Економіка України: контрольована катастрофа?
Оцінки поточного стану справ в українській економіці коливаються у діапазоні між "катастрофічним станом" та "контрольованою ситуацією". Тим часом оцінки потреб у зовнішньому фінансуванні для виведення української економіки із кризи зростають.
Оцінки поточного стану справ в українській економіці коливаються у діапазоні між "катастрофічним станом" та "контрольованою ситуацією".
У вівторок, 25 лютого впродовж торгів на міжбанківському ринку курс гривні стрибнув до 9,98 грн/дол - впритул до історичного мінімуму курсу національної валюти на міжбанківському ринку.
Проте під кінець дня торги завершилися на рівні 9,68-9,78 грн/дол.
У понеділок, 24 лютого, перший день торгів після зміни влади в Україні, торги на міжбанківському валютному ринку закрилися на котуванні 9,35-9,4 грн/дол.
Катастрофа?
На офіційному сайті Державного казначейства є інформація про те, що січневі доходи державного бюджету були на майже 2,5 млрд грн більшими, ніж рік тому.
Там також є інформація про наявність у казні коштів станом на 1 лютого.
Тоді залишок коштів на єдиному казначейському рахунку становив 4,721 млрд грн. Як змінилася ситуація за місяць?
"Державну казну розкрадено, країну доведено до банкрутства", - заявив лідер фракції "Батьківщина" Арсеній Яценюк.
Екс-виконувач обов'язків голови Нацбанку та екс-міністр економіки твердить, що до таких висновків дійшов після зустрічі із представниками "залишків" міністерства фінансів, НБУ та Державного казначейства. Водночас пан Яценюк не назвав конкретні цифри.
"Я не хотів би зараз розкривати цифри неймовірного бюджетного дефіциту, і не до кінця поточного року, а до кінця поточного місяця, затримки із заробітним платами. Платити боргові зобов'язання нема чим", - заявив Арсеній Яценюк.
Про катастрофічність ситуації в українській економіці заявив і голова парламенту та виконувач обов'язків президента Олександр Турчинов:
"Ситуація в Україні, у першу чергу, в економіці - катастрофічна. Влада Януковича довела економіку до катастрофи. На казначейському рахунку взагалі відсутні кошти. Є колосальні проблеми із Пенсійним фондом. Ви бачите, що відбувається із національною валютою, банківською системою".
...чи все під контролем?
Водночас новопризначений голова НБУ Степан Кубів каже, що ситуація у Нацбанку є цілком контрольованою, і що НБУ виконує всі свої зобов'язання перед кредиторами, а комерційні банки та платіжна система країни працюють у звичайно режимі.
При цьому пан Кубів зауважив, що найстрашніше, що могло статися із депозитами населення у банках, вже сталося, і закликав українців не піддаватися паніці та ажіотажу, адже, як заявив керівник НБУ, "пік зростання курсу долара на сьогодні - вже максимальний".
Попередник Степана Кубіва на посаді голови НБУ, Ігор Соркін, в одному із останніх повідомлень за своїм підписом повідомив, що для дефолту у виконанні зовнішніх зобов'язань України немає жодних підстав, адже, наприклад, із 3,73 млрд дол, які Україна має впродовж цього року повернути МВФ за раніше отримані позики, 1,05 млрд дол були виплачені саме у січні-лютому 2014 року.
Про справне виконання платежів повідомляють і в уряді та "Нафтогазі".
Виконувач обов'язки міністра фінансів Юрій Колобов заявив, що його міністерство разом із Нацбанком та керівництвом парламенту працюють над "попередженням будь-яких негараздів та забезпечуємо стабільну систему фінансової системи України". Він також твердить, що "ситуація у фінансовій сфері в цілому є складною, але контрольованою".
"Платежі до місцевих та Державного бюджетів надходять ритмічно, їх динаміка є такою ж, яку ми мали у грудні та січні", - цитує Юрія Колобова Держказначейство.
Крім того, міністерство фінансів повідомило, що Україна вчасно виплатила 60 млн доларів купонних платежів за євробондами, випущеними у 2011 році, а також понад 900 млн грн за облігаціями внутрішньої державної позики, випущеними у 2010 році для відшкодування ПДВ.
Тим часом "Нафтогаз" сплатив російському "Газпрому" 1,68 млрд доларів із боргу на загальну суму у 3,3 млрд доларів, що утворився у 2013 і на початку 2014 року.
За словами виконувача обов'язків міністра енергетики Едуарда Ставицького, остаточно погасити заборгованість заважає порушення дисципліни у розрахунках між "Нафтогазом" та місцевою владою та комунальниками.
Про те, що контрольованою є ситуація із продовольчою безпекою заявляють і у міністерстві з аграрної політики.
Навіть у Гідрометцентрі заявляють, що у 2014 році варто очікувати доброго врожаю - на 10-20% кращим за минулорічний.
