Економіка України: раптова зупинка чи повільне падіння?

Різке падіння курсу гривні, нездатність розраховуватися за газ навіть за нижчою ціною, торговельний та бюджетний дефіцити, відсутність повноправного уряду на тлі тривалих протестів змушують оглядачів говорити про можливість "раптової зупинки" економіки.

Різке падіння курсу гривні, нездатність розраховуватися за газ навіть за нижчою ціною, торговельний та бюджетний дефіцити, відсутність повноправного уряду із чіткою економічною політикою на тлі тривалих протестів змушують оглядачів говорити про можливість "раптової зупинки" української економіки чи її окремих сегментів.

"Повномасштабна зупинка є неможливою, але у деяких галузях є цілком вірогідною", - каже керуючий партнер Capital Times Ерік Найман. Найперше, на його думку, це стосується бюджетних платежів.

"Якщо через якусь причину платежі до бюджету різко скоротяться, а якою може бути ця причина, ми добре розуміємо, тоді може відбутися зупинка виплати зарплат, пенсій, соціальних платежів. Частково ми це вже бачили наприкінці минулого року, але тоді брак коштів було перекрито за рахунок першого траншу російського кредиту, а частково - за рахунок емісії", - каже економіст.

Інший економіст Віктор Лисицький вважає, що "sudden stop", або ж раптова зупинка навряд чи загрожує українській економіці, адже така зупинка "не вигідна ані Росії, ані Заходу". Хоча, визнає він, суто економічні підстави для "раптової зупинки" є.

"Серед найголовніших причин фахівці називають дефіцит зовнішньоторговельного балансу, який у нас почав формуватися ще від 2005 року. Зараз цей дефіцит підійшов до межі у 10 млрд дол. Дев'ять років ми живемо із величезною "діркою" у торгівлі", - каже Віктор Лисицький, і додає, що чим би не завершився Євромайдан, і хто б не опинився при владі в Україні, проблему того, що держава купує на багато мільярдів доларів більше, ніж продає, доведеться вирішувати.

"Я боюся, що рано чи пізно, жертвуючи високими ідеалами, треба буде ставати на коліна перед світовим капіталом - тільки не знаю, чи перед російським, чи американським - і просити врятувати економіку. І я не бачу, щоб влада - і нинішня, і попередня - серйозно відчували масштаби і значення цієї проблеми", - каже економіст.

"Гнучкий" курс

Ще у неділю в ефірі телеканалу "Інтер" виконувач обов'язки прем'єр-міністра Сергій Арбузов заявляв, що "сьогодні немає жодних економічних причин для дестабілізації гривні".

У вівторок 3 лютого на міжбанківському ринку долар коштував вже 8,9 грн, хоча ще у понеділок він був на 16 копійок дешевшим.

Лише за січень нового року курс гривні до долара "просів" на 5,5%, тоді як за весь 2013 рік - лише на 2%.

Проте тепер для девальвації, яку економісти називали невідворотною ще у 2013 році, є гарний привід. Після кількох років абсолютної стабільності курсу саме на Майдан можна покласти провину за надзвичайно різке падіння курсу гривні.

"Навіть якби не було би Майдану, його варто було б вигадати заради девальвації гривні", - каже Ерік Найман.

Бюджет на 2014 рік розрахований на курсі у 8,5 грн/дол. При цьому офіційний курс гривні до долара залишається незмінним - 7,99 грн/до.

Україна і досі не розплатилася за січневі поставки російського газу, хоча коштує він на третину менше за середню ціну минулого року, вже не кажучи про повернення боргу у понад 2 млрд дол, що утворився у другій половині 2013.

Крім того, до 12 лютого Україна має повернути чергову порцію боргу МВФ - трохи більше 1 млрд дол.

Для цих та інших платежів потрібна валюта, яка тепер коштує дорожче.

"Може, насправді відбувся неоголошений перехід до гнучкого курсоутворення? А нам просто про це не сказали чи забули сказати?" - запиту Ерік Найман, і додає, що тоді виникає питання, чому офіційний курс залишається незмінним, і хто отримує різницю між офіційним та ринковим курсом.

"Коли я бачу таке розходження між ринковою і офіційною ціною на долар, я завжди думаю про тих, у кого є можливість купити долари за офіційним курсом, а потім їх продати на ринку по 8,8, і заробити на цьому 80 копійок на доларі", - пояснює економіст.

З іншого боку, послаблення гривні є вигідним для експортерів, а також може дати тимчасове відчуття пожвавлення економіки.

Але, як каже пан Найман, "девальвацією ми вирішимо ситуативну проблему, але системні проблеми ми вирішити не зможемо".

Третя хвиля

Серед системних проблем системних проблем української економіки Ерік Найман називає подвійний дефіцит - і торгівлі, і бюджету, а також те, що "держава надто глибоко залізла у кишеню до громадян та бізнесу", а відтак, вони припинили наповнювати економіку грошима, і тепер ці гроші надходять або від зовнішніх позик, або від Нацбанку через друкарський верстат.

Але одним із головних чинників нинішнього стану української економіки Ерік Найман називає масштабну корупцію, що підтверджується і місцем України у міжнародних рейтингах.

"Держава, де процвітає корупція, приречена на бідність", - каже економіст, і наводить приклад Греції - держави із найвищим рівнем корупції у ЄС та найсерйознішими проблемами в економіці, що потягли за собою масштабну кризу всього Євросоюзу.

Він також звертає увагу на те, що проблеми із корупцією мають і ті країни, що розвиваються - Росія, Індія, Бразилія, які нині підштовхують світ до третьої хвилі економічної кризи. Практично всі вони мають і ще одну спільну рису - такий самий подвійний дефіцит торгівлі і бюджету, як і Україна.

"Тримається поки лише Китай. Але на мій погляд, апофеозом третьої хвилі кризи буде вибух китайської кредитної "мильної бульбашки", який може статися вже у другій половині 2014 року", - каже Ерік Найман.