Чорні діри обійшли теоретичну межу яскравості

Астрофізики із США та Австралії виявили, що кількість енергії, яка виробляється речовиною, що падає у чорну діру, може перевищувати так звану теоретичну межа Еддінгтона.

Висновки авторів засновані на довгострокових спостереженнях за чорною дірою у галактиці M38, також відомою як Південна Вертушка, повідомляє Lenta.ru у п'ятницю, 28 січня.

Ця спіральна галактика розташована за 15 мільйонів років від Землі. Маса чорної діри у 100 разів перевищує масу Сонця, що не дуже багато для об'єктів такого типу.

Речовина, що падає на чорні діри, утворює акреційний диск, де набуває великої швидкості, розігрівається і починає випромінювати у дуже широкому діапазоні.

Як показав Артур Еддінгтон, інтенсивність цього випромінювання не може перевищувати деякої межі, за якою тиск фотонів просто відкине газ, що падає на горизонт подій (і інтенсивність випромінювання знову впаде).

Однак не вся енергія, що викидається чорною дірою, йде у формі випромінювання. Частина її перетворюється на кінетичну енергію потоків речовини - джетів.

Як показали спостереження за Південною Котушкою, ця кінетична енергія може перевищувати межу Еддінгтона, чого досі ніколи не спостерігалося.