Кому і як допомагати
Такі суперечливі сигнали щодо реального стану української економіки потребують негайного і прозорого оприлюднення фактичної інформації - вважають українські оглядачі.
Те, що нинішня ситуація в українській економіці потребує ретельної оцінки, заявила і керівник МВФ Крістін Лагард. Вона твердить, що заявила, що фонд готовий відновити переговори з Україною щодо оцінки поточної економічної ситуації та пошуків шляхів виходу із кризи, як тільки з українського боку з'являться учасники переговорів.
"Ми, звичайно, сподіваємося, що якщо ситуація нормалізується і ми одержимо переговірників, бо ми маємо з кимось спілкуватися, ми будемо готові до спільної роботи, готові допомогти із діагнозом поточної ситуації, яка помітно погіршилася за останні тижні", - подає заяву пані Лагард департамент зовнішніх зв'язків МВФ.
Відповідаючи на запитання журналістів, чи має МВФ достатньо коштів, аби допомогти Україні, директор-розпорядник відповіла, що МВФ має великий арсенал засобів, проте багато чого залежатиме від того, про яку саме допомогу проситиме новий український уряд.
Крім МВФ надати фінансову допомогу зголосилися також і у ЄС. Як заявила верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики Кетрін Ештон, може йтися про надання Україні як короткотермінових, так і довготермінових кредитів.
"Ми активно спілкуємося із нашими партнерами, щоб обрати способи допомоги у подоланні економічних викликів, зокрема, активно співпрацюємо з МВФ у цьому напрямку, і думаємо про поєднання короткострокових позик із довгостроковими", - заявила Кетрін Ештон, перебуваючи в Києві.
Водночас комісар ЄС з питань розширення Штефан Фюле повідомив у Twitter, що обговорював перспективи надання фінансової допомоги Україні і у Європейському банку реконструкції та розвитку. При цьому комісар ЄС зазначив, що всю допомогу буде жорстко прив'язано до пакету реформ.
"Наша допомога, що базуватиметься на зобов'язаннях проведення реформ, є дуже важливою",- написав Фюле.
Як заявив виконувач обов'язків міністра фінансів Юрій Колобов, нині потреба України у фінансовій допомозі ззовні на 2014-2015 роки оцінюється у 35 млрд доларів.
Нетрадиційні пропозиції
Тим часом на найвищому міжнародному рівні з'являються і досить екзотичні пропозиції щодо того, яким коштом рятувати українську економіку.
Наприклад, голова польського МЗС Радослав Сікорський, який ще минулого тижня у складі "трійки" міністрів закордонних справ брав участь у підготовці та підписанні угоди про врегулювання кризи між президентом Януковичем та української опозицією, зараз пропонує залучити для порятунку економіки України кошти із іноземних рахунків Віктора Януковича та його оточення.
"Це величезна відповідальність деяких країн Європейського Союзу, які ми переконуємо впродовж багатьох тижнів, щоб щось зробити із цими грошима (Януковича та його оточення - Ред.), що, ми всі знаємо, зберігаються на західних рахунках",- заявив Радослав Сікорський в ефірі "Польського радіо".
А Збігнев Бжезинський у статті до Financial Times пропонує, аби на фінансовий порятунок України "скинулися" по мільярду доларів 10 найбагатших українських олігархів, яких американський політолог називає "головними бенефіціаріями вражаючого розгулу корупції".
Він також закликає приєднатися до них і "неймовірно багатого стоматолога - сина президента Януковича", який також може зробити свій внесок "пропорційно до 10 млрд доларів".
Мовою цифр
Від літа 2012 року і до ІV кварталу 2013 року українська економіка перебувала у рецесії. Аж раптом у жовтні 2013, згідно із даними офіційної статистики, зростання відновилося, і становило аж 3,7%.
При цьому показники трьох останніх місяців 2013 дозволили Держстату вивести загальнорічний показник ВВП рівно на 0%, а тодішнім урядовцям відзвітувати про те, що у 2013 році українська економіки "уникла падіння".
У січні - місяці тривалих свят і запеклих сутичок - падіння відновилося. Промислове виробництво скоротилося одразу на 5%.
Згідно із останніми даними, оприлюдненими Державним комітетом статистики, у 2013 році обсяги капітальних інвестицій до української економіки скоротилися на 31 млрд грн, тоді як у 2012 році вони зросли на 21 млрд грн.
Прямі іноземні інвестиції у 2013 році склали 5,68 млрд доларів, що на 300 млн менше, ніж у 2012 році.
При цьому загальна сума державного і гарантованого державою боргу України за 2013 році зросла на понад 8,5 млрд доларів, і на початок 2014 року перевищила 73 млрд доларів, - це понад третина ВВП країни.
Водночас валютні резерви країни на кінець січня становили 17,8 млрд доларів, - це менше, ніж потрібно для "закриття" двох місяців критичного імпорту країни.