Корреспондент: Піраміда хаосу. Єгипет три роки не може оговтатися від протестів

Арабська весна і повалення Хосні Мубарака, який правив десятиліттями, не принесли Єгипту ні демократії, не стабільності. Економічно неблагополучна країна, яку роздирають протести, занурюється в хаос, пише Наталія Мечетна у №4 журналу Корреспондент від 31 січня 2014 року.

Громадянський неспокій, усунення президента Хосні Мубарака, вибори нового лідера, Мухаммеда Мурсі, який виявився радикальним ісламістом, введення режиму надзвичайного стану і знову переворот – цього разу військовий. Тисячі загиблих, арешти активістів і боротьба з ісламізацією. Все це колись курортний рай Єгипет пережив за останні три роки.

25 січня, у річницю революції, на демонстраціях теж не уникли жертв: загинуло 29 людей. Загалом лише за останні сім місяців в країні загинуло більше 1 тис. громадян.

«Мубарак правив нескінченно довго, але зараз протриматися у владі в країні вкрай складно», – сумно усміхається 24-річний житель Каїра Мустафа Мухаммед.

Торік військові без зайвих реверансів усунули з президентського поста представника ісламістської політичної сили Брати-мусульмани Мурсі, який став закликати єгиптян до боротьби за чистоту ісламу не тільки у себе на батьківщині, а й за кордоном – наприклад у Сирії. Таким чином, Мурсі був президентом лише один рік.

Потім Єгипет пережив ще одну важливу подію: референдум щодо нової конституції, яку підтримали понад 20 млн осіб, що складає 38,6% від усіх наділених правом голосу єгиптян. Попередню конституцію, прийняту у 2012 році, також скасували військові: вона була занадто слабкою і розв'язувала руки ісламістам.

Конституційна комісія, відома також як Рада 50, розробила текст основного закону. До Ради 50 увійшли представники основних політичних партій, громадянського суспільства, світської опозиції, релігійних громад, профспілкових організацій, студентських об'єднань та жіночих рухів.

Згідно з текстом нової конституції, у країні відтепер забороняється створення політичних партій і ведення політичної діяльності за релігійним принципом. Парламент стає однопалатним – положення про консультативну раду (верхня палата парламенту), що діяла раніше в Єгипті та мала більш номінальні функції, в новому тексті документа відсутнє.

Тепер країна застигла в очікуванні дострокових президентських виборів, які хочуть провести до середини квітня. На них експерти пророкують перемогу генералу Абделю Фатах аль-Сісі, який відіграв ключову роль у поваленні ісламіста Мурсі.

Тим часом аналітики передрікають країні, що роздирається чварами, не найкраще майбутнє. Так, Альберт Штайєль, професор Інституту стратегічних досліджень Цюріхського університету, робить невтішний прогноз з приводу майбутнього Єгипту. На його думку, військові почнуть розправлятися з ісламістами, а це передбачає ще більше насильства.

«Підсумок – генерал на посаді президента і більше репресій. Верхівка Братів-мусульман буде убита», – припускає аналітик у коментарі Корреспонденту.

Тривожний час

Шериф Мамдух, 41-річний IT-спеціаліст з Каїра, з травня минулого року є безробітним. Раніше він, що вільно володіє англійською мовою, працював у компаніях з американським капіталом. Однак тепер, після революції, що перемогла три роки тому, країна збурена народними протестами, й американці швидкими темпами стали згортати на батьківщині фараонів свій бізнес.

У загальному хаосі посольство США також зазнало атаки ісламістів. 11 вересня 2012 року охорона дипмісії навіть була змушена відкрити вогонь по радикалах після того, як вони зірвали американський прапор і мали намір встановити на будівлі чорне полотнище Аль-Каїди.

Іноземці тікають з країни і виводять звідси гроші, турпотік зменшився, до того ж постійно зростає безробіття, малює непривабливу картину на своїй батьківщині Мамдух. Дійсно, якщо у 2008-му безробіття становило 8,5%, під час народних заворушень 2010 року коливалося в районі 9%, то тепер воно досягло більше 13%.

На цей момент армія безробітних в країні становить близько 4 млн, причому найбільш катастрофічною є ситуація на молодіжному ринку праці. 74% тих, хто шукає роботу, складають люди у віці від 15 до 29 років.

Крім курсу на ісламізацію, рік правління Мурсі відзначився й економічною стагнацією. Відразу після революції турпотік до Єгипту зменшився приблизно на 30%, безробіття зросло з 9% до 13%, а резерви центробанку скоротилися з $36 млрд до $13 млрд.

Зменшення турпотоку боляче вдарило і по авіакомпаніях. Приміром, зараз міністерство авіації вивчає питання про те, яким чином реструктурувати Egypt Air, щоб мінімізувати фінансові труднощі компанії, яка з початку революції втратила понад $1 млрд.

Крім того, за словами єгиптян, останнім часом на вулицях стало вкрай небезпечно. Представники різних політичних течій відкрито воюють між собою, влаштовуючи вуличні бої, що нерідко закінчуються вбивствами.

На велику небезпеку постійно наражаються місцеві жінки: після перемоги революції зґвалтування стали масовим явищем у країні. Причому жертвами насильства стають не тільки активістки, які беруть участь у демонстраціях, а й туристки разом з іноземними журналістками.

