WSJ: Для санкцій Заходу потрібно диверсифікувати джерела газу

Захід хотів би впливати на Москву в зв'язку з українською кризою через енергетику.

Про це свідчатьприскорені переговори європейської і американської влади з приводу альтернативних джерел поставки енергоресурсів і численні заяви західних політиків про необхідність перегляду енергетичних і головним чином «газових відносин» з Росією. Про це пише газета the Wall Street Journal.

Напередодні міністр закордонних справ Великобританії Вільям Хейг заявив, що якщо вирішення ситуації в Україні не буде знайдено, то європейським країнам доведеться «переглянути підхід до економічних та енергетичних зв'язків з Росією з часом». Глава британського МЗС у понеділок, 10 березня зустрічався зі своїм польським колегою Радославом Сікорським, і  згідно з Twitter Хейга, енергетична безпека Європи та України була одним з питань, які обговорювались на зустрічі.

Рішуче налаштований на перегляд «газових» відносин з Росією і єврокомісар з енергетики Гюнтер Еттінгер. Він, зокрема, повідомив про «заморожування» на невизначений термін переговорів з Росією щодо спільного російсько-європейського проекту з Газпромом газопроводу Південний потік, який має поставляти російський раз до Європи по дну Чорного моря в обхід України. Еттінгер заявив, що призупинення переговорів – це відповідний захід на українську кризу.

Обопільна взаємозалежність Європа, безсумнівно, потребує російських ресурсах, проте Росія перебуває в не меншій залежності від європейських споживачів, вважає WSJ. 76 % російського природного газу споживається на західно-європейському ринку. 70 % російського експорту в 2012 році припадало на нафту і газ, а російських бюджет в тому ж 2012 році на 52 % був сформований з доходів від експорту вуглеводнів, наводить газета дані організації PFC Energy, Міжнародного валютного фонду та адміністрації з енергетичної інформації США (EIA).

І тим не менше експерти вважають, що в умовах кризи Брюсселю не вдасться ефективно, а головне оперативно «натиснути» на Москву, обмеживши її вплив на європейському енергетичному ринку.

«Насправді ми можемо зробити досить небагато в коротко- і середньостроковій перспективі», - каже Едвард Чоу, старший партнер Центру зі стратегічних та міжнародних досліджень (США) і колишній керівник енергетичної корпорації Chevron.

Євросоюз продовжує залежати від російського газу: шість країн Євросоюзу на 100 % забезпечують споживання на внутрішньому ринку за рахунок російського «блакитного палива», в той час як ще сім країн імпортують щонайменше половину споживаного газу з Росії. Про небезпеку «залежності від російського газу» для європейського суверенітету найбільшого європейського споживача газу і клієнта Газпрому – Німеччини сьогодні заявив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск. На його думку, криза, склалася в Україні, диктує необхідність зміни енергетичної політики ЄС.

«Російська тактика підкреслює необхідність диверсифікації (джерел газових поставок - ред.) в обхід російського газу», - вторить йому Чоу.

Побудують трубопроводи з Азії Один з представників держдепартаменту США з питань енергетики при президенті Джорджі Буші-старшому Клейланд Бойден Грей вважає, що геополітична криза може підштовхнути Європу до будівництва трубопроводів з таких багатих газом країн, як Туркменістан або Ізраїль. Інші експерти вважають, що українська криза може допомогти розвивати вже запропонований проект з поставки газу до Європи з родовища Шах Деніз (Азербайджан) у Каспійському морі через Туреччину та Грецію.

Кримська криза також послужила активізації закликів до американського Конгресу дозволити експорт СПГ в більш широке коло країн, ніж це зараз можливо за законодавством США. Втім, експерти вважають, що цей газ буде йти до Європи «роками»: будівництво першого з шести схвалених терміналів для ЗПГ в США буде розпочато не раніше як наприкінці 2015 р., і його потужності вже заброньовані за контрактами з клієнтами з Азії.

Сама Україна забезпечує за рахунок російських постачань 70 % внутрішнього попиту на газ і тому зараз перебуває в куди вразливішому становищі, ніж Європа. Голова правління Газпрому Олексій Міллер заявив 7 березня, що Україна не заплатила вчасно за лютневі поставки газу, а заборгованість українського Нафтогазу перед Газпромом зросла до $ 1,89 млрд. У разі, якщо Україні не вдасться погасити заборгованість, російський постачальник розглядає можливість припинення поставок, як це вже траплялося в січні 2009 р.

Втім, Єврокомісія заявила, що в рамках надання Україні пакету фінансової допомоги, Брюссель готовий допомогти Києву розрахуватися з боргами за російських газ і реформувати енергетичний сектор.

«Наші газові сховища добре заповнені і ми готові надати допомогу Україні з енергоресурсами, включаючи реверсні поставки газу», - заявив посол ФРН в США Петер Аммон.

Подібний крок надасть Україні до 5 млрд кубічних метрів європейського газу в день, однак це лише невелика частка від обсягів імпорту газу з Росії, який становить від 30 до 40 млрд кубічних метрів газу щодня.