимогливими не тільки до якості відпочинку, а й до рівня сервісу на етапі купівлі туру. Він також відзначає зростання числа самостійних мандрівників, а також тих, хто бронює тільки частину послуг у туроператора.

Показовий виїзд

Українці стали заробляти більше, ніж показує офіційна статистика, адже більше половини вітчизняної економіки перебуває в тіні, каже Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру, тому й витрати у них теж збільшилися, в тому числі на туризм.

«Коли ви бачимо, скільки люди витрачають на відпочинок, це показує реальний стан економіки, – міркує Охріменко. – З цієї причини твердження, що ми одна з найбідніших країн світу, не зовсім відповідає дійсності».

На обсяг виїзного туризму вплинуло пом'якшення візової політики багатьох країн. Ще один фактор, який посприяв виїзному ажіотажу, – поява лоукост-перевізників на тому чи іншому напрямку

Одночасно представники галузі констатують, що на обсяг виїзного туризму вплинуло пом'якшення візової політики багатьох країн.

Наприклад, полегшення оформлення віз до Греції та Іспанії дозволило операторам направляти туди чартерні рейси, і ціна турпакета знизилася на 20-30% порівняно з путівками, до складу яких входить авіаквиток на дорожчий регулярний авіарейс, порівнює Новиковський.

Ще один фактор, який посприяв виїзному ажіотажу, – поява лоукост-перевізників на тому чи іншому напрямку, продовжує аналітик. Зокрема, такі рейси до Венеції, Кутаїсі, Будапешта дозволили сформувати більш вигідні турпакети в Італію, Грузію, Угорщину.

З насиченням ринку авіасполучень пов'язано і значне здешевлення турів в ОАЕ – за 2013 на 25-30%. На цьому напрямку з'явилося багато нових рейсів не тільки з Києва, а й з регіонів, пояснюють фахівці. Відповідно, і турпотік до Еміратів зріс в середньому на 10%.

Хоча ще недавно відпочинок в ОАЕ через дорожнечу вважався серед українців набагато більш статусним, ніж, приміром, у Туреччині чи Єгипті, і витратитися на тур у Дубай було схоже на купівлю дорогого лімузина у кредит, маючи невелику зарплату.

Українці люблять пускати пил в очі, зазначає Наталія Простун, член Асоціації психотерапевтів та психоаналітиків України. Це, за її словами, і є прояв популярного поведінкового феномена співвітчизника: виглядати краще, ніж є насправді.

«Основні мотиви такої поведінки – бути не гірше за інших, щоб відчути, як живуть багаті люди, які не знають, що таке нужда», – пояснює психотерапевт.

При цьому, за даними опитування української компанії Research and Branding Group, що займається маркетинговими і соцдослідженнями, 77% українців ніколи не були за кордоном. У той час як, згідно з інформацією Eurostat, щорічно за кордон виїжджають 76% бельгійців, 53% голландців, 40% словаків, 33% німців і 15% поляків і лише близько 5% українців.

Сьогодні взагалі витрати на якісний відпочинок, за кордоном або в Україні, може собі дозволити лише нечисленний український середній клас. Тим часом половина витрат більшої частини населення припадає на продукти харчування

Експерти нагадують, що сьогодні взагалі витрати на якісний відпочинок, за кордоном або в Україні, може собі дозволити лише нечисленний український середній клас. Тим часом половина витрат більшої частини населення припадає на продукти харчування. Тому туризм можна розглядати окремо від сучасних економічних реалій, наголошує Новиковський.

«Це витрати не першої необхідності, – резюмує глава АЛТУ. – Тому в кращому випадку в нинішньому році ми побачимо незначний приріст виїзного потоку на рівні 5-10%».

У цей відсоток збирається потрапити Брюхацький. Мовляв, перші закордонні поїздки пробудили в ньому мандрівника, і тепер він готовий на більш суттєві витрати.

«В першу чергу хочу відвідати країни середземномор'я – Грецію чи Італію, – планує киянин. – Взимку наступного року поїду в Таїланд. Хотів би поїхати до Австралії, але для поїздки потрібно назбирати грошей».

***

Цей матеріал опублікований у № 4 журналу Корреспондент від 31 cічня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонений. Із правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.