Індустріальний туризм на просторах ex-USSR

Добірка найцікавіших об'єктів індустріального туризму в країнах, що здобули незалежність після розпаду СРСР.

Дослідження велетенських будівель і промислових об'єктів, що залишилися з часів СРСР, стало серйозним захопленням для деяких молодих людей. Щоправда, заняття це не для слабкодухих.

Формально це хобі називається "індустріальний туризм" і "міські дослідження". Фактично, це дослідження занедбаних будівель, мостів, заводів та інших промислових об'єктів або спуски глибоко під землю.

Величезна територія Росії рясніє занедбаними і спорожнілими індустріальними об'єктами. Але Вадим Махоров попросив дозволу в дирекції цієї електростанції на сході країни, перш ніж зробити ці знімки всередині труби з водою.

Серед дослідників, або як вони себе називають, "індустріальників", є чимало талановитих фотографів. Один із них - Вадим Махоров - уже кілька років робить запаморочливі (часом у буквальному сенсі) знімки будівель.

"Кому потрібні слова, коли у вас є зірки і небо?" - запитує Віталій Раскалов. На його знімку Кирило Вселенський видряпується на величезну червону зірку, що вінчає один із московських будинків.

Але ризики тут очевидні. Багато індустріальників не користуються страховкою і принципово не надягають шоломи. Відомо, що принаймні один з них загинув.

На фотографії автора, відомого під псевдонімом "Генерал космосу", дослідник "відпочиває" на київському Південному мосту висотою 135 метрів. Це найвищий міст України.

Цей знімок - справжнісінька авантюра. Кирилу Вселенському, який на фото визирає з годинника, не лише довелося залізти на величезну висоту. Навпроти цієї будівлі з годинником у Мінську розташована штаб-квартира білоруського КДБ.

Згідно з російськими законами, порушнику приватної власності може загрожувати штраф. Але досліджувати занедбані і покинуті будівлі можна цілком законно.

"Мені найбільше до вподоби атмосфера покинутих місць", - розповідає Сем Намос, який зробив цю фотографію дослідника, відомого як Vanh1to, на вершечку величезного супутника-тарілки. "Процес пошуків таких місць також захопливий. Якщо ставитися до цього серйозно, то можна дуже багато дізнатися про власну країну і відкрити багато таємниць", - додає він.

"Дехто каже, що досить побачити одну електростанцію, і вважай, побачив усі. Я з цим не згоден, - каже Вадим Махоров. - Я фотографував багато електростанцій, і щоразу мені вдається знайти щось цікаве".

Олена Зінченко, яка минулого року допомогла організувати фотовиставку в Києві, вважає, що такі знімки показують міста "ізсередини".

"Це живі знімки, тому що вони показують міста з абсолютно іншого боку, який вдається побачити лише небагатьом". За її словами, такі фото важливі ще й тому, що розповідають про занепад промисловості в країнах колишнього СРСР.

"Це, мабуть, моя найкраща знахідка", - розповідає Ярослав Сегеда про свою подорож на підземні гіпсові розробки на сході України.

"За непримітними дверима ховалося ціле підземне місто, зі своїм транспортом, назвами вулиць і печерами заввишки 20 метрів".