Скандали з "прослуховуванням": секс, політика і дипломатія

На тлі телефонного скандалу, в центрі якого опинилася заступниця Держсекретаря США Вікторія Нуланд, ВВС згадує інші випадки таємних записів телефонних розмов, які набули розголосу.

Скандал навколо опублікованого в інтернеті аудіозапису розмови, яка нібито відбулася між заступником держсекретаря США Вікторією Нуланд та послом США у Києві Джеффрі Пайєттом, набирає обертів: назвала слова пані Нуланд щодо Євросоюзу "абсолютно неприйнятними".

Сама Нуланд відмовилася коментувати те, що вона назвала "приватною розмовою дипломатів", додавши тільки, що "це прекрасно відпрацьовано, і запис дуже чіткий".

Раніше представник американського держдепартаменту Джен Псакі натякнула, що до витоку запису могла докласти руку Москва, оскільки одним з перших, хто привернув увагу до запису, був російський високопосадовець.

ВВС згадує інші випадки таємних записів телефонних розмов, що призвели до скандалів.

Суто політична історія

Єдиним президентом в історії США, який подав у відставку, був Річард Ніксон.

Скандал навколо незаконного прослуховування штаб-квартири національного комітету Демократичної партії, що розташовувалася в одному з вашингтонських адміністративних комплексів "Вотергейт", спалахнув після того як поліція затримала п'ятьох осіб, які мали встановити апаратуру для прослуховування і, можливо, сфотографувати деякі документи в офісі демократів.

Це сталося за чотири місяці до виборів президента, на яких Ніксон впевнено переміг кандидата від демократичної партії Джорджа Макговерна.

Під час подальшого розслідування, що тривало близько двох років, причетність Ніксона до прослуховування так і не довели. Проте суд оприлюднив свідоцтва, з яких випливало, що Ніксон усіма силами намагався перешкодити розслідуванню "Вотергейту".

Після цього Ніксону довелося скласти повноваження.

Розмова з подругою

Таємно записані переговори фігурували у скандалі, який ледь не призвів до імпічменту президента США Білла Клінтона.

Про свої стосунки з президентом Моніка Левінскі, яка працювала кілька місяців у Білому домі безкоштовно і лише потім отримала оплачувану посаду, розповіла подрузі Лінді Тріпп. Усі наступні розмови з подругою про її інтимний зв'язок з президентом Лінда Тріпп записувала на плівку.

Ці записи були головним свідченням, яке зрештою змусило Клінтона визнати, що він мав зв'язок з Левінскі і що ці стосунки були "неприйнятними". Головним доказом стала сумнозвісна "блакитна сукня" зі слідами сперми Клінтона. Стверджувалося, що саме Тріпп вмовила Левінскі не віддавати сукню до хімчистки, і, таким чином, докази збереглися.

Пізніше Тріпп наполягала, що діяла з патріотичних міркувань.

На підсумковому публічному процесі Моніка Левінскі, коли їй надали останнє слово, сказала: "Я ненавиджу Лінду Тріпп".

"Результи, які потрібні США"

2003 року британська газета Observer з посиланням на свої джерела повідомила, що Агентство національної безпеки США (АНБ) таємно відстежувало телефонні переговори та електронні листи декількох дипломатів ООН. Йшлося про представників делегацій з Анголи, Камеруну, Чилі, Мексики, Гвінеї та Пакистану (всі шість країн - на момент обговорення резолюції щодо Іраку – були членами Ради Безпеки).

Газета цитувала службовий документ АНБ, в якому йшлося про те, що метою прослуховування є збір інформації не тільки про те, як делегації проголосують у Раді Безпеки ООН щодо резолюції про введення військ до Іраку, але всіх даних, які допоможуть досягти потрібних США результатів у цьому питанні.

У 2003 році уряди США, Британії та Іспанії запропонували прийняти резолюцію, яка заявляє про те, що влада Іраку розробляє зброю масового ураження, і пропонує роззброїти країну через застосування сили. Пізніше союзники відкликали цю резолюцію, оскільки було зрозуміло, що кілька постійних членів Ради Безпеки не підтримають новий документ в жодному вигляді.

Військова операція в Іраку почалася вранці 20 березня 2003 року.

"Меркель не варто хвилюватися"

Останнім за часом великим скандалом, в якому опинилися лідери країн по всьому світу, стало викриття колишнім співробітником американських спецслужб Едвардом Сноуденом програми глобального стеження АНБ.

Оприлюднені ним деталі секретної програми виявили, що спецслужби мали доступ до телефонних розмов мільйонів американців. Але ще більшу реакцію викликали подальші викриття про те, що США шпигували за дипломатами і лідерами країн-союзників, зокрема, прослуховували телефон канцлера Німеччини Ангели Меркель.

Пізніше експерти визнавали, що сам факт стеження навряд чи так вже сильно шокував європейських лідерів: більшість урядів шпигують один за одним, в тому числі, і за дружніми країнами.

Проте у цьому випадку важливий був масштаб того, що відбувається і те, що це отримало розголос.

У відповідь на опубліковані викриття пан Обама пообіцяв, що американські розвідувальні служби будуть відтепер використовувати методи збору даних електронного перехоплення тільки з метою боротьби з тероризмом і захисту американських військовослужбовців і союзників, а також для боротьби з організованою злочинністю.

У січні цього року Барак Обама виступив із заявою, в якій наголосив, що доки він перебуває на посаді президента США, Ангелі Меркель не варто хвилюватися про те, що спецслужби США будуть її прослуховувати.

"Перевірки на дорогах"

Фігурантами таємно записаних відео та телефонних розмов, що просочилися до рук ЗМІ, в Росії найчастіше стають опозиціонери. Наприклад, навесні 2010-го року в мережі з'явилися відео, на яких Михайло Фішман, який тоді займав посаду головного редактора журналу "Російський Newsweek", політик-опозиціонер Ілля Яшин і відомий політолог Дмитро Орєшкін нібито дають хабарі співробітникам Державтоінспекції.

На відео, що називалося "Слово і діло", все виглядало так, нібито його знімали прихованими камерами в автомобілі патрульної служби. Відео також містило аудіозаписи інтерв'ю Фишмана, Яшина і Орєшкіна, в яких вони говорять про своє ставлення до хабарів на дорогах.

За словами ж головних дійових осіб цього відео, про жодні хабарі насправді не йшлося - Фішман, Яшин, та Орєшкін переконані, що це була провокація, у якій брали участь або справжні співробітники Державтоінспекції, або люди, переодягнені в міліцейську форму.

У самій Державтоінспекції також заявили, що люди, які на відео виглядають як співробітники Державтоінспекції, могли бути переодягненими у форму.

Незадовго до мітингу на Болотній

У грудні 2011-го року, коли повним ходом йшла підготовка до мітингу на площі Революції в Москві, який зрештою відбувся на Болотній площі і став наймасовішим в Росії за останні 15 років, інтернет-ресурс LifeNews опублікував аудіозапис телефонних розмов Бориса Немцова.

На цьому записі пан Немцов досить різко висловився стосовно низки своїх колег з опозиційного руху.

Генеральний директор і власник LifeNews Арам Габрелянов відмовився уточнювати, як ці записи потрапили до його медіагрупи, додавши, що "професійні журналісти не розкривають джерел інформації".

Борис Немцов протягом останніх двох років намагається добитися від правоохоронних органів розслідування незаконного прослуховування свого телефону. Але поки що його зусилля були марними.