Ще один аспект напруженості в Єгипті пов'язаний з мечетями в маленьких населених пунктах. Справа в тому, що в процесі боротьби з ісламізмом з'явилася заборона на проведення молитов у малих районних мечетях із сумнівною репутацією. Понад 45 тис. імамів були позбавлені ліцензії на проведення молитви в мечеті – це право залишилося у 60 тис. імамів.

З міркувань безпеки ходити на п'ятничний намаз дозволено тільки у великі соборні мечеті. Таким чином, у країні останнім часом закрили більше 13 тис. мечетей.

За останні два роки в Єгипті також помітно почастішали атаки на християн, б'ють тривогу правозахисники. Західна преса рясніє прикладами підпалів християнських церков й ісламістських нападів на християн.

Також у державі, де іноземний туризм забезпечував близько 11% ВВП, стали звучати несподівані заклики. Ісламісти, які підняли голову, вимагали то ввести суворий дрес-код для приїжджих, то заборонити продаж алкоголю, а то й взагалі підірвати єгипетські піраміди, які не мають відношення до мусульманської культури.

За словами Мамдуха, його батьківщина перетворюється на другу КНДР.

«Вони [представники хунти] вбивають ісламістів і закривають мечеті не тому, що вони прихильники світського ладу. Вони це роблять, щоб знищити політичних опонентів», – зазначає єгиптянин.

У країні також розгорнувся судовий процес над Мурсі, якого, серед іншого, звинувачують у загибелі демонстрантів у 2012 році. Якщо Мурсі буде визнаний винним, йому загрожує смертна кара, і це питання лише підливає масла у вогонь, впевнені міжнародні аналітики.

Охоронці порядку

Однак далеко не всім єгиптянам військова хунта так не до душі, як Мамдухові. Мухаммед говорить про те, що армія його держави користується величезною підтримкою і повагою з боку населення. У тому, що генерал аль-Сісі, можливо, стане президентом, він не бачить нічого страшного, адже в сучасній історії Єгипту всі президенти, крім Мурсі, були вихідцями з військової середовища.

Аналітики вважають, що в нинішніх умовах військові являють собою найбільш розсудливу силу країни, що захищає її від розширення ісламізації

Аналітики також вважають, що в нинішніх умовах військові являють собою найбільш розсудливу силу країни, що захищає її від розширення ісламізації.

А Мурсі, прийшовши до влади, став закликати співвітчизників взяти участь у джихаді проти режиму Башара Асада в Сирії, а також боротися проти шиїтів – мусульманської меншини. Мурсі неодноразово висловлювався про необхідність священної війни за чистоту ісламу, а це означає погроми єгипетських мусульман-коптів і представників інших релігійних меншин.

На його тлі представники військової хунти виглядають набагато розсудливішими, вважають експерти. Наприклад, аль-Сісі хоч і не приховує своїх президентських амбіцій, проте стверджує, що готовий зайняти високий пост тільки з дозволу громадськості і військових.

"Якщо я висуну свою кандидатуру, то тільки за умови, що цього вимагає народ і є мандат від армії", – заявив генерал.

Що стосується Братів-мусульман, то їх прирівняли до терористів, і тепер ідуть серйозні зачистки цієї організації. Внаслідок зіткнень нерідко гинуть представники верхівки братства та члени їхніх сімей. Влада Єгипту ухвалила рішення накласти арешт на активи 572 учасників цього ісламістського руху.

Цікавим є той факт, що тепер опитані Корреспондентом єгиптяни згадують колись ненависного їм Мубарака як меншу з нинішніх бід країни. Мовляв, він теж був військовим і правив десятиліттями, але зміг тримати у вузді ісламістів і розвивав туризм. А тепер, після революції, скриньку Пандори відкрито, й ісламські радикали відчули смак влади.

Прогнози аналітиків з приводу майбутнього Єгипту тривожні і невтішні. Однак деякі з них вважають, що пережитий державою та її громадянами час є важким, але необхідним

В цілому прогнози аналітиків з приводу майбутнього Єгипту тривожні і невтішні. Однак деякі з них вважають, що пережитий державою та її громадянами час є важким, але необхідним.

Так, Реймонд Ібрагім, американський фахівець з арабської історії та ісламу, коментуючи ситуацію на прохання Корреспондента, зазначає, що наївно було б вважати, ніби Єгипет відразу може перетворитися на якусь подібність повноцінної демократії. Зрештою, протягом тисяч років Єгипет був у владі тиранів, фараонів, королів, халіфів, султанів й інших самодержців. Мовляв, і Заходу потрібні були сторіччя для становлення демократії в її нинішньому вигляді.

«Таким чином, у той час як речі виглядають хаотично в короткостроковій перспективі, в довгостроковій перспективі Єгипет, безумовно, на правильному шляху», – каже аналітик, наголошуючи, що найголовніше – це те, що режим ісламіста Мурсі впав.

У свою чергу Деніел Пайпс, відомий американський експерт з Близького Сходу і президент американської громадської організації Middle East Forum, говорить виданню, що нова конституція і вибори зовсім не означають, що в країні настане стабільність.

«Нестабільність почалася три роки тому і на цей момент не має рішення: ніхто не пропонує способів поліпшити економіку, і протистояння між ісламістами та військовими відбуватиметься протягом тривалого часу», – прогнозує аналітик.

***

Цей матеріал опублікований у № 4 журналу Корреспондент від 31 cічня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонений. Із правